Пісня за піснею: Міша Правильний про альбом «Всі імена вигадані»

11 жовтня Міша Правильний представив свій новий альбом — Всі імена вигадані. Виконавець розповідає, що лонгплей — це антологія сторітелінгів. Вони різні, в кожному є головний герой і всі 8 треків називаються іменем цього героя.

«Я вважаю, що сторітелінг — це одне з найкращого, що є взагалі в репі. Реп як форма дає тобі змогу у декілька хвилин втиснути декілька листів А4. Я себе репером, не вважаю, я вважаю себе публіцистом. Тому що я можу знімати влоги, писати статті, бути журналістом, говорити про реп. Як форма мене це влаштовує», — ділиться Міша Правильний у коментарі для Лірум.

6 з 8 треків альбому — фіти, але це не було задумано в концепції альбому. Міша каже, що хоче записати альбом-фітів, але Всі імена вигадані — не він. Виконавець розповів, що ідея запросити гурт Nazva виникла, бо у нього в треку звучить рядок: «Стався до назви серйозно». Про спільний трек із Дантесом домовилися ще до планування альбому. Міша надіслав Вові два треки на вибір, той залетів на обидва. Колаборація з 0%Mercury: для одного треку на альбомі треба був приспів. Міша вирішив, що там має звучати жіночий голос, ніжний, тендітний і наївний. Вони давно були знайомі з Елфі й вони давно хотіли попрацювати разом, тож врешті створили спільний трек. Аналогічно артист залучив і аппекса, вирішивши, що його голос органічно впишеться в один із треків.

«Всі, з ким я записуюся, так чи інакше є в моєму фокусі як артисти і як люди. Я вважаю, що якщо ми візьмемо історію репу, то колаборації між поп-музикою, рок-музикою та реперами — це одна з фундаментальних основ жанру. Коли Вайклеф колаборує з Шакірою, він не стає менш трушним. Якщо Емінем колаборує з Бейонсе, це не робить його менш щирим. Це обмін аудиторією. І оскільки в нашій країні реп чомусь не є популярним, ми це бачимо по охопленнях, для нього це шанс вийти за межі бульбашки, в якій він багато років перебуває завдяки російській експансії та менталітету», — коментує Міша Правильний.

А тепер про кожен трек альбому Всі імена вигадані.

Райян Гослінг

Перший трек називається Райян Гослінг, але він не про нього, а про мене. Це, мабуть, трек про те, що я не репер, а ще про те, що, як каже один мій друг, «все переїблось». І ще — про людей, які підходять на вулиці, дякують, а я не можу цього зрозуміти й звикнути до цього теж не можу. А ще про зневіру в ідеали, але бажання попри все йти далі. Ось так і йду собі.

Інтро на альбомі в мене зазвичай — потік свідомості, і цього разу не стало винятком.

Біт зробив Jointjay, за що йому дуже вдячний.

Боббі конгресмен

Корупція — це далеко не український винахід (хоч іноді так може здатися). Вона присутня в кожній країні, навіть у тих величних Америках, на які так любить подрочити пересічний українець. Насправді корупція там нічим не відрізняється від корупції тут, а типажі корупціонерів однакові.

Уявіть собі хазяїна цього життя. Він добре одягнений, добре заробляє і розв’язує питання по-дорослому. Ось про нього ця пісня. Довго не міг розібратися з приспівом, але аппекс залетів на нього як боженька, і трек з іронічного перетворився на щось інше — серйозне та тривожне.

Добре, що це про Штати — у нас таких бандитів немає, правда? Якщо Боббі вам раптом когось нагадує, то ви накрутили.

Чарівні ліки Северина

Чарівні сірники Ореста — один з найпопулярніших моїх треків, на який я не зняв жодного тіктока, ніяк його не просував і нічого про нього не розповідав. Пісня якось вигрібла сама. Якщо коротко — там про наркомана, який проїбав свій шанс (тричі).

Так ось, третій трек на альбомі Всі імена вигадані називається Чарівні ліки Северина, і події там відбуваються в той самий час, що й в Оресті.

Окремо хочу відзначити гурт Nazva, які почули демку на тайп-біт, прийшли на студію та за три години з нуля перетворили це на наймузичніший трек на альбомі. Взагалі-то, думаю, що Nazva— це майбутній топ гурт, бо скіл, харизма та адекватна українськість у них на вищому рівні.

Чарівні ліки Северина — це такий собі абсурдний саспенс, люблю його.

Джон Сміт або казка про ресторан

Критикувати поп-музику — це канон для реперів. Разом із тим я розумію, що всі артисти, які сьогодні щось роблять, потрібні. Частина з них згодом зникне (бо бездарні чи ліниві), частина залишиться. Хто саме це буде — покаже час. Тому намагаюся менше розповідати, що кому робити, а натомість зосереджуюся на своєму.

Втім, покусувати Enko не перестаю, бо до них у мене особисто багато питань.

Колись їхній засновник перестане відморожуватися від інтерв’ю, на яке погодився, і я всі ці запитання поставлю і заспокоюся, бо вони будуть проартикульовані, і кожен зможе зробити власні висновки про цей лейбл (на справжньому інтерв’ю без «теплої ванночки» Ваньок за всі роки своєї діяльності досі не був).

Цікавий факт: на Enko писали багато дісів, але артисти пішли з лейблу саме невдовзі після мого. Ха-ха.

Честер/Джесіка чекає Стіва

Це два най-най-найнаївніші треки, мабуть, не лише на альбомі, а й у принципі в моїй біографії. І знаєте що? Я люблю цю наївність, бо всі найважливіші речі є наївними та типовими.

Не маю жодного наміру винаходити нові звук, форми чи сенси, просто хочу говорити про те, що для мене важливо, про що я розмовляю на кухні з близькими, про що міг би розповісти своїй доньці чи сину.

Безмежно дякую Вові Дантесу та Elfi (0%Mercury) за те, що настільки легко впряглися і зробили ці дві пісні такими, якими вони є, без жодних правок.

Міша Правильний — проповідник банальних істин? Я не проти.

Риба на ім’я Бог

На фото Міха (колись Михалич, нині — El Micko), я та Міша MRK (був такий гурт 5 Шлюх). Історія про ті часи.

Багато років тому мене (батл репера-ноунейма) поставили в пару до учасників Стольного Граду — гурту БРДК (Фір, Міхалич, Марті). Це була класична історія — коли на батл залітають відомі репери, їх всі ображають, бо «їхній реп не такий, і вони попса», а потім, коли потрапляють з ними в пару — програють. Так було і зі мною — Марті та Міха мене розмотали (Фір навіть не записував свій куплет), але після батлу ми почали спілкуватися і згодом товаришувати.

Зараз гурту БРДК немає, але я вже пару років намагаюся зібрати їх хоча б на одному фіті. Мені майже це вдалося на треку Готем (де є Марті й Фір) і майже вдалося зараз (на цьому треку є Марті та Міха). Думаю, з третьої спроби я все ж таки зберу їх трьох.

А зараз — маємо класичну реп-пісню про соціум. Якщо вам здаватиметься, що ви десь чули семпл — вам не здається, бо особисто я чув з ним треків 15 від різних реперів з різних країн. Один з них — наш друг з Франика — Stosliv.

Так буває.

Вони кажуть це фінал

Вони кажуть, це фінал — це чи то про мене, чи то про Дантеса (він, до речі, прямо дав стильку на приспіві), чи то про кожного з нас — хай кожен почує те, що хоче.

Дякую кожному за підтримку і за: «Міша, не зупиняйся».

Я і не зупиняюся — ще два релізи дам до кінця року.

---

Читайте також: Пісня за піснею: Badwor7h про дебютний альбом «HDpizdoRezka»