3 липня у Києві відбудеться премʼєрний показ кіноальманаху із шести короткометражних документальних фільмів «Міста та їхні герої». Це проєкт, у якому розповідають історії звичайних українців, які з початком повномасштабної війни змінили свої основні заняття на волонтерство. Проєкт знімали в шести містах України — Харкові, Миколаєві, Чернігові, Охтирці, Баштанці та Іванкові. У кожному місті обрали свого героя для фільму. Загалом у проєкті розкривають понад 90 історій українців, які є героями у своїх містах.
LiRoom є інформаційним партнером проєкту, тож розповідаємо про 5 героїв проєкту «Міста та їхні герої». Усі вони представники креативних професій, які через велику війну змінили свій творчий шлях на роботу волонтера.
Акторка Олена Озерова (Харків)
Із 24 лютого Олена щодня перебувала в рідному місті. Але свою затишну квартиру на 10 поверсі змінила на приміщення Харківського державного академічного театру ляльок і́мені В. А. Афанасьєва.
«Щойно почалась війна — ми одразу зібралися і поїхали в театр. Нам здалося, що саме тут нам буде спокійно і безпечно. Так тут і залишилися», — згадує жінка.
Дуже швидко в Театрі ляльок розгорнувся справжній гуманітарний центр. Акторська трупа жила у приміщенні театру, займаючись гуманітаркою і допомагаючи всім, хто цього потребував. Олена стала однією з тих, хто організував у Харкову цю «лялькову оборону».
Музикант і звукорежисер Павло Ігнатченко (Охтирка)
До війни Павло займався організацією в Охтирці музичних заходів та фестивалів вуличної культури. Був звукорежисером, писав музику для себе та колег-музикантів. 24 лютого все змінилося.
«Зранку подзвонила подруга і сказала: “Почалася війна”. Я переніс дітей у кімнату без вікон. Було вже чути постріли, вуличні бої. Ми вийшли на центральну площу, я побачив, що там висять українські прапори і трохи заспокоївся. Виїжджати навіть і не думав — це мій дім, я мушу його захищати», — розповідає Ігнатченко.
Щоб бути корисним на місці, він зібрав команду друзів і перетворив свою студію звукозапису на справжній цех з пошиття аптечок-підсумків для військових. Ці аптечки вже врятували сотні життів на фронті.
Актор і ведучий Геннадій Попенко (Іванків)
Геннадій Попенко до 24 лютого був успішним телеведучим та актором. Але на початку повномасштабної війни російські війська окупували селище Іванків київської області, де Геннадій перебував із сім’єю — на 36 днів ведучий та його родина опинилися в облозі, без зв’язку і достатньої кількості їжі, у постійному страху за своє життя.
«У тебе була елементарна функція — вижити. Ти не знав, на скільки тобі і твоїй сім’ї вистачить їжі і скільки ви будете сидіти у підвалі. Я вставав о третій ночі і йшов вздовж річки в темряві, щоб зайняти чергу по хліб. О восьмій ранку черга вже була величезна, стояти доводилося по чотирнадцять годин», — згадує Попенко.
Після деокупації селища Геннадій став бійцем територіальної оборони і активним учасником життя громади.
Музикант і поет Олег Каданов (Харків)
Волонтерська історія музиканта і поета Олега Каданова розпочалася в 2014 році, коли забезпечення української армії було практично нульовим. Олег їздив на фронт і як волонтер, і як артист — із концертами для підтримки бойового духу військових.
«24 лютого було страшно і не зрозуміло, — пригадує Каданов. — Ввечері зідзвонилися з друзями, вирішили зібратися і їхати в штаб ТРО. Там сказали, що потрібні генератори. Я зробив допис у соцмережах — почали збір. Потім з Нацгвардії попросили тепловізор і ми ці 70 тисяч за пару годин зібрали».
Далі запитів більшало. Фонд Олега Каданова отримав назву «Культурний шок», адже в ньому зібралися представники творчих професій. Зараз вони купують авто, дрони, антидронові прилади, постійно їздять на фронт.
«Я на своєму місці. Роблю те, що можу. В мене поламані пальці, нульовий зір і я не вмію стріляти. А як волонтер я можу багато зробити. Люди, які працюють на перемогу підзаряджають один одного», — каже Каданов.
Художник Ігор Шевченко (Охтирка)
Мурали художника Ігоря Шевченка прикрашають усю Охтирку. У 2015 році завдяки ініціативі «Охтирського Молодіжного Центру» та вдалому ескізу Ігоря у цьому невеликому містечку розпочалася історія вуличного мистецтва.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Ігор вирішив, що має робити те, що виходить у нього найліпше — розписувати стіни. Так у місті стали з’являтися нові мурали на актуальну патріотичну тематику. Після присвоєння Охтирці звання «Місто-герой України» на фасаді Охтирського центру культури і дозвілля з’явилися напис «Охтирка — місто-герой» і величезний державний прапор з голубом, символом миру. А згодом на одній зі стін колишнього заводу Ігор Шевченко намалював трактор, який тягне танк із написом «Спротив — у твоєму ДНК». Адже саме на Сумщині були перші випадки, коли прості хлопці на тракторах тягнули покинуті росіянами танки.
Прем’єрний показ фільму «Міста та їхні герої» за участі героїв проєкту та творчої групи пройде в Києві.
Коли: 3 липня о 18:30
Де: в кінотеатрі «Оскар» у ТРЦ Gulliver.
Вхід: вільний, за попередньою реєстрацією.
Читайте також: «Відбувається химерна комедія, за якою криється трагедія». Розмова з режисером Дмитром Грешком
Розповiсти друзям
Допитливим
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: