З 6 по 10 серпня в Ужгороді відбудеться 4-й щорічний міжнародний кінофестиваль «Кіно cусідів», де покажуть фільми зі Словаччини, Угорщини, Чехії, Австрії, Польщі та Румунії. Покази проходитимуть на двох локаціях: просто неба в Ужгородському замку та у кінотеатрі Multiplex у ТРЦ Pannonia. Вхід на всі події фестивалю вільний за умови попередньої реєстрації. Форма реєстрації з’явиться за тиждень до старту фестивалю на сайті.
Цьогоріч до програми фестивалю увійшли 9 повнометражних фільмів, 4 блоки короткого метру та 3 ретроспективних стрічки. На «Кіно сусідів» глядачі та глядачки зможуть побачити фільми з 6 країн, яких із Закарпаттям об’єднує історичне минуле та спільний досвід.
На фестивалі покажуть польську драму «Під вулканом» Даміана Коцура, що розповідає історію української родини, яка за одну ніч перетворилася з туристів на біженців. Ця стрічка представляла Польщу у відборі на премію «Оскар» як «Найкращий міжнародний фільм».
Частина програми буде розповідати про різні історичні події і їхній вплив на суспільство. Так румунська картина «Новий рік, що так і не настав» Богдана Мурешану розкаже про останні дні режиму диктатури Чаушеску. Ця стрічка здобула нагороду як найкращий фільм секції «Горизонти» на Венеційському кінофестивалі. Чеський трилер «Хвилі» Їржі Мадла фокусується на подіях Празької весни, яка завершилася вторгненням радянських військ. У 2024 році фільм здобув приз глядацьких симпатій на фестивалі у Карлових Варах та став чеським номінантом на «Оскар».
Ще чотири фільми розповідатимуть історії довкола підлітків та студентів, проте дорослі також зможуть знайти для себе щось ціннісне. Угорська драма «Вивчений урок» Балінта Сімлера покаже проблеми угорської системи освіти, де реалії шкільного життя стають викликом для кожного учасника процесу, а молода вчителька повстає проти архаїчних шкільних методів. Ця робота допоможе глибше зрозуміти сутність освіти і її вплив на молоде покоління. Стрічка отримала спеціальну відзнаку журі на кінофестивалі в Локарно.
Австрійська драма «Джіна» Ульріке Кофлер створює жіночий портрет трьох поколінь однієї сімʼї з погляду 9-річної дитини. Фільм став призером Австрійського кінофестивалю та фестивалю Bergamo Film Meeting.
Драма «DJ Ahmet» Ґеорґі М. Унковскі розповідає історію 15-річного підлітка з македонського села, для якого музика — це спосіб втекти від буденності, батьківських очікувань та суспільного консерватизму. Стрічка, знята у копродукції Чехії, Македонії, Сербії та Хорватії, отримала спеціальну відзнаку журі на фестивалі Sundance (конкурс World Cinema Dramatic).
Доповнить цю програму також словацька coming-of-age драма «Вгорі небо, а в долині я» Катаріни Ґраматової про 15-річного Енріке, який, допомагаючи матері, стикається з вибором: дотримуватися своїх цінностей чи назавжди розлучитися з матір’ю. Прем’єра фільму відбулася в Токіо.
Угорська документальна анімація «Блакитний пелікан» Ласло Чакі розповідає про трьох молодих хлопців, які підробляючи міжнародні залізничні квитки, відкривають для цілого покоління можливість пізнати зовнішній світ під час падіння залізної завіси. Фільм був номінований на «Найкращий фільм» у секції Contrechamp на найбільшому фестивалі анімації в Ансі.
Для молодшої аудиторії фестивалю покажуть сімейний анімаційний фільм «Динозаврик», який критики порівнюють з найкращими роботами студії Pixar. Режисер стрічки Войцех Вавщик, який раніше працював над візуальними ефектами у фільмі «Я, робот», а музику для мультфільму створив композитор відеоігор Міколай Строїнський, автор саундтреку до гри «Відьмак 3».
У межах ретроспективних показів демонструватимуться стрічки Аґнешки Голланд («Провінційні актори», відзначена на Каннському кінофестивалі у 1980-му), Кшиштофа Зануссі («Захисні кольори», висувалася Польщею на «Оскар» як «Найкращий міжнародний фільм») та Кшиштофа Кесльовського («Кінолюбитель», отримала нагороду на Берлінському кінофестивалі у 1980-му). Ці три фільми — частина кураторської програми Варшавської кіношколи, яка знайомить нас із течією у польському кінематографі відомою як «Кіно морального неспокою».
«‘‘Кіно морального неспокою’’ було знаковим явищем у комуністичній Польщі. Нове покоління режисерів — серед них Аґнешка Голланд, Кшиштоф Зануссі та Кшиштоф Кесльовський — спрямували об’єктив на звичайну людину. Вони нагадали глядачам, що кіно існує, аби досліджувати, ким ми є, як поводимося і що керує нашим вибором. Ці фільми розкривали повсякденні механізми компромісу, совісті та відповідальності. Десятиліття потому їхня актуальність не згасла: ми досі впізнаємо себе в них», — коментує програму проректор Варшавської кіношколи Артур Заборський.
Програма короткого метру, сформована спільно з фестивалями-партнерами BOO (Чехія), Kino Usmev (Словаччина), фундацією Ad Arte (Польща) та Варшавською кіношколою (Польща), включає анімаційні фільми для дітей та всієї сім’ї, українську анімацію, адаптовану для людей з РАС (розладом аутистичного спектра), короткометражні фільми українських випускників Варшавської кіношколи до її 20-річчя та добірку короткого метру з країн Вишеградської четвірки.
Частиною фестивалю «Кіно сусідів» стане також освітня секція, де всі охочі зможуть долучитися до воркшопів, які проводитимуть запрошені іноземні партнери, а також взяти участь у дискусії про те, як культура працює на бренд країн (на прикладі Вишеградської четвірки).
Детальна програма та розклад оновлюватимуться на сайті фестивалю. Стежити за розкладом показів та новинами заходу можна на інстаграм-сторінці фестивалю.
Також фестиваль «Кіно сусідів» оголошує набір волонтерів і волонтерок. Команда запрошує усіх, хто хоче долучитися до організації події та побачити фестиваль зсередини. Дедлайн подачі заявок — 2 серпня, всі деталі за посиланням.
Фестиваль «Кіно сусідів», заснований у 2022 році, організовує команда KyivMusicFilm та Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів (KISFF) за підтримки Посольства Австрійської Республіки в Україні та Румунського культурного інституту.
Проєкт співфінансується урядами Чеської Республіки, Угорщини, Польщі та Словаччини в межах Вишеградського гранту від Міжнародного Вишеградського фонду, місія якого — просування ідей сталого регіонального співробітництва в Центральній Європі.
Читайте також: Стоголосся війни. Рецензія на «Пісні землі, що повільно горить» Ольги Журби
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: