«А я зараз буду їсти шматочок ковбаси»: слухаємо релізи четвертого тижня грудня

Для останніх релізів цього року українські виконавці підготували EP про підбиття підсумків від Layuchi Kvity, пісні, написані за декілька годин від Positiff та Анни Трінчер, український перезапис треку Зарисовки та, звичайно ж, колядки.

Нові релізи грудня коментують музична оглядачка Лєра Зданевич, журналістка Дарія Подвишенна, менеджерка з партнерств Настя Денеж, SMM-менеджерка Оля Швед та новинарка Марічка Максимець.

sexnesc — Птахи не співають, вони кричать від болю (LP)

Оля Швед: «На мою думку, це хороший альбом. Мені подобається, як між собою поєднуються доволі “спокійні” та більш агресивні треки. По звучанню і по сенсам – гарно».

Лєра Зданевич: «Дуже дивний реліз, як на останні дні 2023-го, оскільки це звучить як щось із ню-метальних нульових. Ну й тільки лінивий не дорікнув гурту за схожість з Deftones. Справді, хлопці поки що намацують свою індивідуальність, проте це непоганий дебют в альбомному форматі».

Layuchi Kvity — Український андерграунд ІІ (Пісні, які ви ніколи не почуєте на концерті) (EP)

Артисти вважають цей реліз глибшим і песимістичнішим, порівняно з тим, що вони випускали раніше. Вони називають це кроком від класичного гаражного звучання, притаманного їхньому попередньому альбому. В кожному треці альбому Лаючі квіти заховали пасхалки та аллюзії до своєї творчості.

Дарія Подвишенна: «До цього альбому в мене лише одна претензія — як викинути з голови “Шматочок ковбаси”?»

Марічка Максимець: «Мені зайшло, люблю, коли пісні не вимагають особливої уваги до себе, їх можна поставити на фон та працювати, займатися своїми справами, а музика — просто задає ритму, додає вайбу. Можливо, для когось це не комплімент, але в моєму сприйнятті — дуже навіть».

Кімната Гретхен — Псалми підземним паркінгів (EP) 

«ЕP “Псалми Підземних Паркінгів” — це пісні про підбиття підсумків, оновлення циклу та переродження, штучне і справжнє, вічне і приземлене, прірву та зближення, радісне та сумне, самообман та віру в дива», — коментують реліз виконавці.

Дарія Подвишенна: «Мені сподобався альбом, хоча відчутний деякий дисонанс між аранжуванням і голосом, який трішки заважає цілісно сприйняти треки»

yana tsystyk — коротеньк (EP)

Лєра Зданевич: «Щось непонятне, але дуже інтересне».

Зіниця горіха — Щоби не змінювалося

«Це — кліп про всіх нас; про досвід, який водночас може ламати та збирати докупи», — коментує реліз фронтментка гурту Тася.

Настя Денеж: «На перший погляд, пісня доволі проста, але, мені здається, що це лише на перший погляд. Кліп її дуже влучно й органічно доповнює, надає їй якось особливого шарму».

Колін — Ми донатили

«Тут мав бути попсовий трек про Новий рік, але він пішов нах…», — описує реліз виконавець.

Марічка Максимець: «Як говорили класики: таке чуство, що бог наказує нас за шось, мені кажеться…»

Настя Денеж: «Може краще би тут був попсовий трек про Новий рік?»

Two from Zoo — На зв’язку

«Присвячуємо цю пісню всім, хто зустрічає Різдво та Новий рік не вдома. Знайте, що найрідніші нам люди завжди з нами у нашому серці і ніяким тисячам кілометрів це не змінити, ми все рівно є і будемо з ними на зв’язку», — описує трек Two from Zoo.

Дарія Подвишенна: «Звучить дуже безтурботно і святково. Шкода, що на тлі останніх подій навіть ця пісня не створює новорічного настрою».

Kozak Siromaha, Jerry Heil і Гордій Старух — Зірка

Пісню випустили в межах проєкту «Різдво. Ти не один» на «1+1 Україна». За словами виконавців, колядку створили з метою продемонструвати незламність українців. 

«Коляда – символ перемоги світла над темрявою. Це щирі та славні обрядові переодягання, взаємообмін між господарем та колядниками, приклад взаємодії в щасті. Хто ми без сонця, без любові, без доброго настрою? Тож бажаю всім українцям відчути справжнє непідробне щастя. Добрих свят дітям, берегиням та господарям, а Україні справжньої перемоги!», — коментує Kozak Siromaha.

Марічка Максимець: «У нас серйозно такий великий запит на нове звучання для колядкок? Пропоную ввести податок/донат на переспівані колядки — закрили би вже купу зборів. Можливо, пісня і непогана, але через заїжджену ідею не можу її об’єктивно сприймати».

Positiff, Мультитрек — Taxi

Трек написаний в межах музичного шоу «Мультитрек», де в учасників є 12 годин аби написати нову пісню та поставити сценічний номер на неї. 

Дарія Подвишенна: «Хоча Positiff вийшов з Mozgi, та Mozgi з нього ніяк не вийдуть».

Анна Трінчер, Мультитрек — Боляче

«Ця пісня відчувається як перемога. Твоя внутрішня перемога над складнощами, краще розуміння себе, пріоритетність, де ти на першому місці, неймовірний ресурс і сили йти далі, бо у тебе є ти», — коментує реліз Анна Трінчер.

Околиця — Хто перший

Настя Денеж: «Мені хоч і сказали не вслухатися, але я бунтівниця. 5 разів переслухала один фрагмент, аби зрозуміти, що там співається не “я і не чай”, а “ягідний чай”. Додам, що не розумію як люди пʼють чай із цукром, тим паче аж із трьома ложками».

Fiїnka — Не журімоси

Fiїnka — співачка, акторка й авторка пісень, яка популяризує гуцульську культуру. У 2023 році була фіналісткою Національного відбору на Євробачення. 

Зарисовка — Барселона 

Зарисовка — український регі-гурт, заснований у 2007 році, але у 2016 році взяв творчу відпустку. З початком повномасштабного вторгнення гурт відновив свою діяльність, щоб допомогти ЗСУ. Російськомовна версія пісні «Барселона» була записана в 2007 році. Проте з 2023 року на концертах її виконували лише українською мовою. Тепер цю версію можна випустили на стрімінгових сервісах. 

Настя Денеж: «Не знала про російськомовну версію цього треку (як і про гурт, чесно кажучи). Вперше почула трек українською під час коментування релізів і мені сподобалось. Але я все ж вирішила послухати “оригінал”, так би мовити, для порівняння. І можу вам сміливо сказати, що переклад кращий за оригінал. Питання навіть не в мові, а в настрої пісні. Оригінал у мене асоціюється з дворовою піснею під гітарку, яку “пацики з района” грають паралельно лузаючи “сємкі” та розпиваючи “торпеду” пива. А перекладена версія — із регі. Не знаю, на скільки я обʼєктивна. Можливо, дійсно справа в мові».

thekomakoma — Сніжинки

Оля Швед: «Якось останні релізи thekomakoma всі схожі на Сонечко, і це сумно…»

Марічка Максимець: «Погоджуюся з тим, що останнім часом те, що випускає thekomakoma, схоже між собою. Можливо, одні назвуть це стилем, інші — відсутністю оригінальності. Я ж — невимогливий слухач, якщо мені щось подобається — то цього достатньо. Сніжинки мені подобаються, на цьому все».

Лєра Зданевич: «Якщо розглядати це з контексту загальної творчості thekomakoma, то тут справді можна говорити про самоповтори та одноманітність. Якщо на Осінньому альбомі він рухався далі в дослідженні ностальгійного звуку 90-х (хоч я й не дуже в захваті від напряму), то тут продовжується лінія Наївного альбому. 

Але якщо абстрагуватися від музично-журналістського душнильства, вийшла добра і приємна пісня з категорії “різдвяно-святкових”, яка легко слухається і в наївній манері проговорює дуже базові і дуже людяні речі».

---

Читайте також: «Є великий ризик в тому, що пам’ять може залишитися непроговореною». Розмова з режисеркою «Степне» Мариною Вродою