Головна
>
Новини
>

Метал, легалізація індустрії та відновлення: про що говорили на конференції Neformat Music Unity

Метал, легалізація індустрії та відновлення: про що говорили на конференції Neformat Music Unity

16 березня видання Neformat провело другу конференцію «Neformat Music Unity: Культурне будівництво», присвячену розвитку українського андеграунду та інді-сцени. Фокусною темою всіх панелей стало відновлення: економічне, психологічне, інституційне.

Лірум пильно стежив за перебігом конференції та зібрав основні інсайти, які лунали під час дискусій. Повну версію дискусій дивіться в записі онлайн-трансляції: перша частина і друга частина.

Дискусія перша: Стан металу в Україні

Темою першої дискусії став стан метал-індустрії в Україні, його особливості та труднощі, з якими стикаються представники: Хель Богданова (вокалістка Ignea), Павло Крюков (вокаліст та менеджер одного з найвідоміших українських брутал дез-метал гуртів Schizogen), Ярослав Майстренков (сонграйтер металкор гурта Erai).

Виклики, з якими стикається метал-індустрія

Вузька сфера.
В Україні доволі мало метал-гуртів, порівняно з іншими європейськими країнами. Конкуренція невелика, відповідно, у музикантів менше стимулу до розвитку. Гуртів, які активно виступають і збирають зали — ще менше.

Несерйозне ставлення до музичної діяльності.
Мало хто думає про свій гурт як про бізнес-проєкт, у який треба вкладати гроші, і яким треба займатися, адже гурт — це не лише про «потусити разом», а і про роботу та серйозне ставлення.
Хоч ринок і маленький, проте сучасний інформаційний простір перенасичений контентом, щоб виділитися і знайти слухача, потрібно вкладати у творчість час і гроші, займатися онлайн-просуванням музики.

«Спілкуючись із різними музикантами, ловив себе на думці, що мало груп у нас щось організовують для себе. Багато гуртів просто сидять і чекають, що їх хтось кудись запросить, щось організує, зробить мерч. Ні, це так не працює. Спочатку ви маєте зробити щось. Ви маєте стати кимось. А далі вже, можливо, якщо ви цікаві, з вами хотітимуть працювати інші», — ділиться враженнями Павло Крюков.

Брак знань.
Хель Богданова каже, що багато виконавців не розуміють, як працює музична індустрія і це питання освіти.

«Люди часто не знають різницю між лейблом та букінг-агенцією, або як захистити свої авторські права. Наприклад, коли нас підписав Napalm Records, я часто чула: «о, вони зараз просунуть вас на великі фестивалі». Але ж ні, лейбл не займається фестивалями й букінгом, він займається випуском музики».

Недостатньо елементів метал-інфраструктури.
Треба більше майданчиків, особливо в регіонах, жанрових медіа, лейблів, букінгів, великих метал-фестивалів. До того ж у маленьких містах організація концерту може коштувати навіть дорожче за організацію в Києві, оскільки часто майданчики не підходять під умови райдеру, і доводиться додатково добирати під виступ світло та звук.

Закордонні тури.
Більшість метал-музикантів в Україні — чоловіки, що значно ускладнює виїзд за кордон на європейські концерти. Це чи не найбільше обмеження для українського металу.

Успіх та гроші в українському металі

Експерти схилилися до думки, що успіх метал-гурту здебільшого можна виміряти фінансовими метриками та КРІ, які кожен гурт визначатиме для себе. Вийти в нуль — це вже добре, піти з основної роботи й заробляти лише музикою — складніше, але це можливо.

Важливо вміти позиціювати себе як артиста, якщо мова йде про захоплення аудиторії в діджиталі. Найпростіше це зробити шляхом ведення соцмереж. Можна не розбудовувати контент-плани під кожну окремо, достатньо визначити найбільш результативну й «бити» туди.

Необхідність «продати себе» відштовхує багатьох артистів, оскільки вони часто не можуть визначитися, чи вони грають у гурті заради музики як мистецтва й хочуть лишатися «трушним» андеграундом. Хоча є інший шлях — залишатися вірним своїй музиці, використовуючи водночас сучасні методи промо.

Мерч залишається важливим джерелом доходу, насамперед для перекриття концертних фінансових питань. Щодо доходу зі стрімінгів, тут величезну роль грає мова: англійська відкриває гурт для закордонної аудиторії, яка звикла платити за музику.

Невіддільною частиною є наразі благодійна складова: гурти стараються віддавати певний відсоток із концертного або мерчевого прибутку, або ж розігрують лоти на аукціонах. Це дуже залежить від того, чи є гурт самоокупним, або ж артисти мають інші роботи.

Позитивна динаміка

Після початку повномасштабного вторгнення з ринку зникли російські виконавці, а закордонні поки що не спішать приїжджати. Люди починають активніше ходити на концерти локальних артистів. Потроху починають відкриватися майданчики в невеликих містах. Зʼявляється багато блогів, ютуб-каналів, які оглядають метал-музику. Ростуть показники на стрімінгах, відновлюються концертні тури, зʼявився букінг Faine Events, який концентрується переважно на року та металі. Надія на світле майбутнє важкої сцени є, треба просто час, щоб вона розвивалася.

Лекція: як індустрії виходити з тіні

Юридична легалізація та захист авторських прав — болюча тема для української музичної індустрії. Андрій Удовиченко (workflow designer, юрист, співзасновник компанії Bot&Partners) сфокусувався на темі договорів та дав базу, з якої треба починати артисту.

99 % юридичних питань у музичній індустрії загалом — це копірайт, ліцензії і контракт. Однак понад 60 % української музичної індустрії за дослідженням Soundbuzz перебуває в тіні. Більшість українських артистів не працюють за договорами, і тут виникає проблема: кому що належить, якщо є музичний твір, його аранжування і звукозапис. Ця проблема загострюється, коли треки стають успішними, або ж склад гурту змінюється.

Базовий рівень юридичного оформлення артиста — ФОП третьої групи. ФОП може працювати з різними організаціями без обмежень. Цей варіант підходить і для артистів, які поєднують музичну діяльність з основною роботою.

Корисні КВЕД (класифікатори видів економічної діяльності) для музичної діяльності:

  • 90.03 — Індивідуальна мистецька діяльність. Цей клас включає діяльність музикантів, співаків, композиторів, скульпторів, художників, граверів, офортистів тощо.
  • 85.52 — Освіта у сфері культури. Цей клас включає навчання мистецтва, драмі та музиці, підходить для тих, хто займається викладанням музики.
  • 47.59 — Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах. Це включає торгівлю музичними інструментами.
  • 77.29 Надання в оренду інших побутових виробів — включає прокат музичних інструментів.

Усі правові відносини в музичній сфері регулюються договорами. Це те, скільки грошей хто витратив, хто відповідальний, хто несе ризики, як розподіляються права. Тут варто бути обачними, оскільки очікування від співпраць, наприклад, з лейблами можуть не збігатися з прописаним у договорі. Тому треба уважно вичитувати умови перед підписанням договору.

«Хто уважно читав договори? В українських ви часто побачите:
«Ми віддаємо всі права на нескінченний час, на всій території, на все» й так далі. Так стається, але це дурня. Ви не маєте віддавати права на все», — коментує Андрій.

Добре з переглядом договорів і пошуком ризиків у них допомагає ШІ. Наприклад, Claude. Але це не замінює фінального рішення та обговорення з контрагентом.

Наразі йде тенденція до збільшення прозорості українського музичного ринку, багато артистів відкривають ФОПи, оскільки працюють десь ще й так їм стає легше поєднувати діяльності. Закордоном артисти не починають роботу з лейблом без контрактів, оскільки для лейбла це ризик.

«Ми маємо вбивати оці російські практики, кешу в конвертах, і пункти в контрактах типу «ми тобою володіємо до кінця життя». І домовлятися нормально», — каже юрист.

Дискусія друга: благодійні концерти під час війни

Концертна індустрія дуже сильно постраждала спочатку під час ковідних обмежень, а потім ще й повномасштабне вторгнення, коли ніхто від першої кризи не встиг оговтатися. Питання «на часі чи не на часі?» переслідує сферу й досі. Лєна Елфі (0 %Mercury), Юрій Базака (kontrabass promo), Володимир Пасяка (Faine Events) спробували розібратися, який стан справ із концертами наразі.

2022 рік характеризується купою музичних альбомів від молодих українських артистів, а за ними підтягнулися івенти. Збільшилася в рази увага до трохи старшого покоління інді-музикантів. Став навіть можливим великий триденний фестиваль Faine Misto, який подарував надію на те, що великі події можуть проводитися в Україні зараз.

Як повномасштабне вторгнення вплинуло на робочі процеси

kontrabass promo навіть змогли вийти на рівень від агенції для андеграундних виконавців, які збирали максимум 350 людей у цілий музичний лейбл із солдаутними концертами в залах-«тисячниках».

Команда Faine Misto переформатувала спочатку свою роботу на забезпечення тоді ще полку «АЗОВ», і згодом почала організовувати благодійні заходи для збору коштів та онлайн-трансляції. Зокрема, великий фестиваль у липні теж був зроблений заради донатів.

Для 0 %Mercury донати стали неодмінною умовою на всіх концертах. Вони це сприймають як роботу зі слухачем та можливість зібрати гроші на благодійних аукціонах.

Як змінювалася із часом благодійна складова заходів

У 2022-му році заходи були чи не на 90 % благодійними. Але індустрія не могла працювати довго на умовах мінімального прибутку. Тому зараз найчастіша модель — передача частини прибутку на благодійність.

Лєна Елфі каже, що з останнього туру 0 %Mercury вдалося задонатити 3 тисячі доларів:

«Звичайно, хотілося б віддавати 100 %, але є витрати на дорогу, на проживання. І в такій кризовій ситуації, коли скорочуються робочі місця, закриваються бізнеси, працювати в мінус — це означає поховати той інструмент, завдяки якому ти можеш збирати достатньо великі суми й передавати їх на потреби армії»

Володимир Пасяка зазначає, що наразі в благодійні концерти треба більше вкладатися, щоб вони були ефективними. Коли Faine Misto організовувало в травні 2022 року перший фестиваль в укритті в Тернополі, 300 квитків розлетілося за день (зазвичай стільки продається за місяць). Зараз словосполучення «благодійний концерт» уже не залучає людей, потрібно вже працювати за ринковими умовами, зібрати публіку на концерт стає важче. Допомагає із цим активна комунікація цілі донату, яку організація прагне зібрати за подію, так люди більше долучаються та налаштовані віддавати гроші.

Залучення коштів закордоном

Юрій Базака ділиться, що спочатку фонд Musicians Defend Ukraine, створений на базі гурту Love’n’Joy, студії Шпиталь Рекордс та агенції Kontrabass Promo, був направлений на збір коштів саме закордоном, за допомогою міжнародних звʼязків. Проте підвищена увага до українського питання тривала в Європі недовго — тільки перший рік. Далі залучати донати стало набагато складніше. Коли МКІП перестав випускати артистів у тури за кордоном, фонд повністю переформатував роботу на аудиторію і заходи в Україні.

Безпекові питання турів

Наразі масові події на 500–2000 людей — це ризик, оскільки в разі прильоту люди ніяк не застраховані. Доволі часто в містах є лише один варіант залу на певну місткість, навіть у Києві мало вибору. Не рідкістю є випадки, коли організатори нехтують тривогою, а заклади нечасто мають укриття.

Дискусія третя: музика як інструмент внутрішнього відновлення

Довготривала війна неминуче впливає на психіку, а музика може стати доступним інструментом психологічного відновлення. Антон Слєпаков (warнякання), Андрій Печаткін (White Ward) та Вікторія Шаповалова (психологиня) розповіли про те, як музика стає елементом відновлення.

Антон Слєпаков каже, що він не збирався займатися творчістю в перші дні, а то й місяці повномасштабного вторгнення. Але тексти, які потім увійшли до warнякання, стали досить швидко зʼявлятися самі собою. За кілька тижнів вони з Андрієм Соколовим допрацювали ідею і випустили перший трек, за допомогою якого почали збирати донати.

«Дуже багато людей сказали, що це найперша музика, яку вони змогли послухати під час повномасштабного вторгнення,

тому що вона зроблена найбільш лояльно до їхньої психіки, дуже делікатно, адаптивно говорить про відчуття. І в цьому є певна користь» — ділиться артист.

Для Андрія Печаткіна стимулом повернутися до музичної діяльності на початку стала можливість грати концерти і збирати на них гроші для ЗСУ. Але це приносило більше спустошення, а не якийсь терапевтичний ефект, концерти сприймалися як волонтерська, але все ж робота. Із часом йому вдалося повернутися до звичного творчого процесу, оскільки процес роботи над новими музичними проєктами та альбомом White Ward його повністю захопив.

Переосмислення старого матеріалу

Більш відомий проєкт Антона, ВГНВЖ наразі на паузі, оскільки потребує більшого вкладення ресурсів та грошей. Тим більше, що назва (раніше — вагоновожатые) і більшість матеріалу була російськомовна. Warнякання в цьому плані виявилося більш підхожим для концертної форми, коли доводиться виступати в дуже різних локаціях. За два роки Warнякання відіграли близько ста концертів, зокрема в прифронтових маленьких містечках. Практично всі — благодійні.

Антон відзначає, що мотивації викладати вже готовий матеріал на стрімінги не було. Проте, коли середня кількість слухачів за місяць зросла в десятки разів, стало зрозуміло, що варто викладати альбом. До того ж тексти альбому були тісно повʼязані з історією України останніх 10 років.

«Я більше згоден із тою думкою, що якісь речі краще залишити в минулому й не чіпати. Не намагатися шукати нові сенси там, де їх немає.

Краще починати робити щось нове, бо з’являються нові обставини й запити, з якими треба працювати.» — ділиться Антон.

Чи можливо зараз митцю відсторонитися від дійсності

Певні автори наразі так і роблять, шукають можливість або відмежуватися від воєнної тематики, або пишуть «про світле майбутнє, яке колись здійсниться».

«Кожен митець він сам вирішує, чи брати оцю відповідальність писати про цей страшний і трагічний час» — каже Антон Слєпаков.

Проте він також зазначає, що відсутність тригерів і відносно спокійне життя дають прісніший мистецький результат.

Вікторія Шаповалова вважає, що ми зараз живемо в кількох реальностях одночасно, що розколює психіку і принесе проблеми згодом. З одного боку ми відчуваємо потребу включатися в реальність, а з іншого — потрібно давати собі час на відпочинок і абстрагування від дійсності, щоб мати сили бігти цей «марафон». Адже війна не закінчиться скоро.

«Загалом, якщо розглядати стрес, то це дуже рушійна сила, тому що вона заставляє нас включатися на виживання і реагувати певним чином. Ми знаємо три реакції на стрес «Бий, біжи, завмирай». Коли почалося повномасштабне вторгнення, у когось ця реакція була «бий» — піти в ТрО, почати волонтерити й т.д. У когось ця реакція була «завмирай», почалися депресивні стани — це теж нормально.

Я знаю людей, які після 24 лютого почали писати картини як реакцію на пережитий стрес, знаходити себе в нових для себе сферах. Загалом, переживати стрес — це добре. Те, що ми його постійно переживаємо — це, звісно, ні» — коментує психологиня.

Матеріал опублікований на умовах партнерства.

Проєкт «Neformat Music Unity: Культурне будівництво» реалізується ГО «Неформат Україна», та співфінансується програмою ZMINA: Rebuilding, створеною за підтримки Європейського Союзу в рамках спеціального конкурсу заявок на підтримку українських переселенців та українського культурного і креативного секторів, за підтримки МБФ «ІЗОЛЯЦІЯ», Trans Europe Halles та Malý Berlín.

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee

Підтримай Лірум

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Музика
jockii druce — trashhouttttttt. Роздуми про життя, війну і суспільство, загорнуті у найпримітивнішу форму
Олексій Бондаренко Олексій Бондаренко
15 Квітня, 2024
Новини
Від Сусіди стерплять до Këkht Aräkh: як звучить Миколаївщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
9 Квітня, 2024
Новини
Як звучить Херсонщина: плейлист від Ліруму
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
4 Квітня, 2024