Пиріг і Батіг презентував першу частину триптиха — альбом «Замордовані. Подзвін перший»

17 травня відбувся реліз альбому гурту Пиріг і Батіг — Замордовані. Подзвін перший. Робота над лонгплеєм почалася з початком повномасштабного вторгнення і триває досі, адже це перша частина триптиха. За задумом авторів, сама назва вже натякає на трагічні речі, які траплялися з Україною та її митцями. Тому для цього альбому використали тексти українських поетів, що були замордовані під час радянського режиму.

«Такий от підготували вам музичний скарб, заклятий у віртуальні простори, метафоричний передзвін між минулим і сьогоденням, в котрому плекаємо памʼять за усіх замордованих, і вшановуємо сі часи їхніми ж творами», — коментують реліз виконавці. 

На альбомі можна почути творчість українського композитора Миколи Леонтовича, який опрацьовував поезію своїх сучасників, зокрема поезію Григорія Чупринки, тексти якого теж використані для релізу. А також роботи Євгена Плужника, Миколи Вороного, Василя Бобинського та інших. Замість епілогу до альбому використали текст Мирослава Ірчана з твору «Спіть хлопці, спіть».

Відкриває ж альбом текст написаний філософом Євгеном Гулевичем, який загинув 21 грудня 2022 року на фронті.  

До створення альбому долучилися Володя Андрущак (спів), Ніна Гаренецька (спів, віолончель), а зведенням займалися Олег Фрост (Frost Magnetic) та Лесик Омодада (Шпиталь Рекордс).

Обкладинку Замордовані. Подзвін перший створила артстудія AzaNiziMaza під керівництвом Миколи Коломійця.

Проєкт Пиріг і Батіг — колектив, створений у 2019 році під час роботи над матеріалом за творчістю Степана Руданського, результатом якої став альбом Сьпівомовний. Гурт визначає свій стиль як «співана поезія» чи «декламація у співах». Починалося все як тріо Мар’яна Пирожка (псевдонім — Мар’ян Пиріг), Маркіяна Турканика та Сашка Марусяка, а згодом до них долучився Всеволод Садовий, гобоїст Юрій Хвостов, контрабасист Артем Каменков, фаготист Крістов Віков і перкусіоніст Лесик Омодада. 

Мар’ян Пиріг каже, що гурт пропонує публіці високу українську лірику у комплекті з музичними «шмаганнями». А мета проєкту — підіймати український поетичний пласт на наступний рівень, соціально канонізуючи забутих українських поетів, популяризувати українську мову через різноманітні музичні стилі і жанри, та й просто «всипати батога» піснями на слова славних митців.

Читайте також: «Найстрашніше — неможливість щось змінити». Поет та музикант Ігор Меліхов про культурний ландшафт Чернігова та окупацію