У Малому театрі в Києві відкрилася нова камерна виставка в межах спільного проєкту The Naked Room та Малого «Театр в контексті». Концепція формату виставки — фокус на одному творі українського митця.
Третьою експозицією у виставковій залі на Гончара, 33 стала робота «Рожеві мрії» сучасної української художниці Олесі Трофименко. Раніше експонували гобелен «Карелія» мисткині-шістдесятниці Аліни Ламах та диптих «Моління про чашу» Нікіти Кравцова.
«Здається, легко бути кураторкою виставки, яка складається з однієї роботи. Однак, насправді не так просто обрати лише одну роботу автора, яка приверне всю глядацьку увагу. Робота має бути великою. Необов’язково за форматом, але величною та грандіозною за задумом», — розповідає Єлизавета Герман, кураторка виставки та співзасновниця галереї The Naked Room.
Розквіт свободи: символіка півоній у кримському пейзажі
На живописному полотні — знайомий усім кримський краєвид тимчасово окупованої Балаклави. Елементи ручної вишивки у вигляді рожевих півоній додають картині суперечливої ніжності, адже надзвичайно подібні до «бавовни», одного з символів російсько-української війни. Художниця майстерно використовує особливості медіа зображення та пропонує глядачам споглянути таку бажану реальність — звільнення українського Криму.
Як зазначає художниця, робота створювалася більше як рік, і за цей час першочергова ідея докорінно змінилась: спочатку це мав бути спокійний кримський пейзаж з елементами доріг та автомобіля.
«Я завжди розпочинаю з ескізу та створення вишивки. Коли я завершила вишивку та подивилася на велике біле полотно, то зрозуміла, що ідея буде іншою. Вирішила зобразити Балаклаву. Бо Балаклава — це військова база», — зазначає художниця Олеся Трофименко.
Важливий елемент роботи — вишиті півонії. Це парадоксальний елемент, адже втілює не лише фізичні вибухи як відчуття помсти, а й вибух чогось прекрасного на полотні. Наприклад, прекрасним є здійснення української мрії — звільнення Криму, на противагу всім жахам, які зараз відбуваються. Подекуди на полотні видніються прогалини. Авторка підкреслює, що це відображення невловимості снів, своєрідне «пошкодження сигналу», щоб відійти від буквальності.
«Коли я представляю свою роботу на виставці, завжди почуваюся трохи оголеною, у метафізичному сенсі. Мені здається, що по роботі мене завжди можна прочитати, зрозуміти мій внутрішній світ. Проте, я завжди намагаюся давати простір для глядача, щоб він/вона могли віднайти свої сенси», — додає мисткиня.
Театр у контексті — це експеримент на перетині мистецтв
Проєкт «Театр у контексті» існує вже три роки. Саме у його межах і виникла ідея створювати камерні виставки, які змінюються щомісяця. Кураторками проєкту «камерних виставок» є Лізавета Герман і Марія Ланько.
«Спочатку це починалося як лекція-передмова до вистави, щоб ввести людину в той чи інший контекст. Ми співпрацювали з фахівцями й фахівчинями з різних мистецьких сфер, також з психологами та навіть науковцями. Але ніяк не могли пробитися саме в медіум візуального мистецтва. Оскільки ми камерний театр, виникла ідея створити камерну виставку. Ми запросили наших сусідів The Naked Room з Рейтарської до співпраці й вони радо погодились», — розповідає Лариса Шелоумова, керівниця напряму «Театр у контексті» та акторка Малого театру.
Проєкт маніфестує системний підхід до сприйняття культури й мистецтва та залучає контекст візуального мистецтва до театрального. Хоча виставка не пов’язана з виставами, які відбуваються у театрі, вони магічним чином перегукуються своєю атмосферою та емоційним наповненням, як стверджує Дмитро Весельський, художній керівник театру.
«Філософія театру — “Все починається з малого”. Тому формат саме однієї картини ідеально вписується в нашу концепцію, бо це дуже цікавий спосіб споглядати візуальне мистецтво. Коли не за годину маєш подивитися сотні робіт у музеї, а спокійно сфокусуватися на одній роботі. Мені такий підхід надзвичайно подобається», — ділиться директор.
У межах проєкту «Театр в контексті» відбуваються лекції та обговорення вистав, екран у фоє демонструє глядачам історію створення вистави, щоб глядачам було цікавіше та вони могли більш глибоко сприймати ту чи іншу виставу.
Виставка полотна «Рожеві мрії» Олесі Трофименко відбувається у Малому театрі за адресою вул. О.Гончара, 33 та триває до 14 листопада 2024 року. Вхід вільний.
Графік роботи: Чт-Пт 13:00-17:30, Сб-Нд 13:00-17:00
А також для глядачів Малого театру перед виставою та в антракті.
Авторка: Катерина Шоботенко
«Театр у контексті» — це просвітницький проєкт Малого театру, створений, аби зацікавити глядача системно пізнавати театральне мистецтво, поєднуючи раціональне сприйняття з емоційним досвідом. Це щомісячна розмова-лекція перед виставою Малого театру, яка створюватиме літературний, мистецтвознавчий, історичний чи соціальний контекст для театральної постановки. Театр залучає експертів з різних напрямів мистецької сфери, створюючи спільноту активних глядачів.
У межах програми «Театр у Контексті» головний редактор Ліруму Олексій Бондаренко проводив лекцію про музичний контекст театральної постановки.
Читайте також: Медіа Люк та театр «Нафта» випускають друкований журнал та аудіовиставу, які об’єднані темою метро
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: