Чи було б Владу Лагоді з гурту Tember Blanche цікаво ходити до школи, якби не його класний керівник Валєрич? Чому Артистка Чуприненко досі з теплом згадує викладачку зі сценічної мови та подаровану нею спідницю? На що вплинула вчителька з української мови у житті репера Otoy? Як ви можете стати ментором для школярів і чому ми взагалі про це пишемо? Зараз усе пояснимо.
Часто діти звертаються за порадами чи підтримкою до своїх однолітків, коли насправді їм потрібні дорослі. Дорослі, які навчать, підтримають чи просто будуть поруч, коли дитині це необхідно. Йдеться не лише про батьків — такими дорослими можуть стати шкільні вчителі, викладачі гуртків та інші люди, яких дитина зустрічає протягом життя.
Зараз, у час повномасштабного вторгнення, далеко не всі діти в Україні мають доступ до якісної освіти. Здебільшого навчання відбувається онлайн, тому школярам бракує не тільки уроків, а й спілкування з однолітками та соціоемоційної підтримки. Особливо сильно потребують допомоги діти у малих містах та прифронтових регіонах.
Саме тому громадська організація «Навчай для України» створила програму «СтудМентор» для української молоді, яка готова стати менторами й викладати у онлайні для дітей у прифронтових областях. Розповідаємо, чому важливо долучитися до програми та яку роль відігравали вчителі в житті українських музикантів.
Хочете стати рушієм змін?
«СтудМентор» — це можливість для молоді отримати досвід роботи, навчитися ефективніше працювати у команді та підсилити свої менеджерські навички.
Для того, щоб стати учасником програми, не обов’язково мати менторський чи викладацький досвід, адже всі майбутні ментори пройдуть навчання із фахівцями проєкту: онлайн-курс на Дія.Освіта та інтенсивне навчання, яке допоможе підсилити навички ненасильницького спілкування, планування та саморегуляції, активного слухання, рефлексії та надання якісного зворотного зв’язку. Учасники також отримають офіційний сертифікат від «Навчай для України» та ЮНІСЕФ, і можуть записати участь у проєкті як педагогічну практику, за потреби.
Програма реалізується ГО «Навчай для України» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та за фінансування Глобального партнерства заради освіти (GPE).
Чому це важливо?
Усі діти, яких навчають у межах програми, — це школярі прифронтових регіонів або внутрішньо переміщені особи. Часто у них немає доступу до якісної освіти.
«Нещодавно ми дізналися, що участь у нашому проєкті беруть діти, у яких вперше за навчальний рік хімію проводили саме студментори, бо у сільській школі на Харківщині, де живуть школярки, просто немає вчителя хімії», — ділиться менеджерка проєкту Юлія Білик.
Вчителі в житті українських музикантів
Гітарист, автор, саундпродюсер інді-поп дуету Tember Blanche Влад Лагода розповідає про Ігоря Валерійовича (або просто Валєрича), який був його шкільним вчителем.
«Валєрич став нашим класним керівником, коли йому було 24, а мені 13. Він грав на гітарі, показував мені перші акорди, тож саме з його подачі я почав співати. Ми разом з ним слухали The Beatles та організовували у школі квартирники. Тоді було цікаво ходити в школу і тусуватися з дорослим, але сприймати його більше як старшого товариша, ніж як “класичного” вчителя».
Говорили вони не лише про музику, а й про фільми і попкультуру, слухали O.Torvald і навіть мали разом їхати на концерт. Так Валєрич став одним із ключових людей у житті Влада як музиканта.
Викладачку зі сценічної мови на курсі Марусі Чуприненко згадують досі усім курсом. Пані Тамара була похилого віку, але, як каже Маруся, викладала солідно, любила студентів і ніколи не сварила їх.
«Хоча ми виробляли всякі такі бандітські штуки. Могли заховатися в аудиторії, щоб вона зайшла, і ніби нікого не було. Один раз так було: вона зайшла, побачила, що нікого нема, і вийшла. Ми вилізли, регочемо. А вона повертається і просто спокійно починає заняття. Постійно зверталася до нас “герої” і “героїні”».
Викладачка приносила в університет якісь свої речі і дарувала їх студентам. Це могли бути прикраси чи одяг.
«Мені подарувала чорну шерстяну спідницю. Сказала: “Маруся, я була такої ж статури у молодості, тобі не личать такі пишні спідниці, як ти носиш. Я тобі принесу свою спідницю”».
Маруся ту спідницю проносила 6 років, допоки її не поїла міль.
У цій доброті й любові Тамара Михайлівна вирізнялася на фоні інших викладачів, які сварилися й знущалися морально. Мовляв, у студентів нема таланту, тож нічого путнього з них не вийде.
«Вона не робила зауважень, ми завжди були для неї супер. Такій любові варто повчитися. Не зрозуміло, звідки вона її брала. Мені здається, що ми не завжди її заслуговували. Тому думаю, у багатьох з нас є відчуття провини, бо ми не встигли викупить, що це була справжня безкорисна любов, чиста-чиста. Про таке хочеться завжди пам’ятати».
У репера В’ячеслава Дрофи (той, що Otoy) ситуація протилежна — його кураторка й викладачка з української мови в коледжі була дуже строгою, але він їй за це вдячний.
«Вона не сильно карала за невивчене, але в момент навчання вимагала, щоб ти вчив, вимагала дотримання усіх правил й запам’ятовування норм. Завжди казала: “Слава, далеко підеш, якщо не будеш втикати”. Тоді вона здавалася мені надто прискіпливою. Але згодом, у процесі дорослішання і різних життєвих ситуацій, я почав розуміти, що її пари були не стільки про примус вивчити кожне правило української мови, а про дисципліну, про вміння правильно пріоритезувати задачі. Коли ти щось не вивчив, то вона казала: “Гаразд, а розкажи, що було у пріоритеті?”. Ця людина навчила мене чітко розставляти пріоритети: що я точно хочу тримати в голові, а що буде другорядним. Це дуже важливий фактор, тому це багато мені дало».
Солістка гурту Діти інженерів Олександра Копачевська каже, що в її житті не було випадків, коли вчитель змінив ставлення до музики.
«Вчителі не вплинули на мій майбутній вибір. Але на шляху траплялися хороші люди, які нормально ставилися до мене, до моєї гри, які підтримували, тож займатися було приємно. Я ніколи не боялася й охоче виконувала домашні завдання чи відповідала. А їм просто подобалося те, що вони роблять, і музика загалом».
А от Аміл Насіров не зміг поділитися схожою історією. Каже, що його вчителі займалися булінгом. «Може, то я такий був, а, може, то вони просто були любителями булінгу». Щоб таких історій, як в Аміла, було менше — ставайте учасником програми СтудМентор і підтримуйте дітей у всіх їхніх починаннях.
Проєкт відбувається протягом року хвилями. Хвилі набору стартують орієнтовно щомісячно. Найближчий дедлайн подачі — 9 травня. Якщо ви встигнете податися, то зможете взяти участь у літньому навчанні для менторів у Карпатах.
Що передбачає робота у проєкті?
- Викладання улюбленого предмету для 1-ої (максимум 2-ох) груп учнів;
- Проведення уроків в онлайні – двічі на тиждень по 45 хвилин протягом 8-ми тижнів;
- Групи менті – до 3-ох дітей 5-11 класу;
- Предмети та час занять підбираються індивідуально;
- Команда проєкту забезпечить менторів всіма необхідними матеріалами;
- В учасників буде постійний супровід від суперментора – вчителя з досвідом, та від експертів з менторингу.
Хочу долучитися!
Якщо на момент старту хвилі вам більш як 18 років, ви маєте глибокі знання з одного зі шкільних предметів (українська мова, математика (алгебра, геометрія), історія України, фізика, хімія, біологія, англійська мова, географія, інформатика) і готові приділяти участі у програмі від 4 годин на тиждень — заповнюйте форму за посиланням.
Довідка. «Навчай для України» — це громадська організація, яка працює над тим, аби кожна дитина в Україні могла реалізувати власний потенціал, незалежно від місця народження чи проживання. Це частина глобальної організації Teach For All («Навчай для Всіх»), що представлена у 60 країнах світу.
Щороку вони відбирають найкращих випускників і молодих спеціалістів різних галузей, які на 2 роки (а під час війни – 1 рік) їдуть вчителювати у малих населених пунктах України. Там вони стають рольовими моделями, відкривають нові перспективи в житті дітей і сприяють розвитку громади.
Через постійні тривоги, обстріли та інші виклики великої війни, у 2022 році, «Навчай для України» створила проєкт «Освітній Суп». Він переріс у напрям подолання освітніх втрат, яких зазнали діти через ковід та повномасштабне вторгнення. Організація проводить безплатні додаткові заняття зі шкільних предметів, які допомагають дітям підтягнути знання, та надають школярам соціоемоційну підтримку протягом участі у проєкті.
Матеріал опублікований на умовах партнерства.
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: