Відео дня: дивимося трейлер фільму «БожеВільні» про радянську каральну психіатрію

12 жовтня вийшов міжнародний трейлер стрічки «БожеВільні», режисера Дениса Тарасова, про так звану «каральну психіатрію», яка практикувалася в СРСР у 70-ті роки. Творці картини кажуть, що це перший ігровий фільм у світовому кіно де висвітлюється цей аспект радянської історії.

Фільм розповідає про те, як у 70-х роках 20 століття КДБ в Радянському Союзі шукає «інструменти» придушення свободи та демократії. Одним з таких «винаходів» став діагноз «млявоплинна шизофренія», якого ніде в світі більше не існувало. Нелояльних до системи людей засуджували до перебування у психіатричних лікарнях спеціального типу, де за допомогою великих доз психотропних препаратів, тортур та принижень намагалися зламати їхню волю до опору. У центрі сюжету — історія молодого чоловіка Андрія Довженка, якого запроторили до психіатричної лікарні через любов до забороненої в ті часи західної рок-музики. Андрій у виконанні актора Костянтина Темляка — це збірний образ волелюбної людини, яка потрапила в лещата КДБ через відверте несприйняття правил комуністичного устрою. Таких людей намагалися зламати психологічним насиллям, тортурами, забороненими в усьому світі психотропними препаратами.

Стрічка ілюструє методи, які використовують всі тоталітарні режими для придушення природного прагнення людей до свободи та демократії. Це і позбавлення волі, і катування, і жорстокі вбивства.

Аби відтворити історичну дійсність, автори фільму зверталися до архівних джерел та залучали консультантів, одним із яких став лікар-психіатр, колишній політвʼязень та дисидент Семен Глузман. Також творці з нуля створили декорації, знайшли та відшили одяг і аксесуари, підібрали відповідні зачіски. Режисер зізнається, що в процесі кастингу на головні ролі все вирішували типажі акторів, аби кадри виглядали реалістично, без зайвого лиску та штучності.

Головні ролі зіграли Ірма Вітовська, Сергій Калантай, Остап Ступка, Віталій Салій, Наталія Бабенко, Андрій Мостренко, Павло Костіцин, Сергій Кисіль, Анастасія Пустовіт, Дмитро Олійник, Євген Черников, Олег Стефан, Артем Мартинішин, Олесь Каціон, Олег Стальчук та Віктор Жданов.

Зйомки відбувалися в приміщенні справжньої психіатричної лікарні у Києві, в Будинку Українського радіо,  в одному з будинків музею Пирогово, який обставили як типову квартиру середньостатистичної родини з 70-х, а також в Національному центрі «Український дім». 

Для режисера Дениса Тарасова фільм став повнометражним дебютом. Зйомки команда завершила за півроку до початку повномасштабного вторгнення, а пост-продакшн почали робити під час активних бойових дій і ракетних обстрілів. Та це, за словами режисера, стимулювало до швидшого завершення фільму:

«На прикладі наших героїв ми транслюємо глядачам просту і стару, як світ, істину – загальна перемога можлива лише через особисту жертву і єднання заради спільної мети. Якщо ми дійсно хочемо жити у незалежній країні, то ми повинні зараз пожертвувати усім, що досі прив’язує нас до деструктивного минулого та об’єднати весь світ для боротьби з тоталітарним злом!».

А продюсерка стрічки Валерія Івченко каже, що ця історія актуальна й зараз, бо показує, як у в’язницях та катівнях психіатричних лікарень часів СРСР народжувався дисидентський рух.

Фільм вийде у прокат у 2024 році, а його світова прем‘єра відбудеться 13 жовтня, на Міжнародному Варшавському кінофестивалі.

Читайте також: Експерементальне кіно і лавреати світових фестивалів — «Молодість» оголосила позаконкурсну програму з понад 50 фільмів