Головред Лірум і співзасновник Tember Blanche запустили відеопроєкт про музику «Звучить!». Ось про що перший випуск

Головний редактор медіа про нову українську культуру Лірум Олексій Бондаренко і співзасновник гурту Tember Blanche Влад Лагода запустили відеопроєкт про музику «Звучить!». Перший випуск — про різдвяні пісні.

Лише за останні декілька тижнів вийшло кілька десятків альбомів, релізів, кліпів зі святковою тематикою: Роксолана, Христина Соловій, навіть МС Брехунець — всі пишуть різдвяні пісні. Чи ця тенденція притаманна лише в Україні, чи ж це характерно для всього світу?

За даними Billboard, обсяг ринку різдвяної музики в США оцінюється майже в 180 мільйонів доларів. Це тільки в Америці і тільки у святковий період.

Багато виконавців, які нині є культовими, здобули популярність саме завдяки своїм різдвяними релізам. Наприклад, дебютний альбом Елвіса Преслі Elvis Presley, який заклав базу популярного рок-н-ролу, отримав статусу платинового. А його різдвяний альбом Elvis’ Christmas Album, випущений наступного року, навіть три платинові статуси. Через три роки Елвіс випустив ще один різдвяний альбом, який також став платиновим тричі.

Трохи статистики

Багато джерел вважають White Christmas Ірвіна Берліна однією з найпопулярніших різдвяною піснею в Америці. Вона була представлена у 1942 році як частина саундтреку до мюзиклу «Святковий готель Голідей» та того ж року виграла Оскар. Пізніше цей трек виконав Бінг Кросбі, цей запис отримав рекорд Гіннеса як найбільш продаваний різдвяний сингл — 100 мільйонів копій.

Жоден різдвяний плейлист не обходиться без Королеви Різдва — Мерая Керрі та її хіта All I Want for Christmas is You. За різними підрахунками, Мерая заробила на одній цій пісні понад 60 мільйонів доларів. У 2019 їй вдалося вивести свій різдвяний хіт на першу позицію чарту Billboard — вперше за 25 років.

Мерая навіть намагалася зареєструвати торгівельну марку «Королева Різдва». Проте цей процес виявився не таким простим.

А де сучасні різдвяні пісні? 

Якщо відкрити будь-який топ різвяних пісень — можна побачити тенденцію, що більшість з них були створені в минулому столітті. Наприклад, найпопулярніші пісні за версією Billboard: Christmas (Baby Please Come Home) Дарлен Лав — 1963 рік, The Christmas Song (Merry Christmas to You) Нет Кінг Коул — 1961 рік, Last Christmas гурту Wham! — 1984 рік. 

Може скластися враження, що зараз різдвяних пісень просто не пишуть. Насправді, це не так, пишуть. Майже кожний артист має в доробках святкові треки. Різних переспівів і оригінальних композицій — безліч. Нюанс в тому, що зробити різдвяну пісню популярною — важко. 

Проблема полягає в тому, що задача різдвяної музики — це передусім створювати атмосферу. Переважно це атмосфера дому, затишку, приємних ностальгійних спогадів. Сама суть ностальгії полягає у поверненні в минуле. А повернути в минуле за допомогою нової музики — складно.

Саме тому артисти часто вдаються до переспівів вже знайомих нами пісень. 

Різдвяні пісні та Україна

Україна має щонайменше один різдвяний хіт, який знають в усьому світі — Щедрик, він же Carol of The Bells. Композиція Леонтовича вперше прозвучала в Америці у 1922, згодом отримала англомовний текст і досі є різдвяною класикою. Великий внесок в популярність пісні зробив фільм «Один вдома». 

Водночас Щедрик — це той самий унікальний український фактор. Адже Різдво в українців в першу чергу асоціюється не з популярною музикою, а з колядками й щедрівками. 

Тенденція перезапису традиційних українських колядок та щедрівок з’являється щоріч. Наприклад, альбом Христини Соловій Різдвяні сни, колаба alyona alyona, НКНКТ та elarm Ми вас вітаєм або Зірка від Kozak Siromaha, Jerry Heil і Гордій Старух. 

Новий рік vs Різдво

Відповідь на те, чому різдвяної музики стало раптом багато криється не в музичній індустрії, а в традиціях святкування. За часи радянського союзу головним зимовим святом було не Різдво, а Новий рік. Саме під Новий рік готувалися усі святкування, по телебаченню транслювали новорічні радянські фільми, а пізніше робили «блакитний вогник» з зірками російської естради. 

І якщо вам здається що це випадковість, то ні. Радянська влада цілком усвідомлено намагалася знищити традиції святкування і особливо все, що повʼязане з релігією. Знищити їх не виходило, тому вони вдавалися до дивних, але, на жаль, ефективних способів. Наприклад, переписували текст колядок, замінюючи Ісуса на Леніна, жовтень і комсомол. 

Висновки

У цьому році Україна за всіма конфесіями вперше відзначає Різдво в один день — 25 грудня. На другий рік повномасштабної війни політичний курс країни чітко орієнтований на захід. Це призводить до змін у традиціях, які тепер наближаються до західних і це безпосередньо впливає на ринок. А випускати різдвяні альбоми — усталена традиція. 

Для того, щоб пісня стала дійсно «різдвяною» і асоціювалася зі святом, може знадобитися понад десять років і кілька щасливих співпадінь. Потрапити в саундтрек до серіалу, щоб її озвучила Перша леді на конференції, опинитися в потрібному місці. Але якщо це таки станеться, цей артист або артистка можуть отримати пасивний актив, який буде приносити кошти щороку. 

Тому доцільно говорити про економічну мотивацію такої музики. Проте це також вкрай творчий аспект. Хіба не цікаво підняти народну творчість або спробувати себе у написанні світлих пісень із дзвіночками на фоні? 

Може бути трохи інфернальний електронний альбом від Юлі Юріної Пісні на Різдво. Може бути чистий пост-модернізм, як альбом Крісмас від МС Брехунець. Повернення в дитинство з музикою Тараса Чубая або ж Піккардійської терції. 

Адже головне в цій музиці — атмосфера. І якщо ця атмосфера виникає хоча б для одного слухача, значить уся ця музика була написана недарма. 

Проєкт «Звучить!» реалізовано за підтримки Goethe-Institut в Україні та «Куншт» в рамках акселератору протидії дезінформації «Mediengeist» та в межах проєкту «Культреальність» медіа про нову українську культуру Лірум. Проєкт фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та спрямований на зміцнення  стійкості культурних та освітніх партнерів в Україні.

Читайте також: «Нас врятувала ковідна тисяча». Інтерв’ю з директоркою видавництва Vivat Юлією Орловою