Не «Вона»: 20 украинских песен ко Дню святого Валентина от редакции LiRoom

Ко дню всех влюбленных редакция LiRoom решила составить плейлист отличных украинских песен о любви — счастливой, неразделенной, закончившейся и вечной.

> Слушайте наш плейлист 100 любимых песен 2016 года

Алексей Бондаренко (1-5)

Брати Гадюкіни — Звьоздочка Моя

Не так легко петь о любви весело. Чего уж там, это очень тяжело. Сделать саркастичную песню с прямолинейным криминальным подтекстом, которая при этом останется такой милой и войдет в историю — талант. За это я и люблю Гадов и, в частности, этот трек на диком суржике.

Скрябін — Говорили і курили

Очень попсовый трек. Очень простой. Но не глупый. Скрябину часто удавалось брать до боли банальные истории и рассказывать их так, что после каждого прослушивания по телу растекалась подлая ностальгия родом из выпускных вечеров в школе. Вот и эта песня одна из них. До сих пор текст помню наизусть от начала и до конца.

Vivienne Mort — Грушечка

Украинский фольклор — бездонный колодец не только народной скорби и печали, но и прекрасных романтических образов. Грушечка — это комбинация бесконечной грусти и феноменальной, светлой красоты. Vivienne Mort удалось написать очень трепетную и удачную аранжировку, сохранив фолклорный колорит и придав треку налет современного инди-попа. Прекрасная песня, пробирает каждый раз когда слушаю.

Zapaska — Prorizna

С этой песни я познакомился с Zapaska. С тех пор, каждый раз, когда я хожу по улице Прорезной я думаю об этом треке. Вместе с присущей дуэту, странноватой аранжировкой, Prorizna лично для меня стала своеобразным гимном урбанистической романтики. Внимания достойна и акустическая версия. Жаль только, что ни на одном концерте, на котором я был, они Prorizna так и не сыграли.

ПНД & Гапочка — TheVISLA

Удивительное сочетание голосов Васи Прозорова и Кати Гапочки меня торкнуло с первого прослушивания. Укрепилось, когда мне посчастливилось услышать их дуэт вживую. Особенно хорошо сюда вписываются струнные. Трек «на погрустить».

Катерина Ятель (6-10)

Так получилось, что мои пять треков непроизвольно сложились в общую историю. Один из тех случаев, когда «сталося не як гадалося». Впрочем, ведь День святого Валентина это не только о радости, это и повод немножечко погрустить.

Руслана — Я тебе люблю 

Для меня Я тебе люблю, несмотря на грустный мотив и явный трагизм лирического героя, никогда не была песней о несчастной любви. И в этом мини-сете она выполняет особую сюжетную функцию — рассказывает о любви зарождающейся и любви кульминационной.

O.Toravald — Мовчи

Песня на слова поэта Евгена Плужника абсолютно не зацепила меня в альбомной версии. Она мне показалась скучной, недостаточно глубокой. Но в фортепианной версии, записанной в студии ШООМ, трек раскрылся. Это условный переход между светлой стороной влюбленности к ее темной.

Jamala — Обещание

Моя любимая песня из всего творчества Джамалы. Я не берусь судить, что именно пыталась рассказать этой историей певица и отчасти отвергаю образ, который ассоциативно клеится, если вспомнить, что композицию взяли саундтреком к фильму «Моя бабушка Фанни Каплан». Для меня это песня о любви одинокой, брошенной. Это та песня, в которой ты скучаешь и страдаешь от разлуки с кем-то, но при этом не чувствуешь ни горечи, ни негатива. Очень светлая и пронзительная песня.

ДахаБраха — Specially For You 

Завораживающая, гипнотизирующая песня. Как и большинство треков ДахаБраха, Specially For You начинает копаться в тебе, вводить в состояние саморефлексии и накручивания, когда те скрытые эмоции, которые в тебе накопились, вырываются наружу. В моем случае, эта песня стала гимном любви обиженной, это тот случай, когда ты готов отдать все, а в результате получаешь ничего.

Postman — Cold Side of Your Bed

Тихая и нежная песня прощания от фронтмена 5vymir Кости Почтара aka Postman. В ней нет злости, обиды, недопонимания. Это очень точное ощущение спокойствия, когда все слова уже сказаны, слезы выплаканы и осталась только холодная сторона кровати.

Артем Рисухин (11-15)

Я з Дніпра. А Дніпро – то такий город, що одночасно і суровий, і лагідний. Вдень ти працюєш на КБ «Південне»: будуєш ракети, крадеш запчастини та їжу зі столової. Потім ночами пишеш дарк-ембієнт та емоційно нестабільний інді-фолк. Але окрім цього, Дніпро – город кохання. Тому 14 лютого я іноді засовую бумажні валентинки в хліб у супермаркетах. Мій плейлист до Дня св. Валентина – це п’ять треків, які охоплять різнобарвність непередбачуваність кохання:

И Друг Мой Грузовик – Валентины

Легендарна команда моїх земляків на чолі з Антоном Сліпаковим (Вагоновожатые) має у своїй дискографії десятки розкішних пісень. Але саме Валентины підходить як жодна інша. В ній образність досконала настільки, що наприкінці ти із маленької квартири головних героїв виходиш у вікно цілого світу. І кохання грає в цьому велику роль.

Bad Taste – Любовь

Ще одна вже, на жаль, неіснуюча група з Дніпра. Любовь, як не дивно, повністю відповідає своїй назві. Що виділяє цей трек із мільйонів подібних? Знаєте, коли Матвій Небіков промовляє фразу «Она полюбила з горя дебила…», в мене аж серце стискається від того, наскільки це – про всіх нас.

Garden Krist – Мне 19 и меня тошнит

Ах,цей дивний світ. Він надає тобі крила, він підрізає їх лезом реальності. Подружній дует з Києва Garden Krist починає свій трек Мне 19 и меня тошнит із вейву та індастріалу, поступово уходить в шум. Але саме тут для мене і створюється любов – посеред цього шуму та дисонансу. Коли тобі 19, і тебе нудить від всього, ти знаходиш таку ж прекрасно хвору на голову людину (якщо знаходиш, звісно). Разом вам ще більш наплювати на всіх шаблонних конформістів. Ну доки ви самі не стаєте такими конформістами через 7 років.

Esthetic Education – Love

Esthetic Education – це найкраще, що трапилось з українською музикою у середині нульових. Зокрема, альбом Werewolf став єдиним CD вітчизняної групи, який я купив за все життя. Це жива емоція втиснута в аудіо формат. Але до дня всіх закоханих я зупинив свій вибір на пісні з першого LP Face Reading Love. Тому що в ній нема нічого зайвого. Вона суто про кохання.

Олександр Шимко – Ecstatics

Інструментальні композиції мають одну дуже важливу рису – вони відкриті до трактування. Так, динаміка та емоція вирішують певний шлях сприйняття, але слухач сам створює образи у голові. Композиція Ecstatics одного із найталановитіших українських композиторів 21 сторіччя – Олександра Шимко – це кохання. Екстатичне, бурхливе, всеоб’ємливе.

Виктория Мышкориз (16-20)

Поки я складала цей список, тисячу разів пожалкувала, що не обрала рандомні пісні про кохання. Кожна композиція тут — особлива для мене. Ці п’ять треків повертають до того почуття, коли ти ні по що не думаєш і тобі просто тепло з людиною, словами, місцем, собою. А це важливо не лише «на свята».

Скрябін – Ніжно, не ніжно

З цією піснею нічого хитромудрого. Текст та музика Андрія Підлужного прості і давно знайомі. Серед усіх інтерпретацій Ніжно, не ніжно, я асоціюю слово «кохання» лише з виконанням гурту Скрябін і вокалом Андрія Кузьменка. Тому вона на початку мого списку.

Микола Лисенко – Меланхолійний вальс

Коли я була малою, ходила в музичну школу по класу гітари. Вихідними у нас традиційно були уроки сольфеджіо. Так, на одному з них викладачка зіграла Меланхолійний вальс і тоді я чесно закохалась. Ледь чи не найщиріше в житті.

Vivienne Mort – Сліди маленьких рук

Кожного разу, коли гурт Vivienne Mort та Даніела Заюшкіна виконують зі сцени Сліди маленьких рук, я чую з натовпу неймовірну кількість історій. Вони всі різні, але по-своєму особливі. І ними хочеться ділитись. Тому для мене це пісня про щирість. А це те, чого іноді не вистачає кожному.

BLOOMS CORDA – Моя Кімната

Раніше я часто розділяла пісні, під які можна танцювати і ті, що варто просто слухати. З часом, коли поняття «танцю» вийшло для мене з меж залу і перейшло в буденність, я стала жити різними формами. Тепер мислю інакше: танцювати можна під що завгодно. Але під Моя Кімната ти живеш. Це значно інтимніше.

Один в каное – Вулиця

Це була перша композиція гурту Один в каное, котру я почула ще до появи їх першого альбому. Я чудово пам’ятаю, що це було на початку літа і мені було від пісні Вулиця дуже легко. Того року я зустріла з нею далеко не один світанок. І наступного — теж.