Як музика стала вільною — історія піратства в іменах

Близько 12 років тому я був модератором варезного ресурсу. Нехай особисто туди нічого не зливав, та й ресурс був не в числі найбільших, я уважно слідкував за тим, щоб користувачі вели себе згідно правил і пишався знайомством з адміном, якого знав лише по «асьці». Там можна було знайти купу ламаних ігор, нові фільми, програми, музику тощо. Таких ресурсів в українському інтернеті було тисячі. Мені, тодішньому школяру, навіть на думку не спадало, що інтернет-піратство може бути чимось протизаконним. Була середина 00-х. Так само думали ще мільйони підлітків та студентів по всьому світі. Це призвело до наймасштабнішої кризи в історії музичної індустрії.

cover_book_inside

Стівен Вітт у своїй книзі «Як музика стала вільною. Цифрова Революція та перемога піратства» вирішив зробити декомпозицію проблеми піратства аж до конкретних людей по різні сторони барикад: від працівника фабрики компакт-дисків, який став джерелом витоків більше ніж 2000 альбомів, до легендарного Дага Морріса, який встиг покерувати усіма трьома мейджор-лейблами. Це одна з перших спеціалізованих книжок про музичну індустрію, перекладена українською мовою і видана видавництвом «Наш Формат». І це одна з найбільш захоплюючих документальних книжок, які мені доводилося читати.

У центрі історії Вітта не індустрія, а особистості. Декілька людей, які посприяли появі та поширенню формату mp3, а разом з ним — розвитку інтернет-піратства. «Як музика стала вільною» нагадує телесеріал із яскравою драматургією. Ми слідкуємо за кількома героями, які жодним чином одне з одним не пов’язані. Ба більше, вони і не можуть бути пов’язані. Вони з різних соціальних прошарків, різного роду діяльності. Вони навіть живуть на різних континентах. Але по ходу розвитку сюжету життя цих людей перетинається все тісніше.

Книгу Стівена Вітта варто читати, якщо ви коли-небудь задавалися питанням: як так взагалі вийшло, що ми перестали платити за музику? Як так вийшло, що на початку 2000-го року (коли формат mp3 вже кілька років існував) музична індустрія отримувала надприбутки, а через 5 років скотилася до найнижчого рівня в історії? В чому філософія піратів? Чи мало піратство організований характер і чи справді пірати мріяли про те, аби насолити мейджорам?

Автор пише легкою, доступною і вільною мовою. Було б дивно, якби книжка про піратів була написана канцеляритом, еге ж? Тому Вітт не соромиться називати певні речі лайном, а певних людей — бовдурами. Але автор, як досвідчений журналіст, чітко тримає лінію об’єктивності. Кожна його думка підкріплена документами чи спогадами свідків подій. Вітт проробив колосальну роботу, зібравши інформацію, яка без нього могла зникнути навіки.

Треба віддати належне «Нашому Формату» — переклад не заважає читати книгу, незважаючи на величезну кількість специфічних термінів. Деякі з них вибиваються із тих, які використовуються в живій мові (наприклад, ніхто не каже «сампл», в ходу — «семпл». В індустрії не використовують слово «гачок», серед саунд-продюсерів так і кажуть — «хук». Ну і фільм The Ring — все ж таки не «Дзвоник», а «Дзвінок»). Але це ті деталі, на які зверне увагу лише читач із індустрії.

Не заглиблюючись у спойлери (хоча які можуть бути спойлери в історії, яка розгорталася на наших очах), своєю книгою Вітт ставить крапку на епосі mp3. Не на форматі, а на традиції споживання — на звичці зливати файли собі на диск та плеєр та берегти аж до кінця віків. Не проговорюючи цього, Вітт проголошує еру пост-піратства, у яку ввійшли навіть менш розвинені, в плані авторської власності, країни. Україна почала відмовлятися від скачування безкінечної кількості треків ще в епоху домінування VK.

Найбільш іронічне в цій історії те, що індустрія врешті прийшла до ідеї, яку пропонували вчені та технологи ще 20 років тому, у часи створення формату mp3 та появи перших інтернет-чатів. Ця ідея — потокове аудіо. Тобто стримінги. Як так вийшло, що музика зробила вражаючу за масштабом і наслідками спіраль історії — можна прочитати в «Як музика стала вільною».


Вердикт: «Як музика стала вільною» — це захоплива і легка книга про масштабні, важливі і доволі важкі речі. Вона має видатися однаково цікавою як людям із музичної індустрії так і всім тим, для кого музика не потрапляє в сферу професійних інтересів.