Минулого тижня тільки й розмов, що про Otoy та новий альбом Tvorchi. І ми не виняток, читайте матеріали за посиланнями :) Але в цій добірці принесли вам ще 9 релізів, які радимо додати до своїх плейлистів цього тижня. Є кліпи, є мініальбоми, є звичний нам поп, а є неоралульський поп-панк. Слухайте й обирайте, щось для себе.
Hippocampi — Passionfruit (EP)
Женя Кудрик: «Мені пощастило послухати цю неймовірну роботу ще до офіційного релізу. І що я хочу сказати? Це насправді “passion fruit”, а саме — “плід пристрасті”. Весь EP вийшов ніжним і пристрасним. Драматичні партії, вокали й тексти гармонійно передають ці емоції, а кожен трек має унікальне звучання, зберігаючи спільну атмосферу. Особливе задоволення викликає робота над аранжуванням: різноманіття звуків, яке створює глибоке та багатошарове звучання. Вау!».
Oleksii Podat — лагідні стосунки зі світом на дні землі (EP)
Женя Кудрик: «Здається, саме після виходу альбому Льоші я закохалася в melodic noise як жанр. Альбом майстерно балансує між естетикою краси та грубістю. Мені неймовірно подобається поєднання мінорних гармоній із дисторшованими, індустріальними звуками, жіночим шепотом. Рідко кому вдається настільки глибоко занурити слухача у свій всесвіт, своє кіно. Тут це вдалося на всі сто відсотків».
санкен, левко — гре/бля (EP)
Женя Кудрик: «Я дуже втомилася від бездоганно відшліфованого комерційного звуку та треків, які схожі один на одного, мов краплі води. Вражає, як багато артистів бояться показати себе справжніми, піти в експеримент, зробити те, що їм дійсно подобається. Якщо ви відчуваєте те саме, негайно вмикайте цей EP. Це абсолютно жива, чесна й справжня музика, з таким грувом, що втриматися на стільці просто неможливо — хочеться танцювати! Тож менше слів, більше танцю!»
Олександр Положинський, Тарас Петриненко — Час
Оля Закревська: «В останні роки ми почали більше бачити колаб поважних українських естрадних співаків з молоддю. Це — один з, або може навіть єдиний приклад, коли від такої колаби нема відчуття крінжі. Може зіграло те, що Положинський і Петриненко, зі слів Олександра, знайомі ще з Червоної рути’97, а не затусили разом на хвилі хайпу лічені дні тому, а може річ у тому, що Положинський вже якось мав співпрацю з естрадним гуртом і це виросло у всеукраїнський хіт.
Легенда українського реп-кору читає в куплетах про дуже багато актуальних тем: втрати на війні, донати, втечі з України та мобілізацію як праведний шлях. Легенда української пісні виконує тут лише 4 рядки приспіву, перший з яких “Прилетіти може будь-коли”. Цей трек поза трендами, ніколи не завіруситься у тіктоці, але вартий того, щоби ви його послухали».
lesfleures — Садівник
Оля Закревська: «Блогери співають, і, думаю, це вже реальність, яку треба прийняти і якось з цим жити. Комусь вдається розпочати цікаву музичну кар’єру, хтось робить жахливий несмак, але подає це як талановиті роботи планетарного масштабу. А Влад Свідерський випускає треки, тому що хоче і може. Це завжди короткі треки, чужі біти і здебільшого до абсурду смішні тексти, тут теж».
Майк Клінко — Гра Часу
Оля Закревська: «Це трек-етюд артиста з одним слухачем, так пише Spotify. Але від цього треку, де замість вокалу все промовляє гітара, стільки відчуття літа, яке пішло, і осені, яка приходить, що вирішила додати його в добірку. Нічого не знаю про артиста, крім того, що він розповів про запис словами “Етюд на послідовність Cadd9-Emadd11 (I та III ступенів) в тональності До-мажор (С-dur)“».
анастимоза — Що між нами за блядство?
Женя Кудрик: «Це моє справжнє відкриття релізної п’ятниці. Я дуже люблю навмисно мінімалістичний поп з простим, але дуже чарівним вокалом. Це музика, яка сприймається виключно почуттями, і якої мені не вистачає на українській сцені. Дам вам спойлер-рядок з приспіву, щоб закохатися в цю пісню: “Тільки любов і смерть змінюють обставини“».
Уляна Дель Рей — Волосина
Марічка Максимець: «Зробіть собі послугу і відкрийте для себе творчість Уляни Дель Рей. Як слушно сказала моя подруга: “Хочу бути Колею Капішоном, коли виросту”. Хлопці непогано, дуже непогано, реалізувалися в житті й можуть собі дозволити просто кайфувати від того, що роблять зі своєю музикою. І вони кайфують. Треки Уляни одночасно підпадають під характеристику “це так несерйозно” та “це так цікаво” і так гармонічно співіснують, що навіть якщо ви не додасте собі гурт у плейлист — знати про їхнє існування точно варто. Тому використовую добірку релізів, аби зайвий раз принести вам їх».
Максим Тощо, Тощо — Нічого простіше
Марічка Максимець: «Думаю, багато хто зі мною погодиться, коли я скажу, що Максим — один із найперспективніших артистів на сьогодні. Кожен трек із його майбутнього альбому потрапляв до нашої добірки релізів і не дарма. Скільки б разів я не слухала “Нічого простіше” — він кожного разу ніби якийсь інших, рухається, переливається, можна описати трек словом “рідкий”? Дуже чекаю (і вам раджу) на реліз альбому (вже наступного тижня!), аби глянути, як треки складатимуться в цілісну картину. Але впевнена, що це буде добре, Максим, здається, не знає, як можна робити погано. Не дарма ж його спільний ЕР з sucilna_nevdacha.exе став “Найкращий мініальбом” за версією Золотої Зорі Лірум :)».
Читайте також: Пісня за піснею: Nana про дебютний альбом Urban
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: