17 січневих релізів від редакції Лірум

Ви могли помітити (ну бо нереально було не помітити), що у січні ми були дуже зайняті підготовкою до Підсумкового Зорепаду та «Золотої Зорі Лірум», через що добірка релізів у січні вийшла лише одна. Але ми виправляємося! Ми ж усе-таки культурне медіа, без музики цей місяць точно не обійшлося. Тому тримайте добірку з усіма релізами січня, якими ми хочемо з вами поділитися.

Leléka — Kolysanky (LP)

Марічка Максимець: «Цілих 13 українських колискових, де народні мотиви поєднали з джазом. Чи треба зайвий раз пояснювати, чому це варто йти слухати та додавати у свої плейлисти? Як показує практика, з колисковими легко загнати себе у якусь тугу, розчулення, смуток, що доволі іронічно, зважаючи, що вони мають виконувати в точності протилежну функцію. Цей альбом показує, яку. Це ніжність, це спокій та делікатність. А кому того не треба? Вам — треба, тому беріть. А ще тільки уявіть, якою прекрасною була б колаба Leléka та Vivienne Mort. Це я так, зовсім без натяків».

Olena Karas — Що у мене є

Женя Кудрик: «Оленка Карась поступово готувала нас до сольного проєкту, і я справді дуже чекала на цей реліз. Оленка — одна з небагатьох артисток, чию лірику я справді ціную: вона щира, проста, але водночас глибока. Мені дуже сподобалося мінімалістичне аранжування та те, як її голос розкрився по-новому, на відміну від проєкту Тонка. Тут я відчула більше ніжності, тонкості, глибини та щирості. Абсолютно лайк!»

Оля Закревська: «Гурту Тонка незабаром 7 років. Він свого часу показав, що можна робити красивезну попмузику українською навіть перебуваючи в андерграунді. Тепер у своєму сольному проєкті вокалістка Оленка Карась показує, що може ще й не поп. І на піаніно може. І це їй вдається не менш прекрасно».

Adam, Sasha Norova — Ау Ау

Настя Денеж: «У Міші та Саші однозначно є суперсила створювати вірусні треки. Але серед усіх хітів adam “Ау Ау” — мій улюблений».

Adele Kurat — Лис

Марічка Максимець: «Люблю оцей контраст тексту та звучання у піснях. Лірика — дарк-поп, така вся похмура та тривожна, про співзалежність та маніпуляції. Саунд — інді та трохи є від попзвучання. Із серії “хто шукає — той знайде”, адже якщо не приділити зайві 2 хвилини на те, щоб вслухатися у сенси, реліз матиме зовсім інший настрій. Як воно зазвичай і буває з маніпуляціями: якщо не придивитися — не помітиш. Люблю, коли виконавці витримують концепцію своєї творчості, тому й рекомендую це вам».

Maria Lui Quintet — Red Lights (Live)

Женя Кудрик: «Лайви, які випускають українські музиканти, можна перерахувати на пальцях. Саме тому на них треба звертати особливу увагу. Лайв квінтету Марі — це гарний подарунок усім прихильникам вечірок Fusion Jam, сучасного джазу та нео-соулу (до речі, музиканти лайву є активними учасниками Fusion-ком’юніті). “Red Lights” — це шість хвилин, які стануть справжнім задоволенням для ваших вух».

Лівінстон — Темна вода

Оля Закревська: «Монументальна робота, як і творчість Лівінстона загалом. Страшно холодна і самотня, з пронизливим голосом і не менш пронизливими струнними партіями від Infinito String Quartet».

Село Близнюків — Земля

Женя Кудрик: «Є той момент, коли тобі 5 років, і ти заходиш до батьків у кімнату, а на старому телевізорі грає диск з їхньою музикою. Ось цей гурт для мене саме те. І мені це дуже подобається. Десь я читала коментарі, що вокаліст часто фальшивить і не вміє співати, але, чесно кажучи, я цього не помічала. Бо його щира, проста музика настільки класна, що як слухачка готова пробачити будь-які недоліки».

Настя Денеж: «Пісня, яка змусила мене вчергове замислитися про сенс життя. Пісня хороша, але не раджу так глибоко замислюватися, бо це викликає злегка депресивний стан».

Забавка і Дмитрик — Липнева

Женя Кудрик: «От слухаю зараз цей трек — і в мене сироти по шкірі. Та сама історія, як із Тонкою: аранжування, яке побудоване на одному інструменті, зовсім не є проблемою, головне — як його використати. Забавка сама по собі настільки самодостатня і сильна у своїй енергії, що це просто зриває дах. І окремо хочу зазначити, що в цій роботі вокал дуже гарно поєднується з обережними йодлями, що чудово підходить до манери Забавки. Дякую за ці дві хвилини».

Рома Майк, Кухар Шон, Воха, vseposlav, beshket, Пако — Хованки

Женя Кудрик: «З усієї цієї колаборації я активно слідкую за Ромою Майком та beshket. Було цікаво почути їх у новому звучанні. І, напевно, саме це — одна з цілей усіх колаборацій: створити щось нове. Дуже вайбовий і чіпляючий приспів! Дякую за розвал».

Ira Luzina — Never Fit In

Женя Кудрик: «Про Іру Лузіну, як про одну з учасниць гурту Panivalkova, я дізналася, коли готувала пост з гуртами, за якими сумують українці. Якщо ви ще не читали — виправте це, чого ви. Тож вважайте, що “Never Fit In” — перший трек, у якому я почула Іру Лузіну. І я втратила трохи дар мови, бо не пам’ятаю гарного українського інді-року з жіночим вокалом (будь ласка, виправте мене, якщо це не так). Ну тепер мрію, як буду танцювати з келихом сидру в маленькому затишному барчику під цей трек».

Оля Закревська: «Колишня вокалістка Panivalkova випустила цілий гаражно-роковий гімн людським недосконалостям. Сповнений самоіронії текст проводить нас життям самої Іри й у самому кінці декларує, що бути не такою, як усі, може бути ще й удачею».

Fіїnka — Культура

Женя Кудрик: «Цього року я вперше слухала всі треки номінантів на 10-те місце у “Євробаченні”. І “Культура” був одним із треків, який мені сподобався, хоча я взагалі не слухаю Фіїнку. Але мене особисто цей трек качнув, і я отримала задоволення від прослуховування. І також рада, що саме він увійшов у шорт-лист».

Курган — Чорнодення

Оля Закревська: «”Дай Бог, з насіння проростуть герої”. “Чорнодення” — не закріплене в словниках слово, але, здається, ми зараз можемо зрозуміти, що воно означає для кожного. Своє розуміння Жека Курган пояснює в цьому відвертому й надсильному треку».

Idxo — Песимісто

Оля Закревська: «По-перше, дуже красиве слово — “песимісто”. По-друге, побачила, що трек уже в активній ротації на українському радіо. Шукали комфортний електропоп? Це вам».

Перекур — НМДЛ

Оля Закревська: «О, нонконформістський рок, дякую! Харківський “Перекур” дуже нагадує своїм звучанням нульові — ніби так звучали більшість гуртів того часу. При цьому це не звучить застаріло, навпаки — відчувається, що у гурту є юнацький запал, і вони справді переживають прямо зараз усі озвучені у піснях проблеми. А це — ідеальна форма вираження цих переживань».

Море Нуар, Rami Kallas — Бути Ближче

Настя Денеж: «У цій пісні мене найбільше зачепила конкретна фраза: “Якщо вам хотілося тихого та мирного життя, ви обрали невдалий час для народження”. І хочеться поділитися своїми роздумами про час і нас. Час дійсно невдалий, але ми його не обирали. Але знаєте, що ми можемо обирати? Змиритися з тим, що часи дійсно до біса фігові, чи не миритися, а робити щось для того, аби вони були хоча б трохи кращими. Шкода, що більшості глобально байдуже на все, крім них самих».

Popil, остання зупинка — Між нами

Марічка Максимець: «Якщо взяти коментарі про реліз з інших медіа, то всюди побачите слова “тепло”, “затишний”, “комфорт”. А я не сильно відрізняюся оригінальністю. Тому — ну такий вже теплий, затишний та комфортний реліз вийшов, не можу про нього вам не розказати. У пресрелізі Андрій пише, що цей трек ближче до босанови, ніж до інді-року, який ми звикли від нього чути. Поняття не маю, що таке босанова, але якщо вона звучить так, як “Між нами” — мені подобається, треба брати».

Eva Ivy — Кохання-закон

Промо

Марічка Максимець: «Гіпнотичне поєднання чуттєвої лірики, виваженого біту та атмосферного саунду, що балансує між романтичною меланхолією та рішучістю. Багато розумних слів, якщо простіше — це хороший поп, а хороший поп ніколи не буває зайвим. Тому раджу придивитися до нового проєкту».

---

Читайте також: Океан Ельзи, Nazva, МУР та інші: Лірум оголосив переможців другої премії «Золота Зоря Лірум»