На початку року ми вирішили, що будемо випускати Зорепад Релізів кожні два тижні. Релізи сипалися наче сніг на голову, один кліп був кращий за інший, альбоми одразу застрибували в топ року, а сингли осідали в плеєрах та плейлістах. Якби ж.
У травні все було настільки “не густо”, що ми почали думати щодо анти-зорепаду релізів із найгіршими роботами. Можливо до цією думки ми ще повернемося, але на щастя таки вийшло декілька робіт, про які хочеться говорити. Всі вони – нижче.
Альбоми
INDT — Palace
Олексій Бондаренко
Коли гурт змінює назву та відмовляється від своїх напрацювань за останні два роки – це викликає подив. Так зробили INDT, поховавши Indytronics перед релізом платівки Palace. Утім достатньо хоча б раз прослухати альбом, щоб зрозуміти рішення колективу.
За гуртами Данила Богданенко невпинно тягнувся шлейф Arctic Monkeys. Перші їх роботи взагалі більше нагадували невидані демки шефілдців. Звучання Indytronics увібрало в себе значно більше відсилок, але всі вони так чи інакше крутилися навколо британського інді-року. А от на Palace гурт раптово розгорнувся в сторону психоделічного року. Тут набагато більше Tame Impala, ніж Oasis. У першу чергу, цю платівку хочеться порівнювати із гуртом Temples. В Україні за останній час в подібному жанрі альбом випустили Me’leron.
Незважаючи на те, що можна назвати цілий список схожих за тематикою гуртів, у INDT не відчувається сліпого наслідування. Всі сім треків мають власний характер. Особливо виділяється перший Barcelone із впевненою читкою киянина Wavy Dem. А також легкий, «літній» та чіпкий Savannah Only Temple.
7/10
Braii — City of Nothing
Олексій Бондаренко
Оксана Брызгалова вооружилась опытом, накопленным за два году руководства студией «Исток», взяла гитару в руки, собрала группу и выпустила дебютный мини-альбом. Музыкально Braii ближе всего к гитарному инди-року, пост-панку и даже немного гранжу. Запись получилась намеренно сырая, зернистая. Томный вокал Оксаны прекрасно сочетается со слегка перегруженными гитарами.
City of Nothing – это меланхоличная и по-хорошему свежая запись в контексте современной украинской музыки.
7/10
MOUNTAIN BREEZE — Say It Loud
Катерина Ятель
Дебютний альбом Mountain Breeze — це десять попсових акустичних пісень про любов, дружбу та пошуки себе. Він наївний і простий. Тут немає прихованих сенсів, заморочок у звучанні чи новаторського підходу. Якщо є бажання, майже до кожної пісні можна було б знайти відповідник у західних артистів.
Чи погано це? Не впевнена. З одного боку, у контексті світової музики Say It Loud не робить нічого нового. З іншого — українському ринку не вистачає легкої англомовної музики, яка може звучати на фоні. Це хороший старт для ще зовсім молодих хлопців, які лише починають шукати себе і своє звучання.
6/10
Зэ Джозерс — подуставшая юность (микстейп)
Артем Рісухін
Дуже просто дати новому релізу Зе Джозерс ярлик російськомовної нової хвилі. Але якісно та музично, Зе Джозерс далекі від цього ревайвлу 80-х і 90-х. Незважаючи на тексти російською, музично Джозерс дивляться на Захід набагато ширше та впевненіше, аніж Гречка чи Метель.
На своєму мікстейпі подуставшая юность Зе Джозерс вміло наносять елементи авант-попу та електроніки на нешаблонну пост-панкову основу. Подуставшая юность – це нариси до життя та молодості. Розмови із слухачем про втрачений час і важливі життєві моменти. А також це – наскрізна іронія.
7/10
Sophistication — looming
Артем Рісухін
Сінгерка-сонграйтерка Софія Швагер aka Sophistication. не тримається за аранжування, цілком покладаючись на гітарне арпеджіо у дусі Марка Козелека. Вводить слухача у стан майже медитації. Софія спеціально топить вокал у міксі на більшій частині альбому, наче намагаючись зробити вокальну партію лише окремим інструментом. Втім, зробити з неї лиш фон не вдається через пронизливі тексти та емоції, які прориваються навіть крізь меланхолію.
Вокал Софії нагадує і ранню Cat Power, і Лізу Ганніган. Looming – попри весь його сум звучить як визволення, як сповідь. Ця платівка створена для тиші. Найінтимніший реліз травня.
7/10
Кліпи
Alina Pash — KAGOR
Олексій Бондаренко
Ностальгія за дев’яностими та двотисячними з кожним роком набирає оберти. Одним із головних хітів того періоду був трек Panjabi MC. Текст ніхто не розумів, але всі підспівували.
Аліна Паш, невдовзі після успіху дебютного треку Бітанга розкопала цей діамант та, разом із Счастливым Человеком, записала іронічний кавер. Текст – із характерними діалектизмами. Відео більше по фану, ніж всерйоз. Витівка вдалась. Робота виглядає справді весело і щиро, і її хочеться передивлятися. Хоча це й просто реклама “Кураж Базару”.
Hindu — Gorgeous
Олексій Бондаренко
Я люблю HINDU за те, що її музика від мене нічого не вимагає. Таня продовжує робити м’який та приємний бедрум-поп, який не набридає. Це не та музика, за яку зачепиться увага, якщо ти почуєш її в плейлисті або по радіо. Але це та музика, яка надовго залишиться з тобою, якщо ти впустиш її в свій плеєр. Відео нагадує спін-офф до фільму “Усі безсонні ночі” тільки по-київськи.
KozaRada — Pouruoi
Олексій Бондаренко
У той час коли велика кількість музикантів намагаються штучно додати своїй музиці певного дивацтва та лоуфайності, у KozaRada це виходить напрочуд легко та безапеляційно. Один із найбільш недооцінених та щирих проектів українського DIY.
Время и Стекло — Е,бой
Катерина Ятель
Режисерка Таню Муіньо та оператор Нікіта Кузьменко продовжують співпрацю з генераторами хітів Время и Стекло. Цього разу кліп вийшов ще більш відвертим та звабливим. У центрі сюжету телемагазин, в якому продаються речі, що роблять ваше життя краще — зубна паста «Фотошоп», вітаміни «DoDo», гель «Позитив» та засіб для скла «505».
Пісня ж — черговий вірусний трек, фрази з якого заїдають у голові надовго. Не знаю, що треба купити у їх телемагазині, щоб перестати наспівувати рефрен «Пальцами сжимаю платье в темноте, в темноте».
АГОНЬ — Всем FUCK
Катерина Ятель
Слоган «Всем Fuck, занимаюсь спортом я», відсилки до Ресторатора, Фейса та Юрія Дудя та танці на Хрещатику — це рецепт провокативного вірусняка від АГОНЬ. Загалом, учасники гурту вирішили різко змінити вектор. Тепер на зміну танцювальному попу прийшов агресивний хіп-хоп. За одним треком важко оцінити, що буде далі, але тепер за їх релізами буду слідкувати уважніше.
Незабаром очікуйте інтерв’ю з учасниками гурту АГОНЬ.
Tik Tu — Котку
Артем Рісухін
Мало що може бути краще за психоделічну анімацію. Лише психоделічна анімація про котика. Kotku — насправді чудовий кліп від Анастасії Фалілеєвої на дуже ніжну пісню від Tik Tu. Одна з найбільш вдалих колаборацій минулого місяця.
Prince Albert — Fall
Артем Рісухін
Нова відеоробота харків’ян Prince Albert – Fall – вийшла невимушеною, але з любов’ю до дрібниць. Трек тягне і у пост-панк, і у нью-вейв, і альтпоп. Наче канадійці Braids вирішили пограти у дарквейв. І це абсолютно прекрасно. Харизма та емоції Маші Деменко дуже чіпляють.
Сингли
adm:t — лісостеп
Олексій Бондаренко
Сопілка – один із небагатьох інструментів, який може змусити мене переключитися і заглибитися в пісню. Лісостеп важко назвати видатною піснею – це непогана і доволі бадьора акустична замальовка. Але сопілка усе змінює. Особливо пассаж у приспіві.
Daamage — Выбивать дурь
Катерина Ятель
Перше прослуховування нового треку Daamage викликало багато питань і ще більше емоцій — від обурення до бажання увімкнути ще раз. Це брутальна пісня, яка поєднує звичний для гурту сінті-поп з елементами хіп-хопу. Якщо ви чули попередні релізи Daamage, то ви будете сильно здивовані. Тепер чекаємо на альбом.
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: