Попри те, що ми ввійшли в період «карантинних релізів», у музикантів ще залишилися напрацювання, які створювалися до періоду всесвітньої ізоляції. Це дає нам можливість дивитися не тільки кліпи зняті вдома на айфон, а й повноцінні роботи, зроблені великою кількістю людей.
Сингли та відео цього місяця вийшли набагато, НАБАГАТО, цікавішими за альбоми, з яких ми ледве змогли знайти три, варті обговорення. Але про альбоми згодом. А зараз: доволі контроверсійна та різноманітна добірка найкращих релізів квітня від Льоші, Каті, Артема та Лєри.
Кліпи
Твій Бог Сьогодні П’яний – Минуле
Льоша Бондаренко
Ідея хороша, реалізація посередня. У цьому кліпі є все, щоб потенційно стати віральною роботою, але їй не вистачає головного – якості.
Відео програє як за картинкою, так і за піснею. Аранжування неймовірне однотипне, як для треку на шість хвилин. Флоу не вражає, а текст поступово скатується в неймдропінг назв культових мультсеріалів кінця 90-х.
Але попри все це, у цьому відео є якась ностальгічна харизма й меланхолія. Можливо, усі ці кадри з мультфільмів і справді надто потужно діють на тих людей, які на них росли.
PODOL – Follow
Льоша Бондаренко
Першими кадрами гурт ніби намагається відлякати глядача. Багато неону, напружений електронний саунд, нічого не зрозуміло. А потім ніби питає «Що, ви ще тут? Ну тоді ось, що ми насправді робимо», і починається, власне, пісня.
Наперекір усьому неоновому флеру, PODOL грають типовий роздовбайський постбритпоп на кшталт The Libertines із помітним впливом The Smiths. Щось подібне намагалися робити The Elephants на останньому альбомі, але зникли з радарів. А от у PODIL це звучить щиро й впевнено. Цікаво, якими будуть наступні роботи.
Єдине, що не дає спокою, – чому кліп знімався не на Подолі?
MILKOVSKYI – Карантин уходи
Льоша Бондаренко
Карантинні релізи – жанр специфічний. Здебільшого приставкою «зроблено на карантині» гурти виправдовують або невідшліфованість контенту, або ж надмірну простоту ідеї. У випадку із новим кліпом Мільковського замкненість вдома ніби розв’язала йому руки.
Карантин уходи – це чесний, смішний та якісно зроблений кліп про самотність в умовах самоізоляції та безкоштовного преміум порнхабу. Женя грає на всіх інструментах, говорить із самим собою, сам собі підспівує і виконує ролі танцюристок. А ще дуже щиро й неприкрито матюкається, що додає чесності цьому відео. З іншого боку, підліткова стилістика у виконанні вже сильно дорослого Мільковського виглядає трохи лякаюче – але цього разу ми опустимо цей момент.
Звісно це не тягне на визначну роботу і не факт, що навіть буде виконуватися на концертах. Це робота на період, поки нема чого робити. І як для цих умов – це зроблено добре. Та, принаймні, весело.
Ofliyan feat. YULIA YURINA – Псих
Катя Ятель
Катерину Офліян та Юлю Юріну об’єднує одночасно кілька важливих речей. По-перше, вони – співачки із дуже впізнаваним вокалом та візуальним стилем. По-друге, вони сміливо експериментують із власною сексуальністю, не бояться говорити про гендерні стереотипи та тягнуть на статус «прикладу для наслідування» для молодих українок. По-третє, в обох є звабливий трек із Женею Галичем. Останнє ні на що не впливає, але збіг кумедний.
Рано чи пізно, подібна колаборація мала відбутися. І те, якою вона виявилася, мене дуже потішило. Пісня Псих у сольній версії вже була представлена нам на першому мініальбомі Ofliyan, але там здалася радше прохідною. Додавши до неї ще один вокал, композиція отримала те, чого їй не вистачало – нерву, емоції та напруги.
Мені хотілося б, аби кліп був складніше. Більше образів, відсилок чи нестандартних рішень йому б не завадило.
The Unsleeping – Ptaha Fred
Катя Ятель
Зазвичай, я дуже негативно ставлюсь до кліпів, в яких музиканти просто виконують пісню. У подібних відео рідко вистачає сенсу – емоції чи візуального образу, що підкреслить стан артистів. Але із Ptaha Fred ситуація склалася інакше. У напівдокументальному відео учасники гурту, особливо гітарист, підкреслюють, наскільки їхнє життя за межами музики та репетицій сіре, подібне до життя усіх людей довкола них. Це атмосфера доходить до піку, поки не дає можливість учасникам гурту вийти за межі комфорту у кульмінації пісні.
Сам трек також доволі цікавий. The Unsleeping зацікавили нас із самого початку не лише звучанням своєї музики, а й специфічним англійським акцентом, який допомагає відрізняти їх від багатьох інших гуртів. Був великий шанс втратити цю фішку, перейшовши на українську. На щастя, цього не трапилося і трек досі звучить самобутньо. Кумедно, що як тільки The Unsleeping перейшли на українську, одразу нагадали мені інший перспективний гурт – Jonathan Livingston. Зовсім інше звучання, але образовість та метафоричність лірики справді подібна.
Love’n’Joy – Starry Night
Катя Ятель
Коментувати трек не буду, адже він із торішнього лонгплею Bender on the Silk Road. А от кліп хочеться обговорити детальніше.
Сама ідея із «живими» картинами класиків не нова. Наприклад, Coldplay відтворювали «Свободу на барикадах» у 2008-му, французи Hold Your Horses! посилалися на роботи да Вінчі, Вермеєра, Пікассо та інших десять років тому, навіть у R.E.M був кліп у стилістиці Караваджо. Із українських аналогів швидко згадалася робота NK на трек Обіцяю.
Ця ідея – виграшна. Вона дає можливість поєднати різні види мистецтва, підказує виграші кольори та відтінки у кліпах та допомагає вийти за межі власного контексту. Водночас, у 2020-му – це здається не новаторством, а наслідуванням. Навряд це те, чого хочеться досягнути артистам.
У Love’n’Joy вийшло хороше відео. Його цікаво дивитися і навіть хочеться показати друзям. Просто, коли ти переносиш себе на вищий щабель мистецтва, постарайся зробити це не так, як в інших.
Astronata – Вселенная
Артем Рісухін
Яскравий, стильний кліп, який загалом, можна дивитися без звуку. У цьому — дуальність Вселенная від нової інкарнації Нати з Pur:Pur. Коли вмикаєш звук, на тебе ллється претензійна суміш речитативу на кшталт СБПЧ (утім, менш чіпкого або гострого) та ламаних і хаотично аранжованих бітів.
Вселенная – це картинка, яка приваблює своєю естетикою, яку можна розглядати у відриві від треку: костюми, хореографія, постпродакшн. Але пошуки музичних сенсів за цією естетикою стають занадто важкою задачею.
паліндром – святковий
Артем Рісухін
На відміну від образів та хаосу роботи Astronata, Паліндрому вдається у своєму кліпі не розказати історію, а занурити у світ зникаючого українського мистецтва радянського періоду у Львові. Степан Глава aka Паліндром дуже влучно привертає увагу до архітектурних об’єктів, які стали занадто крихкими: у яких окрім радянськості, є художня цінність. Без фальші у подачі, з щирими текстами та чудовим приспівом — святковий ностальгує не за періодами, а за сприйняттям мистецтва поза призмою побуту та комунальної власності. Чудова робота.
Lucas Bird – Art Class
Лєра Пірус
Lucas Bird з кожною роботою вдається зберегти наївну lo-fi атмосферу. Попри те, що це відео – промо українського бренду рюкзаків Pix, воно залишається настільки милим, що хочеться пробачити недоліки у виконанні та продакшені. Lucas Bird із тієї категорії гуртів, слухаючи яких не хочеться ні до чого прискіпуватись, а просто пританцьовувати з посмішкою. Той випадок, коли атмосфера перемагає виконання.
Risin Sabotage – Serpent
Лєра Пірус
Крута анімаційна робота про пошуки істини та усвідомлення неминучості кінця. Концепція кліпа та пісні красиво переплітаються – відчувається цілісність роботи, але всю магію руйнує вокал. Звичайно, такий варіант запису вокалу притаманний психоделічному стоунеру, але в цьому випадку, склалося враження, що хотіли погратися в молодого Оззі, але не змогли.
Сингли
Margaret Hearted – Hearted Woman
Льоша Бондаренко
Зачаток непоганої попмузики. Тут відчувається любов до попу нульових, зокрема Destiny’s Child, та вплив нової школи хіп-хопу в аранжуванні. Проте західна попмузика початку сторіччя вигравала шляхом напрочуд майстерного продакшну. Проти пані Маргарет грає і продакшн, і англійський акцент, і власне звук вокалу. Але все це можна підрихтувати в майбутньому, головне, що тут є власна ідея і певний стиль, який можна розвивати.
EPOLETS – Правда
Льоша Бондаренко
Це не нова пісня, Epolets часто виконували її на концертах і є навіть аматорський запис. Але вперше вона вийшла у студійному аранжуванні. Щодо цього треку є кілька контроверсійних думок.
Це повернення до саунду першого альбому, на якому ледь не найсильнішим треком була Ревность. Потужні гітари, відчутний вплив Muse та Royal Blood із надривним вокалом – усе, за що так любили Epolets до періоду, коли вони почали пом’якшувати звук.
Це перша за довгий час пісня російською. І цей факт викликає змішані відчуття. З одного боку, пісня написана давно та має повне право бути випущеною. Окрім того, кожен музикант має співати тією мовою, якою йому хочеться. З іншого, коли гурт вже визначив вектор україномовної творчості – такий хід збиває з пантелику.
Ну і по-третє, суто на емоційному рівні, мені подобається цей трек. Можливо тому що він асоціюється із ранніми Epolets та моїм улюбленим альбомом DOGMA. Можливо, мені просто подобається, коли Паша співає із надривом. Але мене вперше за довгий час зачепив трек від цього гурту.
І лірик-відео вийшло атмосферне і якісне.
ASAFATOV – Золото
Катя Ятель
Золото – не найсильніший трек місяця. Це аванс музиканту, в якому редакція бачить перспективу. Сергій Асафатов – один із найцікавіших учасників десятого сезону «Голосу». У першу чергу через його потужний та впізнаваний вокал.
На треці Золото він вдало використовує свій образ маскулінно стриманого, але водночас пристрасного чоловіка з гітарою. Розумію, що образ – не найочевидніший, зате робочий. Мені дуже подобається, як тут прописана вокальна партія. Але все інше – радше просте. У таких треках, аби вони не губилися серед інших релізів, не вистачає або незвичної лірики, або експериментального аранжування. Інколи, достатньо навіть змінити набір інструментів, аби зацікавити слухача.
Із нетерпінням чекаю на нові релізи Асафатова.
hurtom – Місто
Артем Рісухін
По-перше, дуже тішить, що Юра Самовілов, Антон Літвінов та Кирило Чихрадзе остаточно відійшли від назви «Юра Самовілов. Гуртом», від якої тхнуло «Сурганова і оркестр». По-друге, Юра вражає своєю невтомною працею та спробами пробитись та достукатись до свого слухача. Нова пісня Місто вийшла як раз під час нового сезону «Голосу Країни», у якому Юра брав участь. Чудові рекапи від Олексія та Катерини можете почитати тут.
Місто — пробирає музично, із апокаліптичним фортепіано та харизматичним тембром Юри. Утім, саме через насиченість аранжування та трохи втомлюючу подачу вокалу на куплетах, Місто, присвячене Сумам та відчуттю відірваності від мегаполіса, захлинається і не доносить сенси. Ця пісня могла би пробирати сильніше, але за фортепіанними хвилями губляться акценти, сторітелинг та драматургія.
Kozarada – Myanskaya
Артем Рісухін
Про цих андердогів (улюблений гурт нашого головного редактора) я хотів написати давно. Цього разу ми взяли цей гурт у нашу підбірку з однією, головною метою — показати, наскільки, мать його, мало було у квітні цікавих і якісних релізів. Знаєте Myanskaya — це інструментальна електроніка, яку хочеться слухати, поки читаєш ранкові новини під час карантину.
Dixi – Different
Артем Рісухін
На українській сцени настільки не вистачає нового R&B, що Different – наче ковток свіжого повітря. Звісно, у цього треку є свої проблеми – від флоу, який періодами впадає майже в апатію, до динаміки, якої не вистачає навіть для цього жанру.
Втім, Діана Тедеєву приємно слухати, вона вдало балансує у подачі, не казиться у спробах копіювати. Different – можливо не такий вже й different від тонн подібних треків, що тягнуть ідеї звідусіль. Але ця пісня настільки обережно зроблена, та настільки рівна — що вона чіпляє. Той випадок, коли майже сирий трек звучить краще за більшість wannabe релізів.
mama13 – По коридору
Лєра Пірус
Трек просякнутий духом совкових 80-х, часу розквіту стилю сінтпоп, у найкращому розумінні цих часів. Прискорений ритм, із брудним дисторшеном чи паралельною сатурацією, розбавляє звичний сінтпоп рок-н-рольною, чи навіть, твістовою ритмікою. По коридору – хуліганська, не надто серйозна робота mama13, яка, здається, зроблена просто під час чергового експерименту із саундом. Це енергійна, надзвичайно танцювальна, але абсолютно не комерційна композиція.
Підписуйтеся на нас в Інстаграмі, Телеграмі та YouTube. Підтримати проєкт можна тут!
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: