4 причини влитися в онлайн-фест Plan B 14-15 листопада

Plan B у листопаді планує увійти в історію культурного процесу як революційне об’єднання Сходу і Заходу на фоні переходу івентів в тотальний онлайн.  

Про реальний досвід культурної децентралізації та згуртування навколо мистецької мети нам розповіли співорганізатори події: Аліна Ханбабаєва (Харків), Євгеній Скрипник (Слов’янськ), Віталій Матухно (Лисичанськ), Альона Каравай (Івано-Франківськ). 

За їхніми словами, вайб об’єднання відчуватиметься всюди: на денних освітніх лекціях, на музичних вечірках і ще довго після завершення фестивалю. Крім цього, ми виділили ще як мінімум чотири потужні причини для глядачів та слухачів влитися в онлайн-фест Plan B.

Перша причина: позбутися стереотипів

Об’єднання людей навколо мистецької ідеї дозволяє побороти будь-які стереотипи. Про це каже директорка фестивалю Plan B Аліна Ханбабаєва.

Аліна Ханбабаєва, директорка фестивалю Plan B:

Коли люди розуміють, що в них спільні інтереси, цілі, цінності, їм неможливо забити голову дурницями, неможливо їх роз’єднати. Спілкування і співпраця працює як щит від пропаганди. Коли ти бачиш інших людей справжніми, такими, як вони є, ти не віритимеш в стереотипи, що в Києві «понаїхали», у Харкові «вата», на Галичині «рагулі». Ми всі “план б” одне одного, і варто спілкуватися та розповідати про себе, свої регіони, культуру, щоб цього не робили за нас.

За словами співорганізаторів, Plan B — особливий проєкт, що дає можливість прямого обміну між Харковом, Франківськом і Лисичанськом. 

Альона Каравай, голова правління Іншої Освіти:

Івано-Франківськ поділиться досвідом об’єднання спільнот всередині регіону, ми розповімо про соціальне полотно міста та як саме воно функціонує, зокрема, навколо електронної сцени, соціального підприємництва, освіти, культурної спадщини. Плюс, екологія — тема, яка нам особливо близька через територіальну близькість до Карпат

Друга причина: вбити апатію

Три міста, залучені у фестивалі, об’єднують люди, цінності, культура, бажання створювати те, чого всім не вистачає, та віра у зміни.

Євгеній Скрипник, організатор Shum.Rave:

Нам не байдуже. Це головне. Це іноді схоже на мазохізм, у всіх нас є достатньо досвіду аби піти кудись в комерційний проєкт, переїхати у велике місто. Але ми вже понад п’ять років намагаємося змінити життя українців

До речі, його Shum.Rave виник як протест на відсутність нічного культурного життя у Слов‘янську.

Лисичанськ — не моє рідне місто, я сам мав стереотипи про нього. Виявилося, що музичної культури там більше, ніж у Слов‘янську, і там теж є люди, яким не байдуже. Один з хедлайнерів нічної частини Віталій Симоненко — з окупованого Луганська, наприклад. Хлопці з сусіднього Сєвєродонецька створюють музику на аналогових синтезаторах у власному просторі rotor.fm. Є гарні діджеї, які грають некомерційну музику — гетто-психоделіку та somatik techno. І це я вважаю основним феноменом: вкрай індустріальне місто грає і створює щось мелодійне, спокійне і незвичне — каже Євгеній.

Лисичанський організатор наголошує на тому, що всі, хто долучився до проєкту — надзвичайно відчайдушні люди, бо створювати щось у маленькому апатичному містечку означає віддавати всю енергію людям без можливості отримати десь підтримку.

Наш координатор Віталій створює галереї у занедбаних будівлях, бо інших просторів немає. Логістка Оля поза фестом викладає польську онлайн, одного разу ми були з нею на зустрічі і щойно договорили, вона залізла на дерево тільки для того, щоб дужче зацікавити учнів. А ще вона вчиться стояти на голові і викладає це в сторіс. Це надихає. Маркетолог Іра теж якось так вміє спілкуватися з людьми, що до нас в Слов‘янськ спеціально на івенти їдуть з Харкова і Києва — розповідає Євгеній.

Цікаво, що до фестивалю Plan B у листопаді деякі зі  співорганізаторів навіть не були знайомі між собою, хоча дехто — ледве не сусіди. 

Віталій Матухно, активіст з Лисичанська, засновник гарелеї «Неотодрешь».:

Активісти та організації знають один про одного, але вони разом практично не працюють. Я помітив, що громадський сектор, як в Лисичанську, так і в сусідньому Сєвєродонецьку, не пов’язаний між собою. Спільноти працюють тільки в якихось конкретних випадках. Колаборація — це дуже важливо, бо ми об’єднуємося для втілення спільної мети, тільки разом ми зможемо зробити такий фестиваль, який міг би щось змінити, хоч комусь дати корисні знання чи поштовх до позитивних змін

Третя причина: відкрити культуру Харкова, Лисичанська та Івано-Франківська

Подія 14-15 листопада відрізняється від попередніх географічним розмахом. Організатори з трьох міст покажуть, чим та як живе культура в їхнім краї. 

Перший день фестивалю розкаже про музичні формації, що розвивають українську електронну сцену. Кураторами програми є Next Sound з Києва, Shum.Rave зі Слов’янська й Гарелея Неотодрешь з Лисичанська, Detali з Івано-Франківська. Організатори долучили 16 музикантів з Харкова, Івано-Франківська, Берліна, Сєвєродонецька, Сум, Луганська, Чернівців, Коломиї, Києва та Дніпра. Програму доповнить візуальна частина — з 3D-мепінгом, відеоартом, віджеїнгом та перформансами митців. 

Другий день, 15  листопада, — лекційно-дискусійний та з концертом нової музики. 

Розпочне ранок неділі конференція про соціальні інновації, підприємництво та культуру. Plan B показує актуальні ініціативи та людей, що творять зміни, об’єднувати їх у прагненні робити важливі проєкти, відкривати для країни культурні особливості різних міст. На цій частині будуть українські та міжнародні спікери. 

Ми організовуємо конференцію, щоб поговорити про сучасну освіту та культуру співіснування, про технології та екологію, права людей та вплив мистецтва на суспільство, про розвиток спільнот та інклюзивність — розповідає Аліна Ханбабаєва.

Завершиться фестиваль концертом нової музики від СТАСІК, Ragapop, Ptakh Jung, Kharkiv Guitar Quartet та Kurs Valut. Деякі музиканти представлять раніше не анонсовані релізи. 

LiRoom транслюватиме концерт на сторінці в фейсбуці. Щоб не пропустити фестиваль, підписуйтесь на Plan B fest тут.

Четверта причина: Підписатися на крутих музикантів, театралів та локальні організації у трьох містах України.

Напередодні заходу Аліна, Євгеній, Віталій та Альона поділилися списками улюблених локальних культурних діячів, аби ви мали змогу познайомитися з ними особисто. Тож зберігайте цей гайд собі. Коли завершиться карантин, організатори запрошують відвідати найактуальніші формації свого міста. 

Харків

Медіагрупа “Накипіло” — принципове медіа, яке підтримує соціальні ініціативи, до того ж чи не єдине незалежне у Харкові. 

Parade-fest — театрально-урбаністичний фестиваль, привозить до Харкова накрахі українські театри та вистави, говорить про міський простір.

IST Publishing (ІСТ Паблішин) — видавництво, що спеціалізується на перекладах українською нехудожніх текстів, пов’язаних з історією мистецтва та теорією, соціологією культури, філософією та суміжними дисциплінами, аби сформувати коло однодумців.

Культура Звука — клуб, студія музичного продакшена, музична школа, магазин вінілу та звуку, букінг-агенція, промо група.   

ГаражХаб — соціальна платформа і публічна, під час пандемії. Гараж хаб створив платформу Yak.today, де зібрав інструкції з вироблення захисних щитків і костюмів, антисептиків та кисневих концентраторів. 

Сніг на голову — соціальній ресторан, де працюють люди з інвалідністю. У ресторані зараз працює серія виставок харківських активістів.

Альтернативний незалежний театр “Нєфть” — відкрита театральна платформа, де немає фіксованої групи та класичних канонів.

День Музики у Харкові — частина міжнародного фестивалю fete de la musique, що одночасно проходить більше ніж у 120 країнах. Це понад 60 майданчиків по всьому місту: міські кав’ярні, торговельні центри, клуби, музеї, вуличні сцени, церкви та дахи будівель.

Портал RapUa та фестиваль-премія для молодих артистів RapUa awards.

Гараж 127 — галерея в гаражному кооперативі одного зі спальних районів Харкова.  

Лисичанськ

Shum Rave — серія нічних вечірок у Слов’янську, які ламають сталі стереотипи щодо сходу України.

Гарелея неотодрёшь — експериментальний та імпровізований галерейний простір на стінах індустріальних, закинутих об’єктів, який хоче познайомити вас зі молодими митцями зі сходу України.

Локальний журнал “+-/ нескінченність” — незалежний друкований журнал про культуру, історію та мистецтво Луганської області.

Rotor.fm — музикальна майстерня із Сєвєродонецька, яка збирає під своїм дахом локальних реперів та електронщиків.

Аура Міста — арт резиденція зі Старобільська для вивчення історії міста та його Аури.

DonbassQueer — чи не єдина офіційна LGBTQ+ спільнота на Сході.

Івано-Франківськ

Асортиментна кімната — це проєктний простір підтримувальних форматів та моделей для розвитку сучасного мистецтва в невеликому місті.

Detali — промо-група, яка організовує вечірки, рейви та фестиваль Detaliзація.

Підземний Перехід Вагабундо — культурний центр, який очолює група художників з “Станіславського феномену”, неформального об’єднання групи художників 90-х.

Франківський драмтеатр — академічний театр міста, одна із найпопулярніших інституцій міста серед містян, відома модерновими виставами головного режисера театру Ростислава Держипільського.

Простір Вдома — локація, ідеальна для проведення соціальних, освітніх та музичних заходів. 

“Параграф” — простір, започаткований студентами на базі Прикарпатського національного університету. 

Авторка тексту: Софія Касьяненко
Фото надані пресслужбою фестивалю

---

Читайте також: нові формати концертів та фестивалів під час карантину.