«Хоробрі міста»: розповідаємо про музику у проєкті Ukraїner

23 грудня команда Ukraїner разом із репером Freel‘ом випустили відео на пісню Луганськ в межах проєкту «Хоробрі міста». Це відео стало десятою, завершальною, роботою цієї серії.

За пів року команда випустила відео на підтримку жителів Нової Каховки, Бердянська, Мелітополя, Херсона, Маріуполя, Старобільська, Скадовська, Сєвєродонецька, Донецька і Луганська. З січня Ukraїner готуватиметься до продовження серії — серії про міста Криму. 

«Хоробрі міста» — серія коротких відеороликів про українські міста, що перебувають під тимчасовою російською окупацією та героїчно чинять опір. Для деяких з цих роликів залучали українських музикантів. Для команди Ukraїner співпраця з музикантами у такому форматі — це перший, але вдалий досвід.

Більше про це спеціально для LiRoom розповідає продюсерка проєкту Христина Кулаковська.

Чому залучили музикантів?

Ідея запустити проєкт «Хоробрі міста» у команди виникла як бажання підтримувати окуповані міста та місцеве населення, яке героїчно почало чинити опір з перших днів повномасштабного вторгнення. 

У коротких відеороликах Ukraїner розповідає історію міста та, як вони розвивалися,якими красивими були, доки в них не вдерлася російська армія. Усі ці відеоролики — про дух цих міст та їхніх мешканців і водночас про кожного українця й українку, які зараз не можуть цілком безпечно почуватися у своєму домі.

Команда проєкту одразу вирішила розділити «Хоробрі міста» на два напрямки: частина відео записувалась з меседжами, які озвучував диктор. Це відео про Нову Каховку, Бердянськ, Мелітополь, Старобільськ, Сєвєродонецьк та Скадовськ.

Для іншої частини залучили музикантів: Паліндром, Alyona Alyona, Otoy та Freel, які співали про Херсон, Маріуполь, Донецьк та Луганськ відповідно.

«Нам хотілось, аби пісні – це були гімни перемоги й опору. У багатьох з цих міст в принципі немає українськомовних пісень. Спробуйте назвати декілька влучних треків про те чи інше місто – одразу згадується Файне місто Тернопіль, Києве мій, а далі?», — каже Христина Кулаковська.

Як створювали пісні?

Кулаковська розповідає, що початок роботи над кожним відео стартував з пошуку експертів міста, які є активними представниками громадського, культурного, медійного та інших секторів.

«Ми збирали на зум-дзвінки по 5-7 експертів і проводили з ними глибинні інтерв’ю: розпитували про важливі символи міста, центральні визначні пам’ятки, локальні назви особливі для жителів, як місто розвивалось до 2022 року (у випадку з Донецьком та Луганськом до 2014 року), говорили про важливі події опору міста з початку повномасштабного вторгнення і що відбувається зараз».

Ці дзвінки записували, а записи передавали музикантам, яких команда проєкту запрошувала самостійно. Музикантам також задавали напрям та настрій пісні й від цього вони відштовхувалися. Але водночас митцям давали свободу:

«Ми обирали саме тих, кому довіряли й чия творчість нам дуже імпонувала. Від нас було прохання не використовувати матюки та заклики до насилля, аби не отримати скарг від Ютубу».

Наприклад, Freel написав трек базуючись не лише на свідченнях експертів, а й опираючись на досвід друзів, які були змушені покинути місто.

«Я знаю про людину, яка принципово весь цей час розмовляє у Луганську українською, тримає під матрацом прапор, що чекає дня деокупації. Ця пісня в тому числі про цю людину. А ще про мою подругу, яка тікала з Луганська під обстрілами з мінімальним набором речей і чотирма котами. Їх голоси звучать у цій пісні. Цією композицією я хочу дати однозначний сигнал: Луганськ буде деокуповано і “ми окупантів звідси повимітаємо мітлами”» — коментує він. 

На створення слів та музики у кожного було від двох до чотирьох тижнів.

Кожен із запрошених музикантів — репери. За словами продюсерки Христини, тексти реперів можуть містити більше меседжів й бути більш наповненими.

«До того ж реп дуже пасує настрою опору, який ми хотіли мати у кожному відео. Важливим меседжем у кінці пісні мало бути, що ми повернемо всім свої міста, що це — українські міста. Що ми пам’ятаємо про кожного в окупації та чекаємо на перемогу».

Крім цього, пояснює Христина, важливою метою було показати єдність українців, а відтак залучали музикантів родом з інших регіонів України, щоб показати: «Україна для нас всіх рідна в будь-яких регіонах і репер зі Львова може написати пісню про Херсон, розуміючи з інтервʼю локальний контекст».

Такий формат роботи із музикантами в команди Ukraїner був вперше і він показав, якою сильною може бути колаборація медіа та музикантів, де кожен з учасників на своєму етапі виконує свою роботу. 

«Ми дуже задоволені та натхненні результатами проєкту. Особисто для мене, цінність проєкту знайшла свій сильний відгук, коли ми отримали два важливі коментарі серед усіх тих, хто писав нам. Першим був від бійця “Азову” Ореста, який захищав Маріуполь. Він сказав, що пісня Маріуполь, яку створила з нами Alyona Alyona, була першою піснею, прослуханою ним після полону, і вона розчулила його до сліз. Другий коментар ми отримали від партизанів “Жовтої стрічки” з Херсону про те, як сильно підтримувала їх пісня Паліндрома про Херсон два місяці з моменту виходу у серпні. Загалом слова Паліндрома стали пророчими. Це неймовірна сила».

Наступний сезон проєкту буде складатись з трьох пісень про кримські міста.

Наразі команда ще форсує фінальний список музикантів та міст. 

«Крім цього, ми зіштовхнулись з проблемою, що території, окуповані у 2014 році, мають недостатньо архівів зі знятими кадрами міста у хорошій якості. Тому ми в активних пошуках зараз».

Читати про хоробрі міста, що чинять опір — тут, дивитися й слухати усі ролики — за посиланням.

---

Читайте також: Пошук ідентичності у прифронтових містах. Репортаж із туру «Контур» Корольова і warнякання