Головна
>
Статті
>

Великодні пісні: 7 сучасних інтерпретацій від українських артистів

Великодні пісні: 7 сучасних інтерпретацій від українських артистів

Відчути свято повною мірою можна і вдома, головне – запастися правильною музикою. Якщо з днем закоханих ще можна дати собі раду і зібрати улюблені романтичні хіти, то з Великоднем складніше. Не беручи до уваги церковні гімни, можна припустити, що на Пасху співалися веснянки і це правда. Але які саме веснянки і в чому полягає їхня ритуальна суть – читайте далі в матеріалі музикознавиці та радіоведучої Катрі Гончарук.


Гаївки, подолянки, маївки, ринцівки, рогульки, володарки – далеко не повний перелік різновидів веснянок. Назва  «веснянка» включає усі пісні,  які  виконувалися  від  ранньої  весни  аж  до  зелених  свят. Насправді, це тисячі пісень, драматургічно об’єднані навколо численних обрядів: це молодіжні розваги на вулиці, качання на релях – гойдалках, голосіння за померлими під час проводів русалок, замовляння на врожай та багато іншого. Уявіть собі, все це зберігалося серед сільського населення, як жива традиція аж до середини ХХ століття.

Власне, на Великдень виконувалися гаївки – ігрові хороводи зі співом. Звідки назва «гаївки»? Існує думка, що день воскресіння природи в наших пращурів був святом зустрічі Гайбога і богині Гаї. У цей день у священних гаях понад річками, де стояли зображення кумирів, яким поклонялися наші предки, молодь співала гаївки і водила хороводи. Традиції Великодніх забав та тексти гаївок передавалися із покоління в покоління, тож після прийняття Християнства гаївки стали водити біля церкви на Пасху.

GG ГуляйГород feat. King Kwa Zulu – All For Love / Гаївка

Один ряд напроти іншого, хлопці й дівчата з переплетеними руками, по яких крокує дитина – це ігрова веснянка «Жучок». А ось її осучаснений варіант від гурту GG Гуляйгород спільно з репером King Kwa Zulu (Ethno EnerGGy, 2018). В основі – автентична гаївка, записана у с. Сосни, Літинського р-ну, Вінницької обл.

Правиця – Кривий Танець

Хороводи – звичай неймовірно давній. Ще на початку культурного розвитку людства хороводні танці виконувалися навколо жертовників. У стародавньому Римі хороводи були частиною священних обрядів, у яких дівчата співали гімни вдячності перед зображеннями богів. Щодо Греції, у Гомеровій Іліаді (8-7 ст. до Різдва Христового) яскраво описані хороводи, щоправда вони більше схожі на народні забави. В українській традиції хороводами називалися мімічно-магічні дії, що мали розбудити і зміцнити природні сили. Наші предки передавали їм свою енергію через танець і спів. Тобто, концепція така: не лише брати від Землі, а й віддавати їй. Мудро, що тут скажеш!

Один з найдавніших ритуальних хороводів – «Кривий танець». Його назва говорить сама за себе – дівчина, яка йде попереду, «виводить кривого танцю», а всі інші рухаються за нею рядочком («змійкою»). Нижче – інтерпретація Кривого танцю від етно-джаз команди Правиця (Кривий танець, 2015). На жаль, не так давно гурт припинив свою діяльність, але залишив досить оригінальне прочитання хороводної пісні, в якій, до речі, звучать й інші веснянки, тож за три хвилини можна пройти екскурс по ігровим веснянкам.

YUKO – Мак

В Україні побутувало дуже багато видів хороводів. Оскільки головним зайняттям наших предків було землеробство, логічно, що і у веснянках вегетаційні мотиви посідають одне з головних місць. Так в ігрових хороводах „Мак”, «Просо», „Горошок”, „Огірочки” імітувалися процеси сіяння та вирощування різних культур, що супроводжувалися магічними текстами і мали сприяти швидкому зростанню злаків та родючості землі.

Ось, до прикладу, як водиться «Мак» на Київщині. Гурт співає: «Ой, на горі мак, Під горою й так, Маки, маки, маковички, Золотії верховички! Постійте, дівчата, Як мак на горі». Далі хор зупиняється і питає тих, хто в колі: «Чи виорано?». Діти відповідають: «Виорано!». Гурт знову ходить по колу і повторює пісню: «Ой, на горі мак». Потім знову зупиняється і питає: «Чи зорано?». «Зорано!». Так продовжують, аж поки не дійдуть до молотьби. Хор запитує: «Чи пора молотить?». «Пора!». Жінки й дівчата порушують коло, хапають дітей на руки, підкидують їх вгору і співають: «Ой, так, так, молотили мак! Мак, мак, моя маковичка, Золотая головичка».

А так виконують «Мак» на Волині: «При долині мак, При широкій мак! Станьте ви, дівки, В червоний мак. Та не пускайте пана з хороводу, Нехай дає мак». Суть гри – дівчата міцно тримають коло і не дають вирватися хлопцю назовні. Таку хороводну пісню має гурт YUKO і міститься вона у їхньому дебютному повноформатному альбомі 2017 року Ditch. У своїй інтерпретації музиканти орієнтувалися на автентичний зразок, зафіксований у с. Посереднєє Алексєєвського району, Бєлгородської області (Росія). Але чому на слух пісня звучить українською? Справа в тім, що Бєлгородська область межує з нашими Луганською, Харківською і Сумською областями. Колись це була етнічна українська територія, тому й не дивно, що тут відтворена сюжетика українського хороводу.

LAUD – Подоляночка

Великодні хороводи водили не лише біля церков. У давнину вірили, що навесні, коли оживає природа, покійники виходять «на цей світ» аби подивитися чи шанують пам’ять про них їхні нащадки. У свою чергу люди задобрювали предків спеціальними піснями й обрядами. З цим віруванням пов’язано багато звичаїв, і весняні хороводи зокрема. Наприклад, звичай виводити гаївки на цвинтарі або як кажуть «на гробках».

Вибір дівчини до пари — лейтмотив багатьох хороводних пісень: «Ягіл-ягілочка, ягілова дочка, вибери собі дівчину, як червону калину» або «Біжи до Дунаю, бери ту, що скраю» з усім відомої «Подоляночки». Цей народний хіт переспівувало чимало музикантів, зокрема, Laud, який ще задовго до свого дебютника (Музика, 2018) виконував «Подоляночку» в концертних програмах бас-гітариста Ігоря Закуса – ще одного великого фана українських народних пісень.

Vivienne Mort – Перейди місяцю

Часто-густо ігрові веснянки будуються на змаганні між парубочими і дівочими гуртами, де вони глузують і дражнять одне одних. До таких належить пісня «Перейди, місяцю, та й на нашу вулицю», яку досить драматично відчули музиканти  Vivienne Mort (Teatr PipinO, 2013).

The Dоох – Три користі радості

Існує чимало хороводів, в яких домінуючим мотивом є парування молоді, замовляння вдалого шлюбу та щасливого подружнього життя. Як, наприклад, у пісні «Три користі радості» гурту The Dоох (Lira, 2018), де в першій частині треку звучить веснянка шлюбного характеру «На небі зіорка зозяла», а в другій – ігрова «Ой ти весно ти красна, а що ти нам вонесло».

Folknery – Karchata

Насправді, в Україні було дуже багато видів хороводів, так само, як і різних піджанрів веснянок. Всі вони розкривають таємниці світогляду наших предків з їхніми космогонічними віруваннями – поклонінням сонцю, природі, весні. Для когось ці пісні так і залишаються невідомими, для інших це просто музейні експонати, а комусь це, перш за все, музика, яка має сенс і красу. Якщо ви з останньої категорії, скоріш за все, вам сподобається містичне аранжування великодньої пісні від гурту Фолькнери (Корисні речі, 2013).

Я не одразу здогадалася, що це пасхальна веснянка, аж поки не натрапила на пісню «На вигоні гусята» зі збірки «Подільський альбом. Автентичний фольклор Вінничини». Коли я почула «січи рУбай дерево», згадала, що таке саме є у Фолькнерів. Тільки у них замість гусят – карчата, а сам текст майже ідентичний до автентичного. Думаю, що цю пісню музиканти цілком могли почути в себе на батьківщині, адже один з учасників Володимир Муляр родом з Хмельницького.


Підписуйтеся на нас в ІнстаграміТелеграмі та YouTube. Підтримати проєкт можна тут!

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Культура в регіонах
Від Onuka до Foa Hoka: як звучить Чернігівщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Від Wellboy до Re-read: як звучить Сумщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Музика Дніпропетровщини (Січеславщини): плейлист від Ліруму та Dnipropop
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
12 Червня, 2024