«Це, мабуть, єдиний випадок у світі, коли танцпол — safe place». Як Some People відновлює культурне життя у Харкові під обстрілами?

У Харкові, що за 30 кілометрів від кордону з Росією, безпекове питання є надзвичайно важливим, багато культурних заходів тепер відбуваються з обмеженнями. Та попри постійні атаки російської армії, у місті працюють театри, музеї, відкриваються нові заклади та проводять концерти.

Журналістка локального медіа Ґвара Дар’я Лобанок розповіла про один з нових просторів у місті — «Центр нової культури» від формації Some People. За її словами, подібних просторів у місті не вистачає.

«Вони часто організовують різні вечірки, де збирається купа цікавих людей, де майже всі одне одного знають. Здається, що власники нібито створили цей простір для себе і своїх друзів, але насправді це для всього Харкова», — говорить вона.

Формація Some People об’єднує кілька проєктів — мережу снікер-хімчисток для взуття Sneaker Mate, портал rap.ua, креативне агентство Buro 22, бренд вуличного одягу Ssweep та музичний електронний колектив «Тиск». Вона заснована у 2016 році. Оновний бізнес формації — снікер-хімчистки, окрім Харкова, вони працюють у Києві, Одесі, Дніпрі та Львові.

Журналістка Дарина Жданович поспілкувалася зі співзасновником формації Some People та учасником електронного проєкту «Тиск» Антоном Назарко про відновлення формації у Харкові, будівництво «Центру нової культури» та зміни у культурному житті міста.

Цей текст створений в межах проєкту «Стійкість місцевої культури», у якому ми розповідаємо про те, як розвивається та відновлюється культура в регіонах, які знаходяться на лінії зіткнення або ж були деокуповані. Це історії про митців та культурних діячів, які попри війну плекають культуру своїх рідних місць, а також допомагають Україні у спротиві Росії. 

Знищення хабу формації та волонтерство: про перші дні вторгнення

Хаб формації розташовувався у самому центрі Харкова у будівлі Палацу праці. Там була хімчистка, кав’ярня, магазин одягу та музична студія. У перші дні вторгнення команда зібралася в осередку формації: «Вирішили, хто має залишитися, а хто — виїхати, аби евакувати дітей». 

Потім команда облаштувала у приміщенні волонтерський штаб, який став «підтримкою для харків’ян». Там певний час проживали люди, у приміщенні було надійне укриття. Також у хабі роздавали гуманітарну допомогу. 2 березня 2022 року приміщення зруйнувала російська ракета.

За словами Антона, Some People харків’яни добре знають, тому місцеві й допомагали з гуманітаркою та іншими волонтерськими питаннями.

«До прикладу, ми поширювали в наших соцмережах інформацію про те, що нам потрібні додаткові авто для волонтерської діяльності. Наступного дня нам дають 10 машин абсолютно незнайомі люди», — говорить він.

Крім того, допомагали подібні формації з різних міст України: «Ми ще до війни дружили з формацією Night Ambassadors зі Львова. Вони їздили виступати до нас, а ми до них. Коли почалося вторгнення ця культурна взаємодія переросла в десятки тисяч тонн гуманітарної допомоги, яку вони передали для Харкова».

Електронний колектив «Тиск» минулої зими вирушив в тур з серією аудіовізуальних перформансів «Тиск. Досвід». Колектив показав 12 перфомансів у 8 містах України, а потім у Варшаві, Вроцлаві, Парижі та Берліні.

«У нових композиціях “Тиску” йдеться про початок повномасштабного вторгнення, атака РФ на Харків та волонтерську діяльність. Перший альбом — це переосмислення того, що відбувається з містом та нами. Це більше про відтворення навколишнього. Тут присутній сторітелінг про Харків того часу. Хотілося цей момент закарбувати», — додав Антон.

Sneaker Mate відновив роботу у Харкові влітку 2023-го в режимі поп-апу на гастрономічній локації «7-й склад». На початку березня формація відкрила простір з українськими streetwear-брендами від Ssweep, снікер-хімчисткою та аудіофільським кутком на вулиці Римарській.

Від серпня минулого року Some People будують «Центр нової культури» у чотириповерховому приміщенні колишнього заводу торгового машинобудування поблизу історичного центру міста. Паралельно там проводять шоу-кейси електронної музики й показують театральні вистави.

«Про любов харків’ян до Харкова є дуже багато жартів і мемів. Ми дуже любимо своє місто. І коли ти бачиш, що воно страждає від постійних атак, блекаутів, це дуже важко. Місто наче завмерло. Не хотілося, щоб Харків ставав містом-привидом. Ми не знаємо, скільки ще буде війна. Якщо зараз нічого не робити для міста, то це може призвести до стагнації», — наголошує Назарко.

Ідея створення «Центру нової культури»

Ідея побудови культурного центру виникла у грудні 2022 року, коли «Тиск» виступив у Харкові з аудіовізуальним перформансом «Тиск. Досвід». Того ж дня у місті було влучання в ТЕЦ, харків’яни не мали світла та навіть стабільного зв’язку. Команда мала генератори, з якими їздила й в інші міста України. Однак ніхто не сподівався, що прийде велика кількість людей, говорить Антон. 

«Тоді ж у нас був солдаут. Ми займаємося креативною індустрією близько десяти років, але тільки тоді ми вперше зрозуміли, наскільки культура об’єднує, наскільки вона важлива. Люди без світла, зв’язку та з єдиним працюючим громадським транспортом готові були їхати в інший кінець міста, щоб прийти на подію. Тоді ми зрозуміли, що треба якось відновлювати культурне життя, яке було на паузі», — каже Антон.

Коли завершився тур, команда почала працювати над реалізацією центру: «Якщо ми хочемо, щоб Харків залишився таким же важливим творчим містом в країні, який би рухав креативні індустрії та мистецтво, то треба робити щось нове і велике, чого ще не було раніше». Також, за словами Антона, формація так хотіла повернути харків’ян у місто.

«Ми знайшли приміщення і вирішили збудувати там великий “Центр нової культури”, який буде об’єднувати дуже багато локацій. Для нас важливим було, щоб ми могли будуватися, і паралельно щось проводити там. Бо немає часу чекати», — наголошує Антон.

Перед тим як почати будівництво формація запросила представників ДСНС, аби вони надали свої рекомендації щодо облаштування безпечного простору. У приміщенні позакладали всі вікна, укріпили стіни, поставили протипожежні двері та зробили вентиляцію. Тому в просторі можуть проводити вечірки навіть під час повітряних тривог.

«В електронній сцені у всьому світу є вираз, що танцмайданчик це безпечне місце — safe place. І коли спілкуюся з іноземними друзями, кажу, що в нас у Харкові, мабуть, єдиний випадок у світі, коли танцпол це дійсно safe place. Коли починається повітряна тривога, ми всім кажемо: заходьте на танцпол», — каже Назарко.

До нового простору Some People почали запрошувати музичні формації та артистів з різних українських міст: Івано-Франківська, Львова, Дніпра, Києва. Серед них Kyiv Angels, Night Ambassadors, Detali, Module та інші. У травні до Харкова приїде три київські формації із шоу-кейсами: дівоче обʼєднання Feminine, Abo Records та ∄.

Антон наголошує, що багато хто з них взагалі не був у Харкові раніше та мало що знав про нього. «Багато українців вважають, що Харків є радянським містом, але це не так. Ми розвінчуємо цей стереотип. Це місто української культури, от згадайте тільки театр “Березіль” Леся Курбаса та будинок “Слово”».

Також у травні формація «відкриває кінотеатральну історію центру» показом фільмів фестивалю INTRO від команди KyivMusicFilm.

Під час вторгнення до міста переїхало багато людей з Купʼянська, Ізюма, Словʼянська, Краматорська, Костянтинівки й інших міст і містечок. Зокрема більшість цих людей — молодь. За словами Антона, формація раніше не замислювалася: «Ми більше думали про те, як будемо повертати харків’ян, які виїхали з міста». Тепер одна з місій Some People: «Аби цей майданчик став платформою для інтеграції нових людей, які приїхали в Харків».

Коли ж закінчиться будівництво — невідомо. За словами Антона, все залежить від фінансування. Проєкт реалізують за свої власні та кредитні кошти. Також формація подається на різні гранти та сподівається на підтримку фондів. «Ми не розраховуємо на кошти від місцевої влади, їм треба займатися війною», — наголошує він.

Про відновлення культурного життя та «нові правила гри»

Антон наголошує, що культурне життя в Харкові поступово відновлюється. Наразі в місті відкриваються нові заклади, відновлюють роботу театри, все більше нових івентів: «Пішла така двіжуха». Однак безпекова ситуація залишається відносною: «Коли живеш в Харкові, ти приймаєш правила гри, від тебе нічого не залежить. Прильот може бути будь-який момент: коли ти купляєш овочі, йдеш на роботу чи сидиш у кав’ярні».

На думку Антона, формація була однією з перших, хто запустив культурний процес в Харкові з початку вторгнення. Він сподіється, культурна діяльність стане самоокупною. «Ми не хочемо залежати від держави, так це деколи полегшує фінансові питання, але ситуація може змінюватися, от як зараз. Ми хочемо бути незалежною культурною інституцією, яка впливає на те, що відбувається в місті», — зазначає він.

«Ми по суті всім містом, будуємо нову сцену з нуля. У неї нові люди, нові герої. Ми створюємо щось цікаве та унікальне в той час, коли місто руйнують російські ракети. Я кожному дуже раджу приїхати в Харків, вибрати у нас у розкладі тих артистів, які подобаються, та прийти на вечірку. Бо ця атмосфера, вона не нескінченна. Колись вона закінчиться. І ми будемо дуже довго згадувати, з усіма людьми, хто був тут, цю хімію, яку не можна пояснити. Це варто побачити, поки воно ще все бурлить», — наголошує Антон.

У новому просторі відбуваються вистави незалежного театру «Нафта». Засновник театру та режисер Артем Вусик, який презентував на сцені простору постановку «Веселка на Салтівці», отримав премію Леся Курбаса. «Він отримав нагороду в той час, коли театр у місті заборонений. Ось заради чого це все і будується», — сказав Назарко.

---

Ця стаття була підготовлена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України». Зміст цієї публікації/статті є виключною відповідальністю Лірум і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.

Читайте також: «Зараз ми в пошуках свого — українського Харкова». Артем Вусик про діяльність «Нафти», премію Курбаса та театр «Варта»