BRITISHSOUND FEST @ Sullivan Room — 24.11.2012

Влаштувати фестиваль британської музики в Україні виявилося не так просто, як фестиваль британського кіно. Нібито бажаючих відвідати фест було чимало, та насправді кількість проданих квитків була дуже малою, через що довелося якнайшвидше рятувати фест. З майданчику Stereo Plaza  дійство перенесли на сцену Sullivan Room, а замість Art Brut, Is Tropical та The Toxic Avenger у лайн-апі з’явилися Hatcham Social.

Жоден концерт в нас не починається вчасно, і BritishSound Fest не став винятком. О заявленій раніше як початок фестивалю 18:30 хол Sullivan Room був майже пустий, а в сам клуб все ще не пускали. Через годинку, коли хол майже заповнився, людей почали впускати.

Коли на сцену вийшов перший гурт, заповнено було лише 1/3 зали. Чи то не слухають в нас таку музику, чи то всі збиралися на гурти, які не змогли виступити, чи то Україна ще не готова до таких фестивалів.

Відкривали фестиваль чудові київські хлопці Qwerty Fingers. За звучанням трохи нагадують Foals часів «Antidotes».  Легка та водночас драйвова музика змусила на кілька хвилин переміститися з клубу на Прорізній та відчути себе на концерті якогось гурту в Британії. Дуже якісне звучання та англомовний вокал. Навіть і не скажеш, що це наш, український гурт, якому трохи більше року.

 

Трохи повозившись з апаратурою, почали грати WMPF (With My Plastic Friend), теж  кияни. Спочатку зовнішній вигляд, а, точніше, олімпійка вокаліста викликала легку недовіру, але даремно! Також дуже якісний гурт, що грає інді-музику з додаванням часом більш «альтернативних» гітарних рифів. Вокаліст в олімпійці, барабанщик у футболці з черепами та кудрявий другий гітарист в милій сорочці лабали гарну качову, якісну музику, що не так вже й часто можна почути від молодих українських гуртів.

Так би мовити хедлайнери фестивалю Wild Palms не квапились грати. Спокійно налаштували апаратуру та, без зайвих балачок, почали грати. Раптово напівпустий Sullivan Room наповнився людьми. Багато хто прийшов на концерт аби послухати саме цих хлопців. Тепер вже дійсно на фесті відчувся дух Британії. Вокаліст жваво жестикулював руками, ніби диригуючи танцюючою публікою. Веселий британський гурт зміг компенсувати те, що ще кілька заявлених команд  з Туманного Альбіону так і не змогли зіграти для нас цього вечора. Публіка не хотіла відпускати Wild Palms, але на фестивалі час кожного гурту обмежений, тому хлопці пішли, обіцяючи, що згодом повернуться до нас із сольним концертом.

 

Усі знали, хто зараз вийде на сцену. Деякі чекали цього моменту з самого початку. Так, настала черга виступу наших сусідів – ростовського гурту Motorama. Перше, на що звертаєш увагу – дівчина на бас-гітарі (погодьтеся, таке не часто зустрінеш). Музика гурту є щось середнім між пост-панком та інді. Motorama грають добре, мають власний стиль звучання, ніби все чудово, але чому ж тоді так нудно? Через монотонність та беземоційність у вокалі, так. Їх музика змушує танцювати, але, здається, саме від нудьги. Дуже дивне протиставлення відчуттів під час їх виступу. Але це моя власна думка, тому не кидайте в мене каміння.

 

Заявлений гурт Hatcham Social так і не з’явився, тому після гурту Motorama майже всі швидко побігли до гардеробу, аби встигнути на останнє метро.

Важко сказати, чи вдався перший BritishSound Fest. Дуже дивно, що так мало українців виявило бажання відвідати фест. Навіть перед самим концертом люди приходили повертати білети. Зі сторони організаторів було зроблено чимало роботи, аби цей фестиваль таки відбувся (окрема подяка за музику Radiohead в паузах між виступами гуртів). Але українська публіка ще не готова до таких концертів. Сподіваємося, що згодом ситуація зміниться, та наступний BritishSound Fest буде гучнішим.

Більше фотографій Вконтакті

Більше фотографій Facebook

Євгенія Люлько