Дніпровці DZ’OB запустили кросжанровий музичний проєкт. Чому він цікавий?

Сьогодні дніпровський гурт DZ’OB запустив музичний проєкт «Деконструкція». Його мета – створити авторські твори музикантами різних жанрів на основі композицій гурту. Усі ці треки у результаті складуть збірку, яку буде видано на вінілі.

Ціль проєкту більша, ніж просто створення каверів на самих себе. Учасники DZ’OB хочуть об’єднати довкола однієї теми представників різних жанрів, познайомити між собою окремі «тусовки» та дати можливість артистам-початківцям проявити себе на рівні зі знаними музикантами.

До проєкту вже долучилася низка відомих артистів, зокрема електронні музиканти Станіслав Толкачов, Ujif_notfound,​​ Clasps,​ Motoblok та​ І​гор Ялівець, джазмени Яків Цвєтінський та Данило Вінаріков, індігурт Monotonne та Євген Гордєєв (​МС Брехунець, ​​Kurs Valut)​, а також академічні композитори Олексій Ретинський, Олександр Маноцков та Максим Коломієць.

Інші артисти, які потраплять до збірки, будуть визначені через конкурс. Проводити відбір будуть музиканти DZ’OB – Олексій Бадін і Макс Андрух. Для того, аби взяти участь у конкурсі потрібно до 15 вересня заповнити заявку.


LiRoom є інформаційним партнером проєкту «Деконструкція».


Аби краще зрозуміти саму ідею проєкту «Деконструкція» та цілі його засновників, ми поговорили із музикантом гурту DZ’OB Олексієм Бадіним.

Розкажіть про проєкт «Деконструкція DZ’OB». Навіщо його створено та яка кінцева мета?

Мабуть, варто почати з самого терміну «деконструкція» у нашому розумінні. Це поняття із сучасної філософії та мистецтва, яке означає розуміння шляхом руйнування стереотипів або включення у новий контекст. 

Сам проєкт передбачає створення музичних творів на основі композицій DZ’OB. Для нас дуже важлива авторська оптика у створенні робіт – нетривіальний підхід і заохочення експериментів. Це може бути будь-що: поліритмічна додекафонна композиція до ноїзу, дезметал чи пісня під гітару.

Одна з важливих рис проєкту – у ньому братимуть участь музиканти, які працюють в абсолютно різних жанрах. Тобто артисти, які ніколи б не опинилися в одній збірці – академічні композитори, електронні продюсери, джазові композитори та індігурти.

Твори будуть потрапляти на збірку двома шляхами. По-перше, ми запросили наших друзів та цікавих для нас музикантів. По-друге, ми оголошуємо опен-кол для всіх охочих. Їхні твори будуть потрапляти на збірку після нашого внутрішнього відбору.

Потім збірка буде видана подвійним вінілом на одному з українських лейблів та на стрімінгових платформах.

Часто слухачі та музиканти звужують своє коло до якихось певних напрямків чи жанрів. Ми хочемо, щоб як перші, так і другі, відкрили для себе щось нове. Нам здається, що тому, хто слухає техно, може буде цікава і сучасна академічна музика, і навпаки.

Жанр, у якому грає DZ’OB – це експериментальна акустична електроніка. Яким ви бачите свій зв’язок із академічною музикою? 

Назвати це жанром можна дуже умовно. До нас приклеїлась назва електроакустичний IDM, але ми її не дуже любимо.

Зв’язок з академічною музикою у нас, на нашу думку, визначальний. Адже, саме академічна музика має дуже великий вплив на наші твори. У нас є елементи і барокової музики, і тенденцій XX століття.

Чому ви вирішили зробити провідником між різними музичними пластами саме на власну творчість? 

Було б дивно, якби ми вирішили стати «провідником між різними музичними пластами» на творчість когось іншого.

Але якщо серйозно, то ми намагаємося поєднати дуже різні, мало поєднувані жанри. Цього разу вирішили піти далі і запропонувати музикантам з інших жанрів це спробувати.

Академічна музика має певний наліт елітарності. Як ви думаєте чому та чи потрібно це змінювати?

Це не дивно, тому що академічна музика одна з найбільш працемістких дисциплін у музиці. Для того, щоб до кінцевого слухача потрапив запис академічної музики, потрібно на багато порядків більше людино-годин, ніж, скажімо, в електронній музиці.

Ми говоримо про навчання у музичній школі, училищі, консерваторії, про великий склад орекстру, для якого потрібне приміщення та репетиції, про композиторів із відповідною освітою, про спеціальні умови запису із великою кількістю дорогого обладнання, про спеціально навчених людей, які це можуть правильно записати та відтворити на носії. Тобто це ціла система.

Щоб видати електронний альбом у більшості випадків потрібна спальня, синтезатори та тривалі експерименти. Це швидше, ніж вивчитись одному музиканту грати на акустичному музичному інструменті. Не кажучи про те, що у слухача теж має бути слуховий досвід та розуміння академічної музики різних епох, стилів, інтерпретацій.

Але проблема в тому, що багато академічних композиторів через це закриваються у своєму замку зі слонової кістки та не пропускають нічого іншого, вважаючи це чимось не вартим уваги. Ось це, мабуть, потрібно змінювати.

Чи справді академічним музикантам потрібно тягнутися до мейнстріму, та навпаки?

Я б не казав про те, що потрібно тягнутися до мейнстріму. Радше слухати та цікавитись іншими жанрами, які часто не мейнстрімові, але в яких можна знайти багато цікавих ідей.

Чи може існувати академічна музика, відірвано від мейнстріму, та навпаки? Що їх об’єднує та розділяє?

Може, але навіщо себе обмежувати?


LiRoom є інформаційним партнером проєкту «Деконструкція». Спробувати свої сили можна, заповнивши конкурсну анкету до 15 вересня. Слідкуйте за новинами проєкту у нас на сайті.


Нагадаємо, що проєкт DZ’OB завив про себе у 2016 році. Прочитати більше про їхній початок роботи можна у нашому матеріалі тут. Відтоді, вони презентували кілька альбомів, зокрема і мініальбом Basement Suite, який став найкращим EP у 2017 році.

Фото обкладинки надано пресслужбою гурту

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.