Зустріч Святослава Вакарчука зі студентами у ІМВ. Основні ідеї

Святослав Вакарчук вчора, 10 квітня, завітав до студентів Інституту журналістики та ІМВ (Інститут міжнародних відносин). Ця зустріч, всупереч скептичному настрою, відрізнялася від недавньої зустрічі в КПІ як за змістом леції, так і настроєм.

Про цінності

— Цінності — це речі, які протягом багатьох років вростаюсь в наше ДНК. Суспільство, яке має цінності, є цілісним.

— Три основні для людини цінності: свобода вибору, безпека, стабільність.

— За давніх часів безпека і стабільність були найважливішими. Так само як для тварин. Цінність свободи стояла нижче, ніж безпеки. З часом, у більшості людей цінність свободи вибору стала дуже важливою. Так склалось історично. В Європі, з розвитком християнства, людина та її свобода вибору — є найбільшим смислом.

— Коли ти знаєш, що в тебе є права, ти починаєш сміливіше будувати свої плани на майбутнє.

— Людська свобода — найвища цінність — призвела до того, що є правила. Тільки за однакових правил може існувати така найвища цінність як свобода.

— Люди, які мають інші цінності, не є менш щасливими. Кожен обирає сам.

— Дуже важко жити зі своїми цінностями, якщо в більшості вони інші. Є три варіанти: ти або змінюєш суспільні цінності, або ідеш туди, де вони є, або залишаєшся в меншості.

— Те, що ти схиляєш голову перед цінностями, які тобі не подобаються — це слабкість. Люди самі по собі слабкі істоти.

 

Про зміни

— Великі політичні зміни роблять тільки романтики. Це може зробити лише людина, яка вірить.

— Сьогодні в України є унікальний шанс змінити правила гри. Змінити можна тільки сильним романтичним запалом. Проте з холодним розумом.

— Вибір: або звалити звідси, або грати за правилам, за якими грали до нас.

— Коли є висока температура, найкраще — перехворіти і почати щось нове.

— Я пропоную цікавий шлях. Важкий, проблематичний, але цікавий. Потрібно постійно змінювати себе та все навколо. І в своїй країні. Так воно працює. Головне, щоб була ціль і мета, що вас обєднувала би. Це є велика сила.

— Потрібно, щоб зявились люди, які могли б зібрати всіх навколо себе. Нації, які працюють когерентно — завжди досягають успіху. Іде мова про зміну всередині. Не про зміну влади чи прізвища президента. Хтось скаже, що це утопічно, але я в це вірю.

— Не буде багатою Україна, живучи так, як вона жила до сьогодні. Ніколи.

— Як тільки хтось починає жити за іншими правилами — ця людина стає поза суспільством.

 

Про владу

— Не влада є ціллю. Це лише інструмент. Значно важливіше не сидиті в кабінеті. Я бачу своїм завданням розбудити суспільство. Для цього не обов’язково йти в політику.

Якщо я зараз піду в політику, ви втратите ще одну людину, якій вірите. В суспільстві ще визріють нові політики.

— Хтось не просто бере хабарі — хтось їх дає. Якщо ми змінили владу, це не означає, що можна далі так само жити і все буде добре. Поки ми самі не змінимось, нічого добре не буде. Суспільство повинно займатися “кожноденною громадською йогою”, щоденною роботою над собою. Це легко зробити, коли ти тяжко працюєш.

— Хочу, щоб з’явилась партія, за яку будуть однаково голосувати на сході і заході країни.

— Якщо коли-небудь я таки піду в політику, я маю знати, що в мене є команда, яка розділяє мої погляди і цінності. Спочатку треба формувати команду, а потім іти в політику.

 

Про реформи

Від реформ мають втратити всі. Реформи повинні торкнутися як бідних, так і олігархів. Або все змінювати, або нічого не міняти. Має бути боляче. Якщо боляче не буде, то це не подіє.

 

Побудова нової країни

— Політики повинні почати мислити трьома стратегіями: короткострокова середньострокова і довгостроква. Наші політики дотримувались короткострокової тактики. Ніхто не думає про довгострокову. Довгострокова (наприклад, 30 років) не повинна змінюватись. Не повинна змінюватися при зміні політики.

Незалежна судова система, сильна армія, сільське господарство, ІТ, єдність країни — наша перспектива, складові довгострокової тактики.

— Вступ до ЄС не повинен бути метою.

— На сьогодні нагальна проблема — суди.

— В ідеалі — почати все з нуля. Але це утопічний варіант, потрібно шукати реальні.

— Демократія як камінь в черевику — не зручно, хочется викинути, але не можна. Інакше це диктатура.

— Забагато толерантності до тих, хто живе не по правилах. Цієї толерантності потрібно позбавлятись.

— Я не пропоную з ранку до вечора жити політикою. Але ми не маємо права в Україні займати позицію «мене політика не цікавить, в мене своє життя». В Україні жити так не можна. «Моя хата з краю» — одна з цінностей України. В цьому і проблема.

 

Психологічний портрет людини, до якого нам потрібно прагнути: портрет людини, яка знає, чого хоче, і хоче за це боротися. Боротися за свої права так, щоб не ображати інших.

 

Духовні лідери нації сьогодні

— Країна не має звички створювати лідерів, які об’єднують надію. Ми легко об’єднуємося до фігур з минулого, бо вони нікому не переходять дорогу.

— Будучи над владою, об’єднувати людей — вважаю це моїм завданням.

— Махатми Ганді на сьогодні в України немає.

 

Про концерт Океану Ельзи на НСК “Олімпійський” на честь 20-річчя гурту

Колишні учасники гурту візьмуть участь у концерті. Також на концерті виступить старий добрий друг Океану Ельзи.

 

Матеріал підготувала: Женя Люлько

Фото: Роман Матков зі сторінки KNUstudents