Статус чи гроші? Навіщо українські музиканти видають вініл

Головна

Статті

Юрій Береза

Статті

Юрій Береза

•

28 Лютого, 2020

Колекціонування вінілових платівок за останні п’ять років перестало бути чимось дивним. Якщо вірити Nielsen SoundScan, за 2019 рік було продано 19 мільйонів різних вінілів. Це на 14% більше, ніж у 2018-му. У середньому, кожен рік вініл додає у продажах десь по 15%.

І це ще не все. Якщо вірити міжсезонному репорту RIAA (Американської асоціації звукозапису), вініл впритул наблизився за прибутковістю до дисків – 224 мільйони доларів від платівок проти 247 мільйонів від дисків. Попри те, що 2020 рік уже у розпалі, звіт за 2019-й RIAA досі не оприлюднила.

Те, що вініл наближається за прибутковістю до дисків цілком логічно, бо його дохідність вище. Видання можуть бути не на одній платівці, а на двох та більше. Платівки можуть бути кольорові, лімітовані, із усякими буклетами-плакатами всередині. Усе це додає ціннику нулів.

Якщо для музикантів за кордоном видавництво платівок стало буденністю, то для більшості українських митців цей процес – в новинку. В Україні немає заводу для друку платівок, тому все доводиться робити за кордоном та вартує часу – черги на заводах у кілька місяців, пересилання тест-пресів платівок, щоб послухати якість майбутнього релізу, поліграфія та інші дрібні заморочки.

Але потихеньку українські артисти та колективи, попри труднощі, прищеплюють інтерес до вінілу. Ми поговорили з українськими видавцями й музикантами зі сфер поп та рок музики, щоб дізнатися, навіщо українським музикантам потрібно видавати музику на вінілі.

Автор статті – Юра Береза. Ви можете підписатися на його телеграм-канал «Березовый сок».

Вініл продається краще за диски та футболки

Ви напевно чули історію становлення українського гурту Stoned Jesus – тонни імейлів з відмовами у виступах, та тури, які збиралися по крихтах. Зараз Stoned Jesus – гурт із щільними європейськими графіками. Хлопці підписані на Napalm Records, де два роки тому видали свій четвертий студійний альбом Pilgrims. Для них продаж мерчу, зокрема платівок, є одним з основних джерел доходу.

Ігор Сидоренко, фронтмен Stoned Jesus:

«Вініл непогано продається на концертах – за двотижневий євротур розходиться 500-600 примірників. Краще, ніж диски та футболки. Лейбл на себе бере онлайн-замовлення та дистрибуцію, там обсяги скромніше»

Спочатку їхні альбоми на вінілі виходили на німецькому лейблі Nasoni Records, тепер цим займається Napalm. За словами Сидоренка, схема проста – «друкується стандартний наклад в 500 примірників, продається, додруковується».

Попит на платівки Stoned Jesus можна пояснити тим, що європейська спільнота поціновувачів рок-музики завжди більш згуртована та готова підтримувати артистів матеріально, купуючи футболки, світшоти та вініл в тому числі. Але чи є в цьому потреба для українського артиста. На думку Ігоря, гострої потреби немає:

Ігор Сидоренко, фронтмен Stoned Jesus:

«Українському артисту це не потрібно, бо у нас в країні немає загального вініл-ревайвла. Ті гурти, які можуть собі дозволити вкластися фінансово в реліз платівки, не можуть при цьому похвалитися фан-базою, якій це необхідно. І навпаки, андеграундні музиканти, що працюють в жанрах, де важливий культ вінілу, часом не в змозі й півсотні «кругляшів» продати. Навіщо тоді випускають вініли? Ну, напевно вважається чимось статусним. Ніби ставить тебе на рівень вище, як раніше вважалося. Проте, не думаю, що це досі так працює»

Тільки особистий смак та бажання

Андрій Смірнов та його лейбл AbySho Music – мабуть, найвідоміший видавець вінілів українських музикантів. Його робота – випуск платівок ДахаБраха, Вагоновожатых, Dakh Daughters, Alyona Alyona, Бумбоксу та, звісно, ONUKA, перший альбом якої вже не знайти дешевше, ніж за дві тисячі гривень.

На його думку, єдина мета, через яку український музикант видає платівки – статусність. «Дохід з накладу в 300 штук дуже невеликий та розтягнутий у часі», – пояснює Смірнов.

За яким принципом видаються платівки в AbySho? «Якщо я їх видаю як AbySho – тільки мій особистий смак та бажання. Якщо хтось приходить із грошима – мені все одно, що видавати», – розповідає Смірнов.

І скільки ж це коштує?

Андрій Смірнов, видавець вінілів (AbySho Music):

«В середньому, вартість для клієнтів «видати-за-свої-гроші» – 260-270 гривень за виробництво однієї платівки. У ціну входять послуги з мастерингу спеціально для вінілового видання, розробка поліграфії та дизайну в цілому, повний супровід та доставка накладу прямо під двері»

Чи прибуткова ця справа? Андрій вважає, що так, але з одним нюансом: «Усе залежить від того, на які гроші ти зазвичай живеш».

Чим більше музика стає цифровою, тим цінніше стає вініл

Два альбоми MONATIK – Звучит та Love It Ритм – були видані на вінілі. Причому, Звучит якийсь час був великою рідкістю, поки не з’явився додатковий наклад. Музикант продовжує підкорювати стадіони в Україні, але наклади видає невеликі. Чому?

MONATIK, співак:

«На превеликий жаль, в Україні вініл не виробляється, його потрібно замовляти в Італії або в Німеччині та чекати близько двох місяців. Та й задоволення це недешеве. Тому ми випускаємо їх лімітованою кількістю. З огляду на той факт, що серед колекціонерів вінілів перший наклад вважається найціннішим, ми робимо його десь у 100 одиниць. Дуже щасливий, що вони настільки швидко розкуповуються»

Маленькі наклади через дорожнечу – це зрозуміло. Але навіщо тоді за це братися українському артисту? MONATIK вважає, що так музика стає ще цінніше:

MONATIK, співак:

«Вініл у моєму розумінні подібний до твору мистецтва. Це завершена картина художника, улюблене творіння. Будь це Жан-Мішель Баскія, Кіт Гаринг або Пабло Пікассо – їхні роботи також можна подивитися в інтернеті, але яке ж естетичне задоволення отримуєш, побачивши це на власні очі. Так, якби альбом був полотном, а вміст музики в ньому – фарбами.

Я розумію, що музика змінила своє єство, звучання. Зараз вся бібліотека музичного світу знаходиться в одному гаджеті. Але я переконаний, що чим більше музика стає цифровою, тим більше вініл артиста набуває цінності та ексклюзивності».

Вініл для українського артиста – це завжди не про гроші

Торік Юрій Каленюк, власник магазину Vinyla, запустив своє видавництво Vinyla Records, де він випускає музику українських артистів. На цей момент, він зробив фізичні релізи альбомів Braii, Jamala та Cape Cod. За словами Каленюка для багатьох артистів історія з випуском платівок – замкнуте коло.

Юрій Каленюк, власник магазину Vinyla та видавництва Vinyla Records:

«Вініл для українського артиста – це завжди не про гроші. Ну або, скажімо так, не про гроші, які відчутні. У цій історії є свого роду замкнене коло: артисти, які можуть дозволити собі тираж ціною у кілька тисяч євро, найімовірніше, дочекаються солдауту свого релізу, але вони, водночас, вже зовсім на іншому рівні витрат у продакшн свого продукту. Тому ці продажі, розтягнуті іноді на роки, не принесуть їм настільки великий комерційний успіх, як один виступ на корпоративі»

Зараз Vinyla Records, крім уже наявних релізів, готує ще три, та веде перемовини над декількома. За якими критеріями команда відбирає артистів? «Ми працюємо за принципом резонування один до одного. Якщо артист на одній емоційній хвилі з нами та для нього реліз настільки ж значущий, як і для нас, то все вийде», – стверджує Юрій. За словами Каленюка, солдаути релізів святкувати ще не доводилося.

Юрій Каленюк, власник магазину Vinyla та видавництва Vinyla Records:

«Питання тут до ринку, який дуже затиснутий, та до собівартості релізу, яка безпосередньо й визначає продажну ціну на рівні пластинок закордонних виконавців. Але за музику потрібно платити так само, як за каву вранці. І мова не тільки про платівки.

Як не парадоксально, але саме платівка обходиться найдешевше, особливо, якщо мова про класичну чорну, вагою в 140 грамів. Поліграфія на першому місці за витратами та не рятує навіть можливість її локального виробництва. До того ж, завжди хочеться конверт, який приємно брати в руки та ще й з якимись наворотами: нестандартні форми, всякі тиснення або взагалі такий, щоб світився в темряві. Замикає всю історію логістика з усією своєю неадекватністю за цінами та термінами»

Якщо ви гурт, який наважився на випуск вінілу, то ось вам п’ять порад від Юрія Каленюка з приводу видання:

Оцініть свою аудиторію та фан-базу. Ваші люди готові витратитися та підтримати вашу творчість? Якщо ні, то це вкладення грошей в нікуди.
Завжди питайте себе «Для кого цей реліз?» З цього будується стратегія дистрибуції та візуальне оформлення та, як наслідок, фінальна вартість вінілу.
Видати платівку не проблема. Проблема – її продати! Це вже спільна робота вас як артиста та видавця, який, у реаліях нашого ринку, повинен взяти на себе реалізацію альбому не тільки в Україні, а й на закордонних платформах. Вініли не повинні стояти у вас роками дома в коробках.
Закладайте мінімум 3 місяці на виробництво. Не вийде за місяць до туру вирішити, що було б круто крім мерчу взяти з собою ще й платівки з новим альбомом. Це дійсно довгий процес, тому подумайте над вініловим релізом ще на етапі мастерингу матеріалу.
Ще у вас повинен бути хороший дизайнер. Вініл – це аудіовізуальний фетиш. Якщо з першою частиною – «аудіо» – ви впораєтеся самі, то над візуальною та тактильною складовою хтось теж повинен добре попрацювати.

Альбом на вінілі виявився чимось більшим, ніж копія альбому на ще одному носії

Менеджер LatexFauna Борис Гінжук розповів, що до видання дебютника групи Ajahuaska на вінілі, підійшли ґрунтовно:

Борис Гінжук, менеджер LatexFauna:

«На вінілі LatexFauna випустила альбом за пропозицією нашого видавця – компанії Moon Records. Ми зарелізили Ajahuaska через рік після її виходу на SoundCloud в «цифрі» та на компакт-дисках. Альбом на вінілі виявився чимось більшим, ніж копія альбому на ще одному носії. Оскільки Ajahuaska на компакт-диску зайняла понад 80 хвилин, ми вирішили трохи змінити трек-лист та додати до нього ремікс, який ніде не видавався. Так ми випустили альбом на двох платівках: Season 1 та Season 2.

Це престижно та статусно. Говорить про серйозність намірів групи, а також про те, що в гурті зацікавлений видавець, який взяв на себе процес підготовки до випуску, просування та реалізації альбому на вінілі. Виробництво платівки – трудомісткий процес. Видавець не буде займатися вінілом гурту, якщо не відчуває попит або не впевнений що наклад буде реалізований. З іншого боку, для гурту це просто ще один аудіоносій, ще одна можливість представити себе. Ще один товар, який можна продавати. Врешті-решт, це практично завжди колекційна річ»

You Spin Me Round (Like A Record)

Як можна зрозуміти зі слів музикантів та видавців, проблем із випуском вінілу в Україні більш, ніж вистачає.

Перша проблема. Не найбільший ринок збуту та вартість самої платівки. Через це реальний прибуток може відчувати тільки той, хто виробляє вініл, а доходи від реалізації накладу артист отримає як пощастить – все залежить від купівельної спроможності аудиторії.

Друга проблема. Програвачі платівок та сам вініл все ж вважається не масовою розвагою, а більш привілейованою. Квартплата, комунальні, продукти на тиждень, усіляке дозвілля або бари – це основний перелік того, на що йдуть зарплати українців. І платівки вписуються туди, якщо з’явиться сильна воля обмежити щось з інших «забаганок».

Третя проблема. Через відсутність нормальної музичної індустрії – налагодженої роботи лейблів, нормальної системи виплати роялті, статистики продажів – і схеми поширення, дуже часто незрозуміло, як вініл того чи іншого артиста продавати.

Утім, попри ці перешкоди, справа повільними кроками розвивається. Іноді навіть доходить до солдаутів – ONUKA та ДахаБраха тому приклад. Крім цього, з’являються видання, які хочеться купити через їх красу. Наприклад, білий вініл альбому Cape Cod – Echoes. Або ж платівка в стилі «сплаттер» (кольоровий вініл, стилізований під розводи фарбою, – прим.ред.) Вагоновожатых під назвою Референс. Ну, і червоно-прозору Пушку Alyona Alyona теж варто згадати.

Інтерес до вінілів наших музикантів безумовно є. Не такий сильний, як хотілося б, але є. Єдине, що можна зробити, щоб змінити ситуацію на краще – розповідати, культивувати та прищеплювати любов до платівок.

Усі фото експертів: Facebook

Підписуйтеся на нас в Інстаграмі, Телеграмі та YouTube

Розповiсти друзям