90-ті роковини Голодомору: зібрали 9 книг до Дня пам’яті
Щороку в четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років, а також — масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Цьогоріч День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.
Голодомори в Україні були спричинені зумисними діями сталінської влади й спрямовані на геноцид корінного населення. Найвідомішим і визнаним на міжнародному рівні голодомором є масове знищення українців у 1932-1933 роках. Точна кількість загиблих внаслідок Голодомору 1932–1933 років — невідома, оцінки дослідників коливаються від 3 до 7 мільйонів жертв.
Росія намагається знищити українську ідентичність, націю, мову та культуру донині. Тож мусимо пам’ятати тих, хто вчиняє ці злочини.
Разом з Українським інститутом національної пам’яті зібрали 9 книжок, які допоможуть більше дізнатися більше про Голодомор.
«Червоний голод. Війна Сталіна проти України»
Енн Епплбом, видавництво «Наш Формат».
Книга американської історикині та журналістки Енн Епплбом обстоює ідею, що масовий штучний голод проти українського селянства та репресії проти української інтелігенції – це єдиний план Сталіна з винищення українського народу. У своїх твердженнях Епплбом посилається на базу з архівних документів, приватних щоденників та усних свідчень людей, які пережили Голодомор 1932–1933 років, а також сучасних досліджень українських та західних науковців.
«Репресовані» щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні»
Упорядкування, вступна стаття, загальна редакція Ярослава Файзуліна, Український інститут національної пам’яті. Безкоштовно завантажити.
Це збірка щоденників та нотаток семи очевидців Голодомору, які не сподівались, що їхні записи будуть опубліковані. Селянин, учителька, студент, партієць – вони не ставили перед собою мету написати історію Голодомору, а лише фіксували свої почуття, писали про те, що бачили. Записи вцілілизавдяки радянським спецслужбам. Для чекістів це були речові докази, свідчення «контрреволюційної діяльності» авторів. Їхні нотатки чи щоденники були долучені до кримінальних справ.
«Жнива скорботи. Радянська колективізація та Голодомор»
Роберт Конквест, видавництво «Терен».
Одна з найфундаментальніших праць про Голодомор-геноцид 1932–1933 років у західній науковій думці. Роберт Конквест – британський історик, розвідник та дипломат. У наукових колах відомий насамперед завдяки своїм дослідженням зі сталінського періоду СРСР, зокрема Голодомору 1932–1933 років та Великого терору 1937 року. Книга вийшла у 1986-му, коли не лише в СРСР, а й у західних країнах мало хто знав про штучний та геноцидний характер голоду 1930-х. раця Конквеста змогла вперше гучно та обґрунтовано заявити в західному світі про Голодомор-геноцид в Україні.
«Людяність у нелюдяний час»
Упорядники Володимир Тиліщак та Вікторія Яременко, видавництво «Смолоскип». Безкоштовно завантажити.
Книга розповідає про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував. У виданні подано інформацію про понад 180 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлені на основі документальних даних та усних свідчень.
«Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927–1933»
Людмила Гриневич, видавництво «Критика»
Тритомник української історикині Людмили Гриневич, який найповніше розкриває щоденне життя українського суспільства протягом 1927–1933 років та пояснює контекст, передісторію, перебіг та наслідки Голодомору-геноциду 1932–1933 років.
«Скажи про щасливе життя»
Анастасії Лисивець, видавництво «К.І.С». Безкоштовно завантажити.
Це збірка спогадів сільської вчительки Анастасії Лисивець про Голодомор. У книзі зібрані оповіді дівчини, на долю якої випало пережити геноцид. Авторка мала письменницький хист, добре чуття композиції, точне й пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації. Твір написаний у 70–80-ті роки минулого століття «в шухляду», для нащадків на прохання вже дорослих дітей та чоловіка авторки. Упорядкувала спогади Наталка Білоцерківець.
«Ваші мертві вибрали мене…»
Джеймс Мейс, видавництво «Українська прес-група».
Збірка ключових статей головного американсько-українського дослідника Голодомору 1932-1933 років Джеймса Мейса. Він аналізує політичні причини появи Голодомору-геноциду. Наукова рецепція Мейса – це своєрідна соціальна діагностика патологій суспільства та держави, намагання знайти причини, чому люди здатні чинити геноцидні практики.
«По той бік себе»
Ірина Рева, Український інститут національної пам’яті. Безкоштовно завантажити.
Це книга психологині Ірини Реви про соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій. Занижена самооцінка, прагнення «не висовуватися» та «не йти проти начальства», патерналізм, пошук «сильної руки» й того, хто «прийде й порядок наведе» – все це програма виживання, яка виробилася внаслідок геноциду. Ірина Рева детально аналізує механізми, які були запущені в людській психіці, та дає відповіді на питання, що з цим робити.
«Пам’ять роду»
Український інститут національної пам’яті. Безкоштовно завантажити.
До книги увійшли 16 історій, зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника й публіциста Сергія Плачинди, які дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша та інші. Видання містить фрагменти книги Олеся Бердника «Пітьма вогнища не розпалює» та оповідання Оксани Шалак «Торбинка». Книга покликана спонукати кожного дізнатися більше про історію своїх родин під час Голодомору.
Читайте також: 9 книжок, щоб дізнатися більше про Чорнобиль
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: