Головна
>
Література
>

Від Криму й Бессарабії до сучасної Одеси: яким був другий літературний фестиваль Port

Від Криму й Бессарабії до сучасної Одеси: яким був другий літературний фестиваль Port

Лірум Лірум
21 годину тому

5–6 вересня в Одесі відбувся другий літературний фестиваль Port. Подія об’єднала письменників, поетів, перекладачів, журналістів, культурних менеджерів і читачів довкола розмов про Одесу та Південь України.

Фокусною темою цьогорічного фестивалю стали «Камені на узбережжі». Вона стосувалася того, що залишається після хвиль часу, історії, втрат і змін. Окрему увагу Port приділив трьом регіонам, важливим для розмови про Південь: Херсонщині, Криму та Бессарабії. Через літературу, журналістику, мистецтво й особисті історії учасники говорили про їхню пам’ять, ідентичність і сучасну культуру.

Лірум є інформаційним партнером події.

Фото: Марія Склярук

Протягом двох днів на майданчиках Одеської національної наукової бібліотеки та Одеського академічного театру ляльок відбувалися дискусії, презентації книжок, літературні читання, перформанси та публічні записи подкастів. У програмі також були автограф-сесії, музичні події та ярмарок. Вхід на фестиваль був вільним.

«Фестиваль Port був започаткований як місце, де твориться нова традиція. Традиція зустрічатися на березі моря, говорити про літературу та мотивувати створювати все більше і більше нових творів, текстів, сенсів, думок. Дуже хочеться вірити, що це буде дуже довготривала традиція», — програмний директор фестивалю, поет Андрій Хаєцький.

Серед учасників другого Port — письменник і філософ, президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко, письменниця, поетка й перекладачка Катерина Калитко, журналіст і правозахисник Алім Алієв, письменник, художник, режисер і військовий Валерій Пузік. До фестивалю також долучилися письменниця Світлана Тараторіна, письменник і військовий Євген Лір та інші представники української культури.

Однією із центральних подій стала панельна дискусія «Камені на узбережжі» за участю Володимира Єрмоленка, Катерини Калитко, Аліма Алієва та Євгенії Генової. Розмову присвятили пам’яті, стійкості та досвіду людей і спільнот, які продовжують творити попри втрати й невизначеність.

Фото: Марія Склярук

Тема Півдня проходила через значну частину програми. Учасники говорили про те, як фантастика допомагає переосмислювати пам’ять, а альтернативна історія — змінювати погляд на українську ідентичність. Також обговорювали образ Криму у творчості Лесі Українки, українську класику про Південь та одеського літературного героя.

«Літературний фестиваль Port створений в Одесі, одеситами, нашою локальною спільнотою для того, щоб більше людей на Півдні почали читати українською, знали сучасних авторів, щоб автори мали більше можливостей зростати, мати свого читача і більше писати про український Південь, про весь той досвід, який ми проживаємо прямо зараз, засвоїти складні уроки історії, а також для того, щоб просто підтримати всю спільноту, усіх творчих людей, культури, які знаходять тут натхнення. Навіть два дні фестивалю — це можливість видихнути та на цілий рік зарядитися натхненням і вірою, що все у нас буде», — операційна директорка Port Наталя Мажарова.

Окремий блок програми присвятили сучасному образу регіону. Під час дискусії «Південь у фокусі: як медіа формують образ регіону» учасники говорили про вплив журналістики на уявлення про Південь і його видимість. Подія відбулася як сайд-івент Премії імені Георгія Ґонґадзе.

У фестивальній програмі також були розмови про переклад, читацькі звички українців, книжковий блогінг та українське фентезі. Учасники обговорювали історії Херсонщини, Бессарабію та Крим. Окремо працювали дитяча програма, книжковий ярмарок, виставка мальописів і благодійна фотозона.

Своїми враженнями від фестивалю поділилися його учасники.

«Я дуже рада бути на фестивалі PORT, оскільки ми сьогодні маємо по-іншому осмислювати український Південь і серце українського Півдня — Одесу. Саме тут ми по-новому дивимося на сюжети культури та мистецтва, які розповідають про місто, про регіон, пояснюють, чому він є абсолютно неодмінною умовою у розумінні сучасної України. І мені особливо подобається, як багато письменників з усієї України залучені в цьому фестивалі, завдяки цьому Одеса стає ключовою точкою на осінній мапі культурних подій України», — заступниця міністерки культури та стратегічних комунікацій України Богдана Лаюк.

«Я вважаю, що без українського Півдня, без виходу до моря, степу неможливо уявити Україну. Грушевський говорив про те, що вся історія України — це немов спосіб зачепитися за степ, щоб вийти до моря. Тому що море відкриває цю нескінченність. Тому мені здається дуже важливо мислити про Україну з погляду близькості до моря, побудови певної фортеці на узбережжі. Тому цей образ каменів на узбережжі мені дуже імпонує. Я дуже радий, що цей фестиваль відбувається в Одесі, ми готові сюди приїжджати щороку і підтримувати його», — філософ, письменник, президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко.

«Дуже радію від того, що вже вдруге в Одесі відбувається фестиваль PORT. Це дуже важлива подія для міста і Півдня загалом. Якщо говорити про літературу Півдня, то цей фестиваль дуже добре підсвічує сучасні тенденції, також занурює аудиторію в історичний контекст», — український художник, письменник, режисер і військовослужбовець Валерій Пузік.

Частиною Port стала не лише професійна програма, а й участь аудиторії. Люди приїхали на фестиваль із різних міст, щоб слухати, читати, знайомитися та проводити час разом.

Другий Port завершився музичною програмою за участю Марії Чуприненко та Latexfauna. Також відбувся музично-поетичний перформанс «Камені на узбережжі» у форматі «Театру вух» за участю Aziza Eskender, Надії Глушкової-Стеблівської та Андрія Хаєцького.

«Камені на узбережжі» стали не лише метафорою цьогорічного PORT, а й наскрізною темою розмов про пам’ять, тексти, голоси, досвід і людей, які продовжують створювати культуру.

Фото: Марія Склярук

Під час фестивалю збирали 500 000 гривень на реабілітацію військових і цивільних, які постраждали внаслідок війни та проходять відновлення у Superhumans Centre Odesa. Збір ще триває. Підтримати Superhumans Centre Odesa можна за посиланням.


Читайте також: Шлюбна історія в часи війни. Рецензія на фільм «Одного дня я хочу побачити тебе щасливим»

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Музика
Результати пітчингів «Тисячовесни»: що відомо про музичні проєкти-переможці
Закревська Оля Закревська Оля
18 Серпня, 2026
Колонки
Досить шукати «хороших» росіян, поки ми втрачаємо найкращих українців
Артем Рісухін Артем Рісухін
12 Серпня, 2026
Інтерв'ю
Велика розмова про український стендап: Антон Тимошенко
Закревська Оля Закревська Оля
13 Липня, 2026