Культурний конспект. В очікуванні нової музики: Нововіденська школа

Чим незвичайна музика?

Мелодії у класико-романтичному ключі – розгорнутої, тягучої, такої, що несе у собі зрозумілий емоційний модус – не було. Не було метро-ритмічної регулярності, до якої ми звикли. Немає основоположного для класико-романтичної музики виразного засобу – тональності.

Що трапилось? Чому Арнольд Шенберг почав писати таку музику?

1. Соціально-політичний фактор

В історії мистецтв було два великих переломи – в епоху Ренесансу та на початку ХХ століття.

Остання чверть ХІХ- початок ХХ століття – неспокійний час у соціально-політичному сенсі: з’являються нові держави (Німеччина, Італія), інші втрачають минулий політичний авторитет (Австрія), атмосфера пронизана революційним настроєм (Росія), відчуттям (гибелі) світу. Все це відобразилось у мистецтві, в тому числі й музичному.

2. Наука і філософія

Межа століть відзначилась низкою важливих відкриттів, які кардинально змінили уявлення людини про оточуючий світ: те, що ще вчора вважалось істинним, стало викликати сумніви. Люди почали мислити по-іншому.

«Я народився в епоху детермінізму, а прожив в епоху відносності», — зазначив Ігор Стравінський. 

Великий вплив на формування нового мислення ХХ століття справила філософія. Фрідріх Ніцше з характерною для нього артистичністю проголосив: «Бог вмер», — що схоже на потужний вибух бомби. («Класична філософія каже, що є ідеальний простір сутностей. Ніцше каже, що його (простору – прим.ред.) більше не існує; не треба дивитись вгору в пусте небо, тому що там нікого немає. Дивіться сюди, вниз, вдивляйтеся в життя», – так коментує Ніцше Мераб Мамардашвілі).

Таким чином, початок ХХ століття у соціальному, політичному, научному, філософському смислі – період нестабільний або, якщо точніше, період кризи. Проте криза – це не завжди погано. Криза – це чудово! Погано, коли криза затягується, але сама ситуація кризи – це прекрасно, бо тоді ми розуміємо, що по-старому вже не можемо. Правда, нового поки що немає. Залишилось лише його знайти!

Криза – це чудово! Погано, коли криза затягується, але сама ситуація кризи – це прекрасно. 

Музичне мистецтво також переживає кризу. Творчість Ріхарда Вагнера, Антона Брукнера, Густава Малера створила відчуття вичерпності: все вже зроблено, «все сказано». З’являється ряд композиторів, які починають експериментувати, розвивати ті сторони музичної виразності, які з якихось причин залишились «у тіні». Наприклад, ритм, якому приділялось менше уваги, ніж мелодії. Активному переосмисленню піддаються такі засоби виразності як тембр, тональність, гармонія і т.п. Одним із таких композиторів був Арнольд Шенберг – яскравий представник музичного експресіонізму, голова композиторської школи, що ввійшла в історію під назвою «Нововіденська школа».

Музичний експресіонізм:

— Людина самотня і налякана.
— Краса та любов втрачені.
— Світ уявляється спотвореним (критика дійсності).
— Сприйняття дійсності вкрай суб’єктивне.
— Критика дійсності: вся система світобудови направлена на знищення, приниження ЛЮДИНИ!
— Світ жорстокий!

Як зрозуміти людину і її «заляканий» внутрішній світ? Тут на допомогу приходить Зігмунд Фрейд, що досліджував сферу підсвідомого, де «заховані» причини всіх наших страхів, неврозів, депресій.

— У фокусі підсвідомість — там приховані істинні якості людини, причини її поведінки, страхів, неврозів, депресій.
—  Настрій зневіри.
—  Передчуття катастрофи.
— Дезорієнтація.
— Втрата опори.
— Граничні стани, неповторні відчуття, екстраординарні емоції, їх унікальність.
— Звідси зацікавленість деструктивними, патологічними емоціями, відчуттями, психічними станами — марення, галюцинації, кошмар, сни.

Експресіоністи фокусуються на емоціях унікальних, неповторних, на станах граничної експресії, на «прикордонних» ситуаціях людського буття. 

3. Особистісний фактор

Арнольд Шенберг – не отримав професійної музичної освіти, але став одним із найтехнічніших композиторів ХХ століття. Виховав багато учнів, серед яких – Альбан Берг та Антон Веберн.

Як людина Арнольд Шенберг однозначний був дуже неоднозначним – недовірливим, образливим, підозрілим. На його думку, він повинен був бути у всьому перший. Разом з тим, він був самовідданим, чесним, не признавав людської «фальші», підлості, низості.

Художник, на думку Шенберга, — Бог, пророк, Месія. Він один володіє здатністю побачити та осягнути істину. Його задача – донести іншим те, що пізнав він.

Художник творить не тому, що може, а тому, що повинен. 

Для художника найвищим законом є самовираження. Генії слухають лише себе, вчаться в себе. Талант навчається в мистецтва. Головне для генія – вслухатися в себе, коритися своєму творчому інстинкту, в якому проявляє себе найвища воля. Творити, як підказує внутрішнє чуття. Звідси думка Шенберга, що мистецтво належить несвідомому.

Твір створюється під натиском відчуття, зокрема, відчуття форми. «Воно каже мені, що я повинен написати, все інше виключено. Кожен акорд виник під тиском – тиском моєї потреби до самовираження». «Головною подією творчого процесу стає осяяння, раптове одкровення, що прийшло зі сфери несвідомого», — пише Арнольд Шенберг.

Шенберг вірить у майбутнє. Воно несе у собі нове, що є прекрасним та добрим.

Нова виразність

  1. Відмова від тональності
  2. Відмова від традиційних засобів тематичної організації
  3. Емансипація дисонансу

Емансипація дисонансу призвела до наступного:

— нова емоційність;
— кожна созвучність – тільки символ, натяк на глибоко заховане психологічне;
— кожна созвучність означає більше, ніж виражає;
— важливим є не реальне, (тому що де фіксія, флюзія), а сховане, не текст – підтекст.

Не один Арнольд Шенберг есперементував з атональністю, були й інші композитори. Але саме він здійснив різкий поворот музики в сторону атональності. І зробив це безумовно, категорично, довів шукання багатьох композиторів до логічної межі – «відмови від тяжіння та від терцового принципу створення акордів» (Н. Власова).

Одного разу на військовій службі його запитали, чи дійсно він той самий композитор Арнольд Шенберг? «Хтось повинен був стати ним, — відповів Шенберг, – бажаючих не було, тому я взяв це на себе».

Лектор: Віталій Вишинський