Нічого, окрім краси

Я навколо не бачу нічого, окрім краси.
Твої жарти зі мною – мої сльози.
Обіймаєш на ранок –
я чую птахів голоси. 
Я навколо не бачу нічого,
окрім краси.
Я навколо не бачу нічого,
окрім Тебе.
Озирнись, я впізнаю світло те.
Коли осінь розкине довкола шиття золоте,
я навколо не бачу нічого, окрім Тебе,
окрім краси, окрім краси.

Усі дороги, переходи і мости
ведуть туди, де сонце
і туди, де ти.
А там, де ти, виростають
трави, летять птахи.
Лиш там, де ти,
лиш там, де ти.
А ти – це той, хто може
зупинити час,
ти той, у кому сонце сходить раз у раз.
Ти той, хто бачить і чує
світло поміж нас,
безпосередньо тут,
безпосередньо зараз.
Лише з тобою я
маю сенс.
Поглянь, як вітер листя жене,
сідай, поговорим про головне.
Я навколо не бачу нічого, окрім краси…