Світова прем’єра документального фільму Олега Сенцова «Реал» відбулася 30 червня на міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, що в Чехії. Сенцов, який воює з 2022 року, брав відпустку, щоб презентувати стрічку. А президент Чехії Петр Павел особисто зустрівся з режисером.
В Україні стрічку вперше показали на Київському тижні критики 19 жовтня в межах програми Гала-прем’єр. На українську прем’єру Олег Сенцов прийшов зі своїми побратимами й водночас героями документального кіно.
Кінокритик Ігор Кромф подивився стрічку «Реал» та розповідає, чому це свіжий подих в українській документалістиці.
Сам режисер позиціює свою роботу, як антифільм, адже «Реал» немає нічого з того, що має «справжнє кіно»: експозиції, драматургії, сценарію. Це півторагодинний шматок відео, яке Олег Сенцов зняв на GoPro-камеру влітку 2023 року. Тоді Сенцов і його рота брали участь в боях на позиції «Реал», названій на честь відомого футбольного клуба з Мадриду. Хоча, звісно, у цій назві значно більше сенсів, адже навколо не менш реальна війна, а жанр цього фільму цілком реаліті.
У них закінчилися боєприпаси, росіяни підбили їхній БМП. Їм потрібно було евакуювати побратимів. Спершу Сенцов планував взагалі видалити цей запис, але потім вирішив, що ці півтори години бою слугують хорошим документом того, як виглядає війна насправді.
Як правило, фільм має досить зрозумілу сюжетну структуру: є початок, основна частина, кульмінація та кінцівка, додатково ще можуть бути пролог, епілог тощо. У фільмі Сенцова цього немає. Його «Реал» — це півторагодинна кульмінація, яка тримає глядача у нескінченній напрузі бою. Без жодної склейки, з постійними перебивками на кадри закопченого неба, Сенцов показує реальну дійсність окопного життя під час війни.
Лише нашивка «Грунт» видає в режисерові одночасно і головного героя фільму, який постійно координує щось по рації. Як влучно зазначає Сенцов, «Реал» легко сприймається як радіоспектакль.
«Реал» — це відверта історія про те, що війна почасти про хаос навколо, нескінченну метушню та перманентну близькість смерті. Режисер дає лише півтори години матеріалу з багатьох годин особистого досвіду боїв на найбільш гарячих ділянках фронту — від Київщини до Бахмуту. Однак цих півтори години абсолютно достатньо, щоб віддалено відчути, якою насправді є війна, без художніх домальовок та прикрас.
Особливість української документалістики у часи повномасштабного вторгнення полягає в тому, що вона багато про війну, але небагато про самі бойові дії. Не так багато створено фільмів, які б показували саме бої. Очевидно, що цьому є свої причини як об’єктивні, так і суб’єктивні. Тому не дивно, що сирий, але імерсивний фільм Сенцова стає таким неочікувано свіжим документальним твором. Реальним документом війни, що стане вічною пам’яттю для тих 22 бійців, які загинули в боях за позицію «Реал».
Оцінка критика: треба дивитися
Читайте також: Українські фільми та серіали на Netflix
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: