Як буде представлена Україна на цьогорічному Каннському фестивалі

17 травня у курортному містечку Франції розпочнеться міжнародний Каннський кінофестиваль. Цьогоріч до України буде особлива увага. Ми робимо цикл матеріалів про Україну в Каннах. Це перший із них.

Цього року два українські фільми будуть показані в офіційних програмах фестивалю, заплановані круглі столи присвячені українському кінематографу, ба більше — вперше за історію фестивалю до складу журі увійшла українка — режисерка Ірина Цілик. Розповідаємо про фестиваль та участь України в заході цього року.

Каннський фестиваль — міжнародний кінофестиваль, який проводиться з 1946 проводиться щороку у курортному місті Канни і входить до так званої «Великої п’ятірки» найпрестижніших кінофестивалів. 75-ий фестиваль триватиме з 17 по 28 травня 2022 року.

На конкурс можуть подаватись повнометражні та короткометражні художні фільми, які були зняті протягом 12 місяців до початку кінофестивалю і не демонструвались за межами країни, не брали участі в інших конкурсних кінофестивалях. Зазвичай на фестиваль свої роботи привозять уже відомі представники авторського кіно, однак серед конкурсантів з’являються і дебютанти. 

Цього року за головну нагороду фестивалю — «Золоту пальмову гілку» — змагатимуться Джеймс Грей, Тарік Салех, Лукас Донт, Рубен Остлунд, Клерк Деніс та інші. Українських режисерів у цьому списку немає. Але Україна візьме участь в паралельних програмах та секціях фестивалю.

Україна у фокусі

Уперше до складу журі документальної нагороди «Золоте Око» увійшла українка — режисерка Ірина Цілик («Земля блакитна, ніби апельсин», «Тайра», «Дім», «Помин», «Вдосвіта», на стадії виробництва «Камінь. Ножниці. Граната»). Це журі очолює польська режисерка Агнешка Холланд. Також у складі — французький актор П’єр Деладоншам, іспанський критик Алекс Вісенте та генеральний директор Fidadoc, марокканець Хішам Фалах.

З 17 до 25 травня у Каннах триватиме і кіноринок Marché du Film — це захід для працівників кіноіндустрії: продавці та кінопродюсери можуть влаштовувати платні покази. Цього року кіноринок  (включно з програмами Producers Network, Goes to Cannes та Docs in Progress) має фокус на українські проєкти.

21 травня відбудеться День України. А 21-22 травня пройде програма «Україна у фокусі» в межах Каннського фестивалю.

Український інститут став партнером програми Producers Network і в межах спеціальної фокусної презентації Ukrainian Producers under the Spotligh представить шість українських продюсерів: Дарію Бассел, Ольгу Бесхмельниціну, Сашка Чубка, Дениса Іванова, Наталію Лібет та Володимира Яценка. Ця активність була запланована заздалегідь і відбувається другий рік поспіль, але зараз набула зовсім іншого значення.

Також на кіноринку презентують воєнну драму Ахтема Сеітаблаєва «Мирний-21». Фільм розповідає про Луганський прикордонний загін. Сепаратисти та російські спецслужби намагались змусити бійців загону зрадити свою країну. Фільм заснований на реальних подіях, які розгорнулися на Сході України у червні 2014 року.

Зауважимо, що кіноринок щорічно залучає близько 10 000 учасників, які використовують це середовище, аби представити себе.

В межах секції Cannes Docs, Український інститут у партнерстві з Docudays UA презентує українські документальних проєкти, які перебувають на етапі розробки: «Лимани. Бій за рай» (режисер Сергій Лисенко), «Залізна сотня» (режисерка Юлія Гонтарук), «Слухаючи світ» (режисерка Ліза Сміт) та «Мир для Ніни» (режисерка Жанна Максименко-Довгич).

• 

• 

• 

• 

Також відбудеться панельна дискусія, яка буде присвячена ситуації в українській кіноіндустрії, «Українське кіно: від виживання до процвітання». Зокрема розмовлятимуть про те, як світова кіноспільнота може об’єднатися, щоб підтримати індустрію України.

Tallinn Black Nights Film Festival (PÖFF), єдиний кінофестиваль категорії А в Північній Європі, об’єднався з програмою Marché du Film’s Goes to Cannes , щоб представити добірку, присвячену українським художнім фільмам у постпродакшн, які все ще шукають торгових агентів, дистриб’юторів тощо. До речі, першочергово таллінські слоти були заброньовані для іспанських проєктів, однак згодом їх віддали Україні.

В цій програмі будуть представлені презентаційні матеріали кінопроєктів: «Камінь. Ножниці. Граната» Ірини Цілик, який раніше мав назву «Я і Фелікс», ‌«Коли нам було 15» Анни Бурячкової, «Ля Палісада» Філіпа Сотниченка, «Я, Ніна» Марисі Нікітюк.

Також Goes To Cannes представить проєкти у виробництві: «Редакція» режисера Романа Бондарчука, «Дім за склом» Тараса Дроня, «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової, «Демони» Наталки Ворожбит та «Свято Хризантем» Семена Мозгового.

Українські фільми в програмі Канн

«Природна історія руйнування», Сергій Лозниця.

У секції «Особливі покази» відбудеться прем’єра фільму Сергія Лозниці «Природна історія руйнування». Коли опублікували фестивальну програму цей фільм позначили, як український. Згодом позначки країн зникли.

Сергій Лозниця — білорус за походженням, українець за громадянством. Однак Українська кіноакадемія звернулася до світової спільноти з проханням не позиціонувати Сергія Лозницю як представника української культурної сфери, адже його погляди щодо України неоднозначні. 

18 березня Лозницю позбавили членства в Українській кіноакадемії, адже він неодноразово підкреслював, що вважає себе космополітом, «людиною світу». Він також висловив категоричну незгоду із закликом бойкотувати російський кінематограф, а його фільми були включені до програми кінофестивалю російського кіно у французькому місті Нант під назвою «Від Львова до Уралу».

У відповідь на виключення його з Української кіноакадемії він опублікував заяву в якій підкреслив, що вважає себе українським кінорежисером, порівняв таке рішення з нацизмом, а зусилля України в умовах війни захистити світ від російської культури характеризує як «словесні напади».

Тож цьогоріч на Каннському кінофестивалі презентують два українських фільми: «Бачення метелика» Максима Наконечного у секції «Особливий погляд» та «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука у програмі «Двотижневик режисерів». Обидва фільми — повнометражні дебюти.

«Бачення метелика», Максим Наконечний.

«Особливий погляд» — друга за значущістю після основного конкурсу секція Каннського кінофестивалю. Мета програми — представити та просунути незвичні для основного фестивального конкурсу фільми та їх авторів. Для участі у конкурсі програми щороку обирається 20 фільмів і цього року до списку потрапила дебютна драма українського режисера Максима Наконечного — «Бачення метелика». Це сюрреалістична історія про жінку-воїна, яка не хоче бути жертвою. 

За сюжетом аеророзвідниця Ліля намагається повернутися до мирного життя в Україні після звільнення з ворожого полону. Біль і травма через пережите повсякчас виринають на поверхню, та щось всередині неї не дозволяє забути, чому вона мусить жити далі. Режисер зазначає, що Ліля — це збірний образ. Історія не заснована на реальних подіях, однак створена під впливом нашої реальності.

«Памфір», Дмитро Сухолиткий-Собчук.

Прем’єра стрічки відбудеться в межах програми «Двотижневик режисерів», котра існує з 1969 і за цей час стала стартовим майданчиком для видатних режисерів, «які глибоко вплинули на сучасний кінематограф і зробили значний внесок в еволюцію його мови». Це самостійна програма, котра щороку паралельно проходить з Каннським кінофестивалем.

Події стрічки розгортаються на західній Україні напередодні традиційного карнавалу Маланки. Памфір повертається до своєї родини після тривалої відсутності. Безумовна любов сім’ї Памфіра має побічну дію. Коли його син влаштовує підпал в молитовному домі, чоловік змушений відновити зв’язок зі своїм неспокійним минулим. Щоб відплатити за провину сина, Памфір звертає на ризикований шлях з незворотніми наслідками.

Повну програму фестивалю можна подивитись за посиланням.

---

Про участь Росії на фестивалі, важливість української присутності та боротьбу за зміну назву Z-фільму читайте у нашому наступному матеріалі.