Михайло Бікетов експериментував з електронною музикою. Мріяв видатися на лейблі Dnipropop. На фронті в паузах між бойовими в імпровізованій міністудії біля лінії зіткнення писав музику для проєкту DrumMishanya.
15 травня 2024 року видали альбом його музики — Пам’ятка. За трохи більш ніж два місяці до цього Михайло Бікетов на псевдо Рудий загинув від обстрілу ворожої артилерії у віці 24 років.
Цей текст у межах спецпроєкту «Музика і пам’ять» підготувала платформа пам’яті Меморіал завдяки донату на пам’ять від Благодійного фонду імені Іллі Грабаря — полеглого захисника і саундпродюсера.
Пам’ятка
«Міша неабияк цікавився створенням музики. А я був ментором і вухами для його демо-треків», — розповів засновник Dnipropop Євген Гордєєв.
Він каже — Міша був другом, хоч між ними розрив — ціле покоління.
Коли у 2022-му почалася повномасштабна війна, Михайло долучився до Сил оборони. Став аеророзвідником FPV-розрахунку в 128-й бригаді ТрО ЗСУ.
«Починав на Ізюмському напрямку, а згодом перевівся до хлопців у Module Squad — неформальне об’єднання військових, що виникло довкола спільноти Module», — сказав Гордєєв.
Рудий боронив Запорізький напрямок. Нищив техніку й живу силу окупантів, зупиняючи наступ із півдня.
«Я одним із найперших дізнався про його загибель… Було важко і якось напівреально», — каже Євген.
Друзі Рудого об’єдналися в чат, де узгоджують, хто і коли поїде на кладовище, щоб навести лад на його могилі. Засновник Dnipropop каже — Бікетов був одним із найталановитіших у їхній музичній тусовці.
«В окопі він дописував те, що не встиг зробити до вторгнення. Створював нове. Проте часу не вистачило, щоби реалізувати мрію і випустити альбом на Dnipropop. Десь комплексував Міша, десь не був готовим я. Зрештою, це стало уроком. Ми почали більше уваги приділяти нашим військовим, їхнім демоверсіям, ідеям. Не відкладати на потім», — сказав Євген Гордєєв.
Жорсткий диск, на якому Міша зберігав свою музику, рідні передали друзям. Серед сотень файлів відібрали 15 треків, що й увійшли в альбом Пам’ятка лейблу Dnipropop. Треки, що не потрапили в офіційний реліз, зібрані у вигляді окремого плейлиста для своїх.
«Міша схилявся до розпилення сенсів — тобто їхньої відсутності. Це, мабуть, інструмент іронічного самозахисту від будь-яких претензій щодо всього. Контрольоване божевілля як резонанс із навколишнім абсурдом. Бо ж насправді сама ця війна і все, що відбувається, наприклад, у ворожих головах або в нашому бюрократичному хаосі, — провокує цунамі абсурдистських рефлексій. Неможливо скласти цей пазл в якусь струнку логічну картину. І Міша це прекрасно усвідомлював. І це нас неабияк споріднювало. І в цьому альбомі, в цих сирих нечесаних нарисах, лунає голос покоління. Їхня щирість, їхня іронія, їхня вічна молодість. Дякуємо близьким за Мішу — за талановитого музиканта і справжнього друга», — сказав Гордєєв.
Завершити те, що не встиг Міхалич
Гурт SilverTown заснували у 2012-му з учасників трьох колективів. Гурт грає альтернативний рок. Та з початку повномасштабного вторгнення майже не виступали. Андрій Касенюк, гітарист і вокаліст, з перших днів доєднався до війська.
Він був фанатом супергеройських фільмів. Передивився всі стрічки Marvel і DC, перечитав безліч історій на цю тему.
Добровольцем долучився до армії ще у 2014 році. Пройшов бої в Авдіївці, Пісках, Невельському, Красногорівці. У той період отримав наказ від командира написати пісню про артрозвідку. Слова прийшли ніби самі — й Андрій на псевдо Монах зі своїми товаришами з SilverTown записали сингл Україна це ми.
Після фронту Андрій влаштувався на коксохімічний завод, навчався в університеті, а на вихідних працював діджеєм, виступав по Україні зі своїм рок-гуртом. Мріяв стати зіркою і випустити новий альбом — той був готовим на відсотків 60, над аранжуванням майже всіх треків Андрій працював сам.
Почалася повномасштабна війна й Андрій став бійцем Національної гвардії України. Отримав нове псевдо — Міхалич. Служив у 1-му батальйоні 31-ї бригади імені генерал-майора Олександра Радієвського. Був командиром відділення артрозвідки.
Воював на Донеччині, а також на прикордонні у Харківській області й Луганщині — там молодший сержант Андрій Касенюк поліг 17 квітня 2023 року на території Серебрянського лісництва. Музиканту було 35 років.
Колеги вирішили закінчити альбом, який почав Андрій. Гітарист Костянтин Дюг каже — це буде повноформатний альбом хронометражем близько 40 хвилин.
«Більшість пісень були демо-чернетками Андрія. Ще до повномасштабної війни він мріяв зібрати свою домашню міністудію звукозапису, цікавився звукорежисурою і зведенням. Типова історія створення треку: Андрій приносив записану демку, на яку я писав слова і редагував структуру. А після довгих репетицій пісня здобувала фінальну форму… Цей альбом зібрав пісні, які писалися не один рік, саме та добірка треків, які побачать реліз, була ретельно відібрана і відшліфована. Кожна композиція там відображає зміст нашого гурту», — сказав Костянтин.
На створення цієї музики вплинули події Майдану, вторгнення у Крим, Донецьк, Луганськ, тож багато сенсів тут — про світ у постійній боротьбі.
«Ми розмірковуємо над сенсом життя, місцем людини у всесвіті. Є постапокаліптичні настрої, роздуми про одвічні питання та, звичайно, кохання», — каже Костянтин.
Сила
Пісню Сила виконує дует резидентів творчого підрозділу Збройних Сил України «Культурного десанту» — співачка Lana Rednich та репер Артур Лаб’як (Тур). Пісня побачила світ у серпні 2024-го. Текст — це вірш «Витає полем дух» полеглого воїна Артема Нагайченка. Він воював у піхотному батальйоні 1-ї окремої танкової бригади. Загинув під час штурму у 2023 році.
Слова з вірша виконує Артур Лаб’як — репер, який у 2023-му пішов у військо, служив у мобільній групі Протиповітряної оборони, пізніше приєднався до «Культурного десанту» й виступає на Запорізькому напрямку.
Авторкою приспіву стала Lana Rednich — це творчий псевдонім Світлани Чередніченко. До повномасштабного вторгнення була артисткою зразково-показового оркестру ЗСУ. Грала на баяні, співала. З оркестром їздила на фронт, виступала перед бійцями. Нині в складі «Культурного десанту» працює на Харківському напрямку.
Артем Нагайченко міг стати одним із резидентів «Культурного десанту», каже рок-музикант, композитор, продюсер і поет Олександр Чемеров.
«Я ніколи не зустрічав Артема наживо, розмовляв із ним один раз телефоном. А 19 травня 2023-го отримав від нього повідомлення у фейсбуці. Про Артема мені розповів його побратим. Показав вірші, сказав, що він мій земляк — із Чернігова, і що було б добре зробити щось з його талантом. Ознайомившися з віршами Артема, я показав їх Миколаю Сєрзі, він почав шукати можливість перевести його в “Культурний десант”. Тоді я подзвонив Артему і запросив до нас, він погодився. Але сказав, що хоче вийти перед тим на бойове завдання. Домовилися зідзвонитися через три дні. На третій день я набрав його декілька разів, але телефон не відповідав. Тоді я подзвонив його побратиму і почув страшну звістку — Артем загинув у бою, захищаючи нас із вами…», — поділився Олександр Чемеров.
Lana Rednich теж не була знайома з Артемом. Його вірш, каже, несе в собі енергетику незламності, і вона впевнена, що Артем передавав її усім навколо за життя.
«Цей текст — не просто поезія, це глибоке відчуття часу і сили нашого народу. Саме це я хотіла підсвітити. Що ми мали складні часи, але не здавалися. Ми втрачали сили, але не втрачали дух і йшли вперед. Хочеться, щоб люди слухали цю пісню і розуміли, що ми дуже багато зробили, ми маємо дуже круту історію, ми звитяжний, незламний народ, ми показали це всьому світу, ми заявили про це», — зазначила вона.
«Це мистецтво заряджене боротьбою, люди знають ціну цієї боротьби. Такі твори викликають тремтіння, відчуття — ніби струм по тілу. Вони заряджені ідеєю і мотивують. Їхня мета – зберегти силу духу, передати її через час, щоб вона не зникла, а залишилася в історії як нагадування про тих, хто боровся, жив і творив. Важливо не просто пам’ятати, а залишити слід — у піснях, словах, вчинках, щоб ця енергія продовжувала надихати майбутні покоління», — сказала Lana Rednich.
Авторка: Анна Курцановська
Читайте також: «Цифра втрат сприймається будь-якою мовою світу»: розмова з засновниками проєкту «Недописані» Євгеном Ліром та Оленою Герасим’юк
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: