31 серпня київський гурт квіткіс випустив третій студійний альбом Ритмоплин. До нього увійшло 9 треків. Лонгплей присвятили гуртам і артистам, які в 90-х та у 00-х створювали й розвивали українську альтернативну сцену. Зокрема, гуртам Фактично Самі, Мертвий півень, Воплі Відоплясова, Фліт, Тартак, The Вйо та іншим.
Спеціально для рубрики «Пісня за піснею» гурт докладніше розповів про кожен трек на альбомі.
квіткіс — київський поппанк-гурт, який було створено у 2020 році. Спершу це було тріо в складі з Дімою Войналовичем, Віталієм Капрановим і Максом Сторчаком. На початку 2023 року до них приєдналася лідерка гурту Paycash Марина Завадська.
У творчому доробку гурту лонгплеї — Квіткіс, Всяка музяка, Ритмоплин, мініальбоми Молодість, Катакомбо, а також кілька синглів. До речі, їхній трек Мене вабить твій денс із першого альбому став саундтреком до рекламного відео для Samsung у межах YO! Directors Awards 2021.
Ритмоплин — перший реліз, який квіткіс записували як квартет. Музиканти кажуть, що в лонгплеї й звичні для них поппанкові теми, так і абсолютно неочікувані треки, що пронизані нотами фолк-панку, гіп-гопу, фанку й навіть репкору. Над звучанням працював саундпродюсер Костянтин Шелудько (музикант, засновник проєкту Ульмо Три).
Yāh
«Співаймо богові нашому, співайте імені його, звеличуйте того, хто ходить на небесах, ім’я йому — Джа, і радійте перед обличчям його», — говориться в канонічному англійському перекладі Біблії. А ще «Джа», як ми знаємо, часто використовується, як привітання. Кращого початку альбому, аніж цією піснею, годі й придумати.
У концепції альбому Джа — це присвята гуртам Merva, Karna і The Вйо. Першим двом ми респектуємо за сміливі експерименти з міксом української автентики й доблесного нью-металу, третім — за духовне пробудження, просвітництво й нагадування, що «кожен із нас щось може».
Зорі
Це одна з найстаріших пісень, які ми граємо. Вона була створена до квіткіса. Мелодію до Зорей придумав наш друг, ексгітарист Roll Models Назар Миколаєць. Нам було трохи дивно спостерігати за тим, як ця нехитра й місцями навіть примітивна пісня, що вибивається з-поміж інших наших бойовиків і розйобистих тем, перетворює зал у зборище розкутих, спітнілих і сексуально ненаситних котанів і киць, готових стрибати, слемитися, падати, підійматися і знову стрибати… Але вочевидь це значить, що люди шарять нашу чесність, яка буває, як і Зорі, інколи скромною і немудрою. Але відвертою.
Зорі — це шаноба групі Воплі Відоплясова епохи Скрипки, Піпи, Сахна, Рогачевського, а ще раніше і Здоренка, і записаним ними альбомам (від Або або до Були деньки).
Kurwa
Ще задовго до запису альбому Ритмоплин у нас була ідея записати мінйон із якимсь фолковим ухилом. Тоді вже були Зорі і треба було придумати 2–3 пісні, які б влилися в EP. Одна з них — Kurwa. Цей трек написаний під впливом культового твору франківського гурту Пан Пупец’.
Якщо брати виключно текст, то він теж непритаманний класичному квіткісу. Але в поєднанні з музикою вийшло щось наближене до того, що могло б навіть бути в нашому першому альбомі: Kurwa — це якби пісню Тусим заспівали Гоголю, а він би сказав: «Нє, чуваки, це шось непонятне. Осьо як треба». Потім хильнув би якогось диканського абсенту і видав текст про нарцистичного сільського авторитета Остапа Завидного.
Лова
Це перша пісня за історію квіткіса, де можна почути голоси всіх учасників гурту. А ще це перша пісня гурту, де звучить піаніно. Причому ідея записати роздовбані клавіші, більша частина з яких западали, прийшла вже під час роботи над альбомом. Цей недорояль стояв у коридорі студії, ми побачили його чисто випадково, виходячи на перекур. Хтозна, може те піаніно вже спочило десь на звалищі, чи безхатьки пустили його на дрова… Але, здається, певного гіп-гоповського шарму цей інструмент Лові додав.
Спочатку, до речі, трек мав називатися Лове. Але ми вирішили, що хтось може натрапити на наше творіння, шукаючи гіт Кургана й Агрегата. І це було б нечесно щодо слухачів.
Лова — це данина поваги Мертвому Півню. Дуже тішимося, що вони повернулися на сцену. На жаль, без Міська Барбари та Любомира Футорського. Ми вважаємо, що пісні «півнів» (від Холодно й Поцілунка до And everybody fucks you) мають звучати скрізь і всюди. Завжди! Бо ніхто й ніколи так яскраво й щиро не оспівував різні емоційні стани представників роду людського, як ці львівські вічно юні й вічно живі парубки.
Тра-ла-ла-ла-ла
Ще один трек із невиданого фолк-мініальбому. Написаний він був давно, як прикол. Але переріс гумор і став доволі серйозною і запальною одиницею. Погодьтеся, ніхто ж не скаже, що Ми ходили, дили, дили Братів Гадюкіних — це щось легковажне. Як на нашу скромну думку, то обидва треки — і наш, і «гадівський» — вдало підійдуть для файного сексу. Тільки один — для осіннього, а інший — для весняно-літнього.
У концепції альбому ця пісня — респект не лише «гадам», а й одним із перших провокаторів українського шоубізу — групі Фактично Самі. Їхні Киріян, Сашахуй, Любе лібідо та інші музичні перлини дуже близькі нам за духом. Та що говорити! Рядки «прийшла весна і знов усе зазеленіло, і вітер жене кров у порожнисте тіло» легко могли б стати третім куплетом Тра-ла-ла-ла-ла.
Мріємо колись затягнути Карпу на фіт.
Червоночолий Лі
Робоча назва пісні була Космос. Але про космос співано вже багато, а от про доброго, мудрого й разом із тим хтивого чувачка з індіансько-китайськими коріннями ніхто ще наче не співав. Після виконання Червоночолого Лі нам частенько закидають стьоб чи зневагу до Сергія Жадана. Звідки такі думки в людей? Фігзна. Ми навпаки дуже раді, що його вірші й пісні скоро витіснять повітря і всі будуть дихати приголосними й голосними, першими днями листопада й мальвами, переплітаючись язиками в теплому мороці.
Червоночолий Лі — одна з найбільш глибоких наших пісень, задля якої навіть прийшлося вивчити слово «касая» (те ж саме, що й «кашая»), а також перечитати латиноамериканських майстрів пера. Разом із тим це наш один із найекспериментальніших треків. Можливо, Димна Суміш, Щастя і Андерсон колись теж підходили до написання своїх творів подібним чином. Саме їм, а ще всій плеяді альтернативних гуртів початку 00-х хочеться присвятити цю пісню. І, звісно ж, Жадану.
Голуб
Ця пісня може здатися комусь жартівливою чи навіть смішною. Хоча насправді в ній закладені актуальні й гостросоціальні сенси. Вона зокрема про те, що скільки б тебе не намагалися переїхати брудні шиповані колеса під назвою «життя», але ти все маєш подолати й вийти із цієї ДТП переможцем, не дати себе розчавити, як той голуб… З іншого боку це пісня про аб’юзивні стосунки, у яких страждає не дівчина. А ще пісня дає привід замислитися: голуб — це птах миру, чи все ж летючий пацюк?
Написана ця пісня була швидко, на емоціях, як рефлексія на реальну подію, яка спостерігалася на київському Подолі. Можливо, чуваки з групи Фліт так само придумували свого Їжачка. Їм ми і присвячуємо даний трек. А ще Тартаку. Хоча б за їхній Репанк. Іф ю ноу вот ай мін.
РобиЩось!
«Роби щось велике, або не роби ніхуя». Назвіть хоча б одну причину, чому ця фраза не має стати девізом кожного з нас? Посил треку в тому, що ким би ти не був по життю, на якій би роботі не працював, де б ти не жив і якою творчістю не займався — намагайся позбавити себе бажання, навіть думки про бажання продукувати лайно!
І саме РобиЩось! ми присвячуємо всім українським гуртам, усім артистам, які творять, які створюють сенси, вкладають щось у свої пісні, творчість яких викликає емоції й робить нас із вами кращими. І тим гуртам, які згоріли, роблячи світ кращим.
Інстаграм
Це не пісня взагалі. Це просто гіпнотична мантра, покладена на музику. У нас часто так буває, що пісня з попереднього релізу ніби перекочовує в наступний. Можливо, Інстаграм — саме ця композиція. Тобто, абсолютно не виключено, що вона задасть тон наступному нашому релізу.
Разом із тим цією композицією ми закликаємо кожного й кожну: підтримуйте молоду українську музику й молодих українських артистів. Повірте, котики й киці, ваші лайки й коментарі, ваші донати, придбані квитки та мерч дуже й дуже мотивують митців. Мотивують дарувати вам емоцій.
Читайте також: Українські ілюстратори створили благодійний комікс, щоб зібрати на дрон-розвідник
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: