Головна
>
Музика
>

Пісня за піснею: Blooms Corda про «синій» альбом «Дощ іде, але сонце світить»

Пісня за піснею: Blooms Corda про «синій» альбом «Дощ іде, але сонце світить»

19 квітня відбувся реліз альбому гурту Blooms CordaДощ іде, але сонце світить. Лонгплей складається з 11 композицій, які написані та записані на домашній студії в період 2023-2024 років. Фронтмен гурту та автор текстів Данило Галико розповідає, що цей альбом про час у різних його проявах. 

«Тільки нещодавно, коли я вже переслуховував майже готовий альбом від початку до кінця, то зрозумів, що всі його пісні можна об’єднати однією спільною темою часу. Вірогідно, що це пов’язано з війною, у якій ми живемо другий рік, адже наше ставлення до часу і його сприйняття відчутно загострене. В альбомі є і пісні-подорожі в часі, і герої, які вміють час змінювати, і роздуми про минуле-майбутнє та сьогоденне, а деякі композиції буквально прискорюються або сповільнюються в часі», — коментує Данило Галико

Кожен із п’яти альбомів гурту відповідає певному кольору: Monodance — червоний, Fog Lavender — бузковий, Gigotosia — зелений, Найдорожчі речі у світі — жовтий, а новий альбом Дощ іде, але сонце світить — синій.

«Ми щоразу стараємось змінити підхід до звуку, і так само постарались цього разу, тож новий альбом відрізняється від попереднього, він контрастує за настроєм, а його пісні контрастують між собою. Тут є як тихі акустичні пісні, так і такі, що насичені ударними, басом і духовими партіями», — каже Данило.

Ми попросили фронтмена гурту Blooms Corda детальніше розповісти про кожну з пісень нового релізу в нашій рубриці «Пісня за піснею».

Blooms Corda — це музичний проєкт Данила Галика, створений у Києві в 2014 році. Два із п’яти повноформатних альбоми гурту: Monodance та Fog Lavender, — ввійшли до підбірки найкращих альбомів року у 2015 та 2018 років за версією редакції Лірум. Музиканти поєднують різні стилі: від лаунжу до джазу та неофанку.

Майбутнє

Хай там що, а я завжди вболіваю за світле майбутнє, у якому все буде на краще. Ця пісня про раптове настання цього часу — коли омріяне майбутнє вже прийшло, і ось я вже тут і зараз його проживаю, не думаючи про завтра. Тільки не до кінця зрозуміло, чи це не глюк?

Король троянд

Якось на зворотному боці свого блокнота я помітив напис «король троянд». Не пам’ятаю, коли й за яких обставин я це написав, та відтоді думка про загадкового короля троянд не давала мені спокою, аж допоки він не став героєм пісні. Досі не знаю, хто він і звідки, але в нього є одна суперздібність — обертати ніч на день.

Пісня про війну 

Це спроба змалювати той перманентний стан, у якому ми давно живемо. Впевнений, що насправді ми всі пам’ятаємо про війну кожного дня та закликаємо не забувати про неї наших знайомих і друзів за кордоном. Бо навіть, якщо подекуди вдається на мить відчути маленькі радощі життя, однаково усвідомлюєш, яка в цього ціна.   

Slow motion

Якщо існують роуд-муві, то це роуд-сонг. Вона як засушена гілка лаванди, випадково знайдена у старій улюбленій книжці. Це пісня — подорож в часі, у той сонячний ранок, коли ти безтурботно їдеш спустошеною дорогою і слухаєш улюблену дурнувату музику. 

Все не ок, але я ок

Мантра-заземлення, щоб притлумити внутрішній шторм. Коли навколо всіх добряче трясе, але ти досі тут і ти досі живий. Мій кіт Батист не терпить зачинених дверей, тому наприкінці треку чутно, як він просить йому відчинити й показати, що я там записую.

Тато

Якось мій тато подарував дідусю (його татові) листівку на день народження. У листівці йшлося про різні речі, які може зробити тільки батько. Коли дідусь зачитував мені ці рядки з листівки, я вже почав писати пісню про тата. 

Чарівний кларнет

Кажуть, людина може вічно дивитися на вогонь, а я можу вічно дивитись на вечірні вікна сусідніх будинків. З одним із таких вікон повсякчас трапляється справжня дивовижа. Саме в ту мить, коли там хтось починає грати на кларнеті — приходить відбій тривоги.  

Стамбул

Пісня-листівка з останньої so far подорожі за кордон. Якщо подивитися на текст пісні, можна помітити цікаву форму — це римований вірш, кожен рядок якого складається лише з одного слова.   

Даня у клітці зі спогадів

Зараз ми живемо з доволі розмитою картиною майбутнього, і схоже, що через це на поверхню виринає все більше минулого. Взагалі, я не з тих людей, які люблять ностальгувати, тому хвилі спогадів, які повсякчас на мене накочуються — як свого роду клітка, в якій я з цими станами борюся

Музей змарнілих ентузіазмів 

Інтермедія перед останньою піснею в альбомі, у якій ширяють записані, але так і не залучені партії інструментів. Цим твором мені хотілося передати мінливість емоційного стану, вшанувати ті іскорки ідей, які спонукають тебе творити, але які через різні обставини так і лишаються незапаленими.  

О, мій світ 

Якщо альбом починається з майбутнього, яке вже прийшло й про яке годі турбуватися, то тут я ніби повертаюсь до реальності й продовжую мріяти про те, що все з нами буде добре.


Проєкт «Strategic Media Support Program» реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки People in Need (PIN) та Pioneer Foundation.


Читайте також: Пісня за піснею: Re-read про дебютний альбом «Повсякденність, драма, романтика»

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee

Підтримай Лірум

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Анонси
Гід сценами фестивалю V`YAVA Єднання: плейлісти усіх локацій
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
16 години тому
Новини
Як звучить Харківщина: плейлист від Люка та Ліруму
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
25 Квітня, 2024
Новини
Від Melovin до My Personal Murderer: як звучить Одещина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
18 Квітня, 2024