Головна
>
Кіно
>

Культурні діячі закликають Кабмін внести розвиток культури в програму підтримки від ЄС

Культурні діячі закликають Кабмін внести розвиток культури в програму підтримки від ЄС

Представники культурних інституцій опублікували відкритий лист до Кабміну з вимогою включити підтримку культури в програму фінансування від ЄС. 17 жовтня 2023 року Європарламент виділив 50 мільярдів євро на підтримку розвитку та модернізації України у 2024-2027 роках. Ці кошти має отримати Український Фонд (УФ) і перерозподілити за пріоритетними напрямами. Втім, на фінансування культури в проєкті коштів не передбачили.

Фото зі сторінки заступника Міністра економіки України Олексія Соболева

Упродовж липня-жовтня 2023 року Кабмін мав зібрати пропозиції від міністерств щодо розподілу коштів. Відтак, 19 жовтня 2023 року Міністерство економіки ініціювало зустріч з фахівцями з Міністерства культури та інформаційної політики України, секторів культури та креативних індустрій, громадянського суспільства, щоб допрацювати проєкт УФ. За результатами таких зустрічей проєкт мають передати до Європарламенту, щоб отримати зворотний зв‘язок.

На зустрічі представники Мінкульту наголосили, що їхні пропозиції внести культуру до проєкту УФ були проігноровані. Причину відмови пояснили так:

  • запропонований документ не є всеохопною Програмою підтримки України, і культуру можуть підтримати через інші інструменти підтримки (програму МВФ, програми підтримки інших партнерів з розвитку);
  • обраний перелік секторів був узгоджений зі стороною ЄС та не може бути уточненим, оскільки культурні індустрії не відповідають критеріям перспективних секторів для інвестування;
  • УФ буде використовуватися для бюджетної підтримки сектору безпеки та оборони, а пропозиції приймаються виключно щодо інвестиційно привабливих секторів та фінансових інструментів підтримки економічного зростання, співпраці різних інститутів фінансування та залучення капіталу;
  • метою засідання було зібрати пропозиції для розробки секторальної стратегії розвитку культури та креативних індустрій на найближчі 10 років.

Представники культури вважають, що це засідання не можна вважати консультаціями з представниками культурного сектору. А пропозиції до проєкту були відхилені без пояснень, що ставить під сумнів легітимність процесу.

Зокрема, експерт проєкту «Відновлюємо Україну разом» Ярослав Петраков вважає, що такими діями Україна демонструє ЄС ціннісний розрив, що ставить під сумнів саму перспективу інтеграції:

«Чому Уряд України не бачить культури в якості життя очевидно — країна в режимі виживання, все для перемоги, структурні виклики за масштабом перевищують ті, що були в 1991 році. Чому культуру не бачать в людському капіталу теж очевидно — стара модель державного управління, зосереджена на функціях, а не на людях, управлінні фізично та морально застарілими мережами закладів, виснаженими людьми в бюджетному секторі, ресурсне сприйняття “робочої сили”, глибинний конфлікт фундаментальних цінностей, на яких будуються інститути».

Відтак, у листі культурні діячі пропонують включити до проєкту такі пріоритетні напрями:

  • Підтримка культурної спадщини під час війни.
  • Збереження культурного розмаїття, доступу до культури на рівні громад (створення центрів культурних послуг, оптимізація та трансформація базової мережі закладів культури, підвищення спроможності працівників та управлінців сфери культури).
  • Забезпечення культурних прав і свободи слова та самовираження через доступ до сучасного україномовного культурного продукту.
  • Сприяння подальшому розвитку  існуючих культурних інституцій: Українського культурного фонду, Українського інституту книги та Українського Інституту.
  • Розширення підтримки креативних індустрій, у тому числі розвиток креативних хабів.
  • Поширення існуючих інструментів підтримки на креативні індустрії.
  • Підтримка інвестиційних фондів, призначених для креативних індустрій.
  • Підтримка пілотного державно-приватного партнерства в культурі та креативних індустріях.
  • Реформа системи управління та охорони культурної спадщини.
  • Реформа системи закладів культури національного та місцевого рівня.
  • Реформа фінансування системи забезпечення населення культурними  послугами.
  • Розвиток можливостей інституційної трансформації культури та креативних індустрій.
  • Посилення інституційної спроможності креативних індустрій через Національний офіс розвитку креативних індустрій та створення відповідної інфраструктури підтримки.

Станом на 26 жовтня, 14:00, лист підписали 70 культурних діячів. Серед них: громадська діячка, культурна та медіаменеджерка Юлія Федів, співзасновниця та голова ГО «Український інститут розвитку» Марина Кулініч, головна режисерка Київського академічного театру Драми й Комедії на Лівому березі Дніпра Тамара Трунова, представниця Українського центру культурних досліджень Луїза Мороз, керівниця літературно-драматургічної частини Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки Оксана Данчук, заступниця директору ЦМ «Новий український театр» Марина Смілянець та інші.


Читайте також: Іздрик, Любка, Крук та інші: хто презентуватиме книжки на поетичних читаннях Meridian Odesa

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee

Підтримай Лірум

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Новини
Як звучить Харківщина: плейлист від Люка та Ліруму
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
25 Квітня, 2024
Новини
Від Melovin до My Personal Murderer: як звучить Одещина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
18 Квітня, 2024
Музика
jockii druce — trashhouttttttt. Роздуми про життя, війну і суспільство, загорнуті у найпримітивнішу форму
Олексій Бондаренко Олексій Бондаренко
15 Квітня, 2024