Головна
>
Кіно
>

Фестиваль Docudays UA оголосив повну програму: що йти дивитися?

Фестиваль Docudays UA оголосив повну програму: що йти дивитися?

21-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA відбудеться в Києві з 31 травня по 6 червня. Покази та події проходитимуть як в офлайн-кінотеатрах — «Жовтень» (вул. Костянтинівська, 26), Kino42 (вул. Костянтинівська, 11Б), Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6), так і на онлайн-платформі Docuspace. А після завершення фестивалю глядачі зможуть відвідати три додаткові дні показів, з 7 по 9 червня, де будуть повторно показані стрічки-переможці конкурсних програм та найкращі фестивальні фільми.

Загалом, на фестивалі буде представлено 62 фільми з 34 країн світу, від Чилі до Тайваню. Зокрема, з покажуть стрічку «Сто дітей в очікуванні на потяг» Іґнасіо Аґуеро про вчительку в сільському передмісті Чилі за часів військової диктатури Алісію Веґу, яка вперше знайомить дітей із кіномистецтвом.

А також, у програмі заплановано показ 19 українських стрічок, включаючи 10 національних прем’єр та 9 світових.

Лірум є інформаційним партнером заходу, тому розповідаємо про повну програму фестивалю.

Фото: Docudays UA

Фільм-відкриття

Фільмом-відкриттям фестивалю стане стрічка Оксани Карпович — «Мирні люди». Світова прем’єра стрічки відбулася на 74-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. Там фільм отримав Спеціальну відзнаку від екуменічного журі у секції Forum і спеціальну згадку від журі Amnesty International.

Кадр із фільму «Мирні люди»

Російські солдати здійснили тисячі несанкціонованих телефонних дзвінків з поля бою в Україні своїм рідним і друзям у Росії. З початку повномасштабного вторгнення українські спецслужби регулярно перехоплювали та викладали їхні приватні розмови в інтернет. Фрагмент за фрагментом голоси росіян розкривають світові очі не тільки на хід так званої «спецоперації», а й на процес дегуманізації та деморалізації її виконавців: від переймання героїчними ілюзіями до повного розчарування та втрати глузду, від мародерства до вчинення найжахливіших воєнних злочинів. Взявши за основу голоси загарбників та їхніх матерів і дружин, фільм протиставляє їх «новому нормальному» життю українців та їхнім зворушливим жестам опору насиллю.

Програмна директорка Docudays UA Юлія Коваленко пише, що стрічка здатна витверезити будь-кого, хто ще досі вірить чи сподівається на несвідомість загарбників:

«Аргументи про кремлівську пропаганду і примусовість мобілізації закінчуються рівно там, де російські громадяни хизуються своїм дружинам чи матерям про те, в яких масштабах вони мародерять українські квартири, вивозять спортивні костюми, ґвалтують жінок, піддають тортурам чоловіків, убивають матерів на очах у дітей».

В український прокат картина вийде невдовзі після національної прем’єри — 29 серпня.

Конкурсні програми

На Docudays UA фільми будуть представлені в трьох конкурсних програмах: Docu/Світ, Docu/Україна та Docu/Коротко. За окрему нагороду Rights Now! буде змагатися 10 стрічок, що роблять значний внесок у дискусію про людську гідність, свободу та рівність. Кожну програму оцінюватиме своє журі, в яке входять експерти, документалісти та правозахисники. Окремою нагородою фільми відзначатиме студентське журі. Нововведенням 21 Docudays UA є журі Спілки кінокритиків України, яке обере власного переможця в національному конкурсі.

До програми Docu/Україна увійшло 5 фільмів, що через персональні історії змальовують непростий шлях України до незалежності та її сучасність. У конкурсі: «Фрагменти льоду» Марії Стоянової, «Висота» Максима Руденка, «Трішки чужа» Світлани Ліщинської, «Nice Ladies» Марії Пономарьової та «Все має жити» Тетяни Дородніциної й Андрія Литвиненка.

Кадр із фільму «Nice Ladies»

До програми Docu/Коротко увійшло 14 фільмів із 10 країн світу. Серед них — 6 фільмів від українських режисерів і режисерок. Змагаються «Наш дім» Анни Ютченко, «Під знаком якоря» Тараса Співака, «Сказання трьох вогнів» Жюльєт Мантонне, «22 квітня 2023 року з 13:05 до 13:11 в Ірпені нічого не відбувалось» Ані На, «Позиція» Юрія Пупиріна, «Гуляю» Дарії Журавель, «Найкрасивіший куточок у світі» Робо Мігали, «Кіоск» Даніеля Стопи, «Інцидент» Білла Моррісона, «Ближнє світло» Нікколо Сальвато, «Чоботи в ґрунті, руки в землі» Кароліни Ускакович, «Мусон Катманду» Нґіми Ґелу Шерпа, Testudo Hermanni Дж. Ентоні Сватека та «Нові фасади» Кей Ганнаган.

Кадр із фільму «Наш дім»

У міжнародному конкурсі Docu/Світ представлено 10 повнометражних фільмів, один із яких — український. Це стрічки «Маштат» Соні Бен Слама, «Республіка коників» Деніела Маккейба, «Невгамовна» Джейсона Ґолдмана, «Зачарована гора» Маріам Чачіа й Ніка Фойґта, «Нескінченний острів» Кантена Лельґуаша, Екієма Барб’є, Ґієма Коса, «Золоте життя» Бубакара Санґаре, «Більше за травму» Ведрани Прибачич, «Тіло» Петри Селішкар, «Світ очима мого тата» Марти Коварової та «Фрагменти льоду» Марії Стоянової.

Кадр із фільму «Світ очима мого тата»

Позаконкурсні програми

Поза конкурсом п’ять програм — це традиційні Docu/Хіти, Docu/Арт та Docu/Юність, а також особливі: центральна програма «10 років триденної війни, яка триває три сторіччя» та сформована у партнерстві з Тайванським міжнародним документальним фестивалем (TIDF) «Призма суспільства: тайванська документалістика у фокусі».

Кожна з 6 стрічок головної програми торкається роздумів про культуру пам’яті перед обличчям війни та глобальної крихкості світу. Детальніше про кожен фільм читайте в нашому матеріалі за посиланням.

«Призма суспільства: тайванська документалістика у фокусі»

До спеціальної програми увійшло 6 стрічок, які пропонують погляд на складну тайванську історію та суспільство:

  • «Смак дикого помідора» Лау Кек-Хуата — це свідчення очевидців та їхніх нащадків, що зберегли пам’ять про гноблення.
  • «Ще довгі милі мушу йти» Цай Цун-Луна оповідає про міграційну кризу й потребу нових економічних і безпекових систем, що стали відомі через історію про смерть робітника-мігранта від рук поліцейського.
  • «Виступ у церкві» Шу Ча-вея занурюється в тему морських відкриттів та колонізації Тайваню.
  • «Свята родина» Елвіса А-Лян Лу — портрет відродженої попри відмінності сімейної близькості й непохитна історія самопізнання через створення кіно.
  • «Коли вони були підлітками» Ю-Ень Ліня розповідає про вимушене дорослішання й ризикову працю на тлі мрії змінити життя.
  • «Улов» Шу Че-Ча долає перипетії й непередбачуваності життя на суворій землі.
Кадр із фільму «Свята родина»

Docu/Хіти

  • «Лазневе сестринство» Анни Гінтс — формує простір відвертості, де в темряві лазні героїні діляться найпотаємнішими секретами та глибокими переживаннями.
  • «Моногамія» Охада Мільштайна — карколомна подорож у світ кохання та інтимності в довготривалих стосунках. У 2023 фільм отримав Гран-прі критиків на Локарнському кінофестивалі.
  • «Диво Ґулльспонґа» Марії Фредрікссон — моторошна історія воззʼєднання сімʼї, що ставить питання про межу між фантазією і дійсністю.
  • «Поки сходить зелена трава» Пітера Меттлера — висловлювання про нашу спільну людську долю у формі надзвичайно особистого аудіовізуального щоденника.
  • «Фото на памʼять» Ольги Черних — есе-оповідь про війну з точки зору трьох поколінь жінок. Фільм поєднує насильство на Донбасі з руйнаціями в цьому регіоні під час Другої світової війни. Це українське кіно, що вперше в історії відкрило Міжнародний фестиваль документального кіно в Амстердамі (IDFA).

Docu/Art

  • «Нейтан-ізм» Ілана Ґолода виростає зі спостереження за унікальним свідком Нюрнберзького процесу, перетворюючись у захопливе дослідження функції мистецтва як архіву.
  • У «Плівках Кіма» режисерський дует Девіда Редмона та Ешлі Сабін влаштовує документальне розслідування подальшої долі закритого легендарного нью-йоркського відеопрокату.
  • «За зачиненими дверима» Жуана Педро Біма оповідає про військову диктатуру в Бразилії, вигадливо монтуючи аудіосвідчення обмеження прав і свобод із відеорядом архівної пропаганди.
Кадр із фільму «Плівки Кіма»

Docu/Юність

  • «KIX» Балінта Ревеса та Давіда Мікулана — одіссея про становлення особистості тривалістю в 12 років.
  • «Дівочі історії» Аґи Божим — стрічка про двох подруг, які шукають себе й пізнають світ з абсурдністю шкільної системи, навʼязаними правилами та дилемами дорослішання.
  • «Порося Нельсон» Аннеке де Лінд ван Венґарден — фестивальний хіт про те, як не здаватися й боротися за те, що тобі важливе.
  • «Пластилінові мрії» Вадима Макарова — сумний і болючий досвід втрати дому, який переживає нині чимало українських підлітків.
  • «Дівчинка далеко від дому» Сімона Леренґа Вільмонта та режисерки Аліси Коваленко — зворушлива історія про стійкість, дружбу та здатність спорту бути опорою й обʼєднувати людей.
  • «Мадлен» Ракель Санцінетті — гібридна документальна стрічка з використанням анімації, що грається з реальністю та вигадкою і рефлексує про життя і смерть.
Кадр із фільму «Дівчинка далеко від дому»

Фільм-закриття

Фільмом-закриттям фестивалю стане стрічка Володимира Сидька«Місія 200».

Це фільм про українку, Тетяну Потоцьку, яка поставила на паузу діяльність свого туристичного бізнесу під час повномасштабного вторгнення Росії та почала транспортувати тіла загиблих військових. Долаючи тисячі кілометрів без зупинок чи сну, вона везе тих, хто вже закінчив боротися в цьому світі й перебуває у своїй останній подорожі.

Кадр із фільму «Місія 200»

«Культура пам’яті в умовах війни часто, на жаль, стосується можливості поховати загиблих із почестями — і цим прагненням просочується й мова. Слова важать. Приклад Тетяни — вражаюча історія про те, як власними силами піклуватися про збереження пам’яті та прагнення будувати майбутнє, хоч як би важко не було», — пише програмна директорка Docudays UA Юлія Коваленко.

На фестивалі також відбудеться світова прем’єра стрічки «Свідки. Полон вбиває» Марини Рощиної і Тетяни Симон. Це другий фільм із циклу «Свідки», що створений на основі матеріалів «Архіву війни». Також ексклюзивно відбудеться показ добірки короткометражних фільмів «Стратком ЗСУ х Архів війни: фільми з передової».


Читайте також: «Тачки», озвучка VS дубляж та труднощі перекладу. Олекса Негребецький про те, як змінився дубляж за 18 років, мову та якими мають бути перекладачі

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Новини
Від Onuka до Foa Hoka: як звучить Чернігівщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
1 день тому
Музика
Від Wellboy до Re-read: як звучить Сумщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
1 день тому
Музика
Як звучить Дніпропетровщина (Січеславщина): плейлист від Ліруму та Dnipropop
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
12 Червня, 2024