Головна
>
Література
>

Оксана Забужко, Артем Чех, Сергій Жадан: яких українських письменників читають у Гарварді?

Оксана Забужко, Артем Чех, Сергій Жадан: яких українських письменників читають у Гарварді?

Українська журналістка Богдана Неборак у своєму X (раніше Twitter) поділилася переліком української літератури, які професорка Тамара Гундорова читала зі своїми студентами у Гарварді в 2024 році. Серед них документальної прози Артема Чеха про час його служби у ЗСУ, збірка, присвячена 80-м роковинам розстрілів євреїв у Бабиному Яру, антологія текстів, поезії та особистих історій 20 представників ЛГБТКІ+ спільноти в Україні та інше.

У цьому матеріалі ми детальніше розповімо про кожну книгу зі списку. 

Фото: Богдана Неборак/Х

Тамара Гундорова — українська літературознавиця і культуролог. Доктор філологічних наук, є асоційованою співробітницею Гарвардського українського дослідницького інституту. 

«Оформляндія», Маркіян Камиш

Маркіян Камиш — український письменник, який десять років досліджував Чорнобильську зону як сталкер. Його роман «Оформляндія» — це занурення у світ нелегальних туристів-«сталкерів» Чорнобильщини. Книга не пропонує стандартних описів Зони відчуження чи сухих історичних викладок, але занурює у живий пульс нелегального туризму. В ній ви знайдете описи смарагдових боліт, напружених зустрічей з міліцією та втомлені до мозолів ноги. Натомість тут є загрозливі зливи ночі над Прип’яттю та чарівність світанку в Поліссі.

Французький культурний журнал Les Inrocks назвав роман блискучим текстом між інтимною історією, пікантною прогулянкою та палючим документом про постчорнобиль.

«В неділю рано зілля копала», Ольга Кобилянська

Соціально-побутова повість, написана за мотивами народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», проте авторка додала нові деталі, що дозволяють глибше зануритися у внутрішній світ героїв. Трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яка робить нещасливими всіх, набула глибшого звучання. Письменниця змушує читачів задуматися над про долю людини, про її відповідальність за свої вчинки та їхній вплив не лише на власне життя, але й на життя близьких.

«Московіада», Юрій Андрухович

Український постмодерніст Юрій Андрухович у своєму романі розповідає історію одного дня з життя студента літературного інституту в Москві, Отто фон Ф. Хоча точний час подій у романі не вказаний, але за деталями можна зрозуміти, що вони відбуваються влітку 1991 року. Твір насичений гротескними й сюрреалістичними елементами, фантасмагоріями, що виникли на тлі розпаду імперії (такі як триметрові пацюки у московському метро чи підземне місто під Москвою, де владці збираються на бенкети), а також реалістичними деталями з того ж періоду (наприклад, великі черги та масштабні мітинги). Велика частина роману присвячена мефістофельському образу КДБ.

Літературознавиця Олександра Довжик про роман «Московіада» пише

«Коли ми говоримо про Москву та російську культуру, то зазвичай розглядаємо її крізь російську призму або, можливо, крізь призму стороннього спостерігача, який зачарований цим образом великої російської культури. Досить цікавим є такий погляд на колонізованого українського підданого, який перебуває всередині столиці імперії, яка розвалюється».

«Марія з полином наприкінці століття», Володимир Яворівський

Сім’я Мировичів нерозривно пов’язана з Чорнобильською атомною електростанцією під час ядерної катастрофи. Один син – конструктор електростанції, другий – оператор, ще один – пожежник, який поспішає гасити полум’я після вибуху станції. Але центральною героїнею роману залишається їхня мати, проста, але мудра селянка.

Після аварії на Чорнобильській АЕС Володимир Яворівський багато подорожував зоною відчуження, щоб з перших вуст зібрати інформацію про її вплив на людей і довкілля.

«Роман взяв на себе відповідальність, яку можна замінити терміном «гласність», озвучивши критику системної невдачі радянського соціалізму та проблем радянського суспільства», — пише про книгу австралійський літературознавець Марко Павлишин.

«Рекреації», Юрій Андрухович

Роман «Рекреації» вирізняється карнавальною енергією та гострою соціальною критикою. Він оспівує нещодавно здобуту свободу та розмірковує над суперечностями пострадянського суспільства. Четверо поетів та декілька другорядних персонажів з’їжджаються до вигаданого міста Чортопил на Фестиваль Відроджуваного Духу – вакханалію популярної культури, громадської дисфункції, національної гордості та сексу.

«Світлий шлях: історія одного концтабору», Станіслав Асєєв

Станіслав Асєєв — український письменник, журналіст та правозахисник, який у 2017 році потрапив у полон до бойовиків так званої ДНР та був ув’язнений у донецькій катівні «Ізоляція» (колишній артцентр, перетворений росіянами у в’язницю). Понад два з половиною роки перебування в полоні Асєєв описав у книзі «Світлий Шлях: історія одного концтабору».

«Прага займає особливе місце в останній главі книжки як місто, в якому щойно звільнена з підвалів свідомість зіштовхується з викликом свободи, вільного життя, ще й у такому вишуканому місці, адже свою реабілітацію я проходив саме у Празі», — пише Станіслав Асєєв.

Уривок книги можна прочитати в нашому матеріалі за посиланням.

«Як сходить вогонь: нові та вибрані вірші», Сергій Жадан

Добірку віршів Сергія Жадана переклали Вірляна Ткач та Ванда Філіпс та видали у Yale University Press. 

«У цих віршах, зібраних з 2016 по 2022 рік, український поет згадує тяжке становище своїх земляків перед лицем російського імперіалізму та оплакує їхню смерть, “обмежену мовчанням, яке приходить з нею”», — йдеться в описі видання.

У 2023 році The New York Times внесло книжку до свого списку нових видань.

«Тут могла б бути ваша реклама», Оксана Забужко

«Об’єктивна істина та персональні міфології стикаються у збірці оповідань Забужко, що зосереджується на питанні, якою є правда в цей поточний момент. Вона відправляє читачів у мандрівку від тріумфу Помаранчевої революції до особистих перемог над кумівством та суперництвом між сиблінгами, спонукаючи нас задуматися над тим, як все могло би бути, включаючи у ці захопливі історії елементи міфу та казки», — йдеться у відгуку PEN America.

«Тут могла б бути ваша реклама» увійшла до списку найочікуваніших літературних новинок 2020 року за версією The New York Times.

Оксана Забужко — українська письменниця, феміністська літературознавиця, поетеса, есеїстка, публіцистка, викладачка та політична активістка. Твори Забужко перекладені понад 20 мовами світу, вона є стипендіаткою Фулбрайта та викладачкою українських студій у Гарвардському та Піттсбурзькому університетах. 

«Бабин Яр: Реакція українських поетів», Остап Кінь, Джон Геннессі

Збірка присвячена 80-м роковинам розстрілів євреїв у Бабиному Яру та об’єднує відгуки українських поетів-євреїв та неєвреїв радянського та пострадянського періодів. 

За словами упорядників збірки Остапа Коня та Джона Геннесі, у збірці поети прагнуть створити мову, здатну зобразити страждання та знищення українського єврейського населення під час Голокосту, а також інших народів, вбитих на цьому місці.

У добірці представлені вірші Володимира Сосюри, Максима Рильського, Івана Драча, Марти Тарнавської та інших письменників.

«Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо», Сергій Жадан

Збірку Сергія Жадана «Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо» переклали англійською Вірляна Ткач та Ванда Фіппс, вона вийшла друком у США 2019 року, у видавництві Yale University Press.

The New York Times Book Review вніс видання до списку рекомендованих книжок 2019 року, видання охарактеризувало збірку як «вибрані вірші, що вивчають культурний ландшафт пострадянських руйнувань». А у 2020 році збірку відзначили премією Американської Асоціації новочасних мов.

«Солодка Даруся», Марія Василівна Матіос

Марія Матіос — переможниця численних літературних премій, зокрема Шевченківської премії з літератури, Коронації слова та Книги року BBC. Її роман «Солодка Даруся» розповідає про долю дівчини Дарусі та її батьків, постраждалих від радянського НКВД у довоєнний та післявоєнний період окупації радянськими військами Західної України.

«На мій погляд, це найкращий сучасний український роман, написаний з часів Незалежності України в 1991 році. Це емоційна історія України з дуже добре дослідженим і яскравим історичним тлом, яка дає читачеві можливість зрозуміти не лише героїв та їхню драму, а й всю драму країни/країн, у яких вони жили, не покидаючи свого села», — пише про роман український письменник Андрій Курков

«Польові дослідження з українського сексу», Оксана Забужко

Після свого першого видання у 1996 році, роман української письменниці став помітною подією у літературному житті країни через його відверті еротичні сцени та сміливі думки щодо української та жіночої ідентичності. Це один з перших феміністичних романів у сучасній українській літературі. В романі розповідається про складні стосунки між авторкою книги — Оксаною Забужко та скульптором Миколою. Твір був перекладений на 13 мов світу, а також двічі інсценізувався: у Варшаві та в Києві.

«Ukraine Diaries: Dispatches from Kiev», Андрій Курков

Це особиста розповідь письменника та президента Українського ПЕН Андрія Куркова після протестів 2013 року і до повномасштабного російського вторгнення 2022 року Зі своєї квартири в Києві, лише за п’ятсот метрів від Майдану Незалежності, Курков відчуває запах барикад, що палають і чує звуки гранат та пострілів.

Щоденники Куркова починаються з першого дня проєвропейських протестів у листопаді 2013 року та описують запеклі зіткнення на Майдані, імпічмент Януковича, анексію Криму Росією та сепаратистські повстання на сході України. Виходячи за межі заголовків, вони дають яскраві уявлення про те, як це – жити в часи великої політичної нестабільності й намагатися її зрозуміти, на шляху до нинішньої кризи.

«Точка нуль», Артем Чех

Книга документальної прози Артема Чеха «Точка нуль» розповідає про десять місяців його служби у Збройних Силах України в 2015—2016 роках. Це збірка вражень, яка фіксує спостереження та переживання автора. Головний герой усвідомлює, що минуле залишається позаду, а тепер настає нова реальність для нього, його родини та всіх, хто з ним вирушив у навчання, на полігон та потім на передову у зону АТО. Книга ґрунтується на особистих записах автора, зроблених під час і після його військової служби у зоні АТО. Чех не акцентує на боях, а зображує повсякденне життя солдата, майстерно відтворюючи найреалістичніші деталі.

У 2021 році оповідання зі збірки «В нашу річницю десь на Донбасі» було включено в список 30 найкращих оповідань незалежної України.

«Queer Ukraine. An Anthology of LGBTQI+ Ukrainian Voices During Wartime», DVIJKA

Це антологія текстів, поезії та особистих історій, яка об’єднує дванадцять ЛГБТКІ+ українських голосів. Всі виручені кошти підуть на благодійні організації, які підтримують ЛГБТКІ+ людей в Україні. Команда DViJKA складається з художників і дослідників, які народилися в Києві та живуть у Лондоні. DViJKA працює у сферах перформансу, відеоарту, письма та архівування. Їхня робота зосереджена на висвітленні досвіду ЛГБТКІ+ українців та документуванні квір-історії на території України.

«Інтернат», Сергій Жадан

Роман розгортається на Донбасі протягом трьох зимових днів 2015 року. Головний герой, тридцятип’ятирічний вчитель української мови Паша, вирушає до міста, щоб забрати свого племінника з інтернату. Однак час для такої поїздки обрано не найвдаліший, оскільки українська армія саме відступає з міста, яке оточене російськими окупаційними військами.

У 2017 році роман отримав нагороду «Найкраща книга» в категорії «Сучасна українська проза» від 24-го Форуму Видавців.

«Музей покинутих секретів», Оксана Забужко

У центрі роману — Дарина Гощинська та Адріян Ватаманюк, дві особистості, що об’єднані коханням, таємницями та бажанням розкрити минуле. Розслідування загадкової смерті Олени Довган, учасниці УПА, розкриває різноманітні аспекти життя в умовах складної історії та внутрішніх конфліктів людей. Здійснюючи переходи між часами та різними поколіннями, Забужко створює сюжет, через який можна розкрити таємниці кожного персонажа та їхні взаємозв’язки.

Український поет Олег Коцарев назвав книгу найбільшою літературною подією зламу 2009-2010 років, а також найбільшою публічною подією від літератури. Успіх роману він пояснив так: 

«Одним з головних образів роману є „секрет”, у який часом бавляться малі дівчата – колаж з усіляких цікавих предметів, накритий скельцем і присипаний землею в місці, відомому тільки двом. Такий „секрет” стає ніби символом забутої чи прихованої історії, так само захованих культурних артефактів, просто емоцій і думок інших людей, про які нам буває часто непросто здогадатися».


Читайте також: «Нас врятувала ковідна тисяча». Інтерв’ю з директоркою видавництва Vivat Юлією Орловою

Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee

Підтримай Лірум

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Музика
Від The Maneken до sucilna_nevdacha.exe: як звучить Донеччина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
1 день тому
Новини
«Це, мабуть, єдиний випадок у світі, коли танцпол — safe place». Як Some People відновлює культурне життя у Харкові під обстрілами?
Жданович Дарина Жданович Дарина
22 Травня, 2024
Анонси
Гід сценами фестивалю V`YAVA Єднання: плейлісти усіх локацій
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
22 Травня, 2024