У 2022 році культурна менеджерка та видавчиня IST Publishing Катерина Носко брала участь у програмі мобільності від проєкту EU4Culture. В межах програми вона відвідувала різні країни, де переймала досвід у видавців та бібліотечних установ.
Цей досвід знадобився їй під час відновлення «Мистецької бібліотеки» у Львові. Бібліотека виникла на базі мережі міських бібліотек міста, і буде знаходитися в новому приміщенні.
В інтерв’ю Лірум Катерина Носко розповіла про те, як проходила її подорож, який досвід вона перейняла від закордонних колег та в чому полягає концепція оновленої «Мистецької бібліотеки».
Ваша участь у програмі полягала в обміні досвідом з архівними та бібліотечними установами, а також видавцями за кордоном. Яка загальна мета такої подорожі?
Завдяки грантам мобільності я тричі їздила в Нідерланди. Зосереджуся на поїздці 2022 року, що відбулася в липні 2023 року. Це був мій перший виїзд за кордон після 24 лютого і дуже надихало, що я їду працювати та здобувати нові знання та досвід. Зокрема, йдеться про встановлення нових зв’язків та партнерств, зокрема, у видавничій та бібліотечній сферах.
Поїздка стала результатом зустрічі у Львові. У квітні 2022 року я зустрілася з куратором Павлом Гудімовим та Наталею Бундою, яка працює у Львівській міській раді. Ми домовилися, що будемо спільно працювати над ревіталізацію міської бібліотеки, однієї з філій Львівської муніципальної бібліотеки. Бо коли навколо опори руйнуються, бібліотеки знищуються, то треба назустріч будувати та відновлювати баланс. Оскільки я займаюся видавництвом книг про мистецтво та культуру в IST Publishing, то відповідно концепція нової бібліотеки розгорнулася навколо мистецького поля. Після кількох років роботи у видавництві, в листопаді 2023 року ми відкрили двері «Мистецької бібліотеки» по вул. Шота Руставелі в історичному центрі Львова.
Які ще міста ви відвідали і які зустрічі там проходили?
Я приїхала в Амстердам та виїжджала у Гаагу, де є надзвичайно велика оновлена багатоповерхова публічна бібліотека Central Public Library. Загалом моя подорож складалася з відвідування публічних бібліотек та архівів при артцентах чи музеях, а також знайомства з їх командами. Наприклад, мені проводили екскурсію у Stedelijk Museum library. Ця бібліотека напряму працює з колекцією музею. Там я вперше побачила, як проєктується сховище для книг: полиці бібліотеки створюються у тих розмірах, у яких надходять книги. Тобто якщо переважно розмір книг 20х10 сантиметрів, то відповідно в архітекторів замовляють, скажімо, додаткових 10 метрів стелажа саме під такий розмір. Моє персональне відкриття було таке: книги можна систематизувати не за алфавітом, темою, роком, а саме за такою технічною характеристикою, як формат.
Багато часу я провела OBA Oosterdok Public Library біля центрального вокзалу. Це центральна бібліотека, що має 26 філіалів по всьому Амстердаму. Також я побувала в артцентрі De Appel та відвідала їх архів, що збирає інформацію про їх діяльність.
Які корисні контакти взяли з цієї поїздки?
Нові зв’язки було створено завдяки Valiz Publisher, нашим друзям-видавцям. Одним із моїх завдань також було знайомство з тим, як працюють бібліотеки, яка структура їхньої роботи, які принципи діяльності, чим живуть люди, що працюють у бібліотеках. Загалом було цікаво все. Окремо ланкою поїздки було знайомство з друкарнею Wilco Art Books, що займається друком мистецької книги. Виробничі процеси, як правило, залишаються поза фокусом уваги у книговидавничій сфері в Україні, зокрема, для публічного огляду. Але це надзвичайно складний, багаторівневий та дорогий процес. Що тут казати, якщо наклад у 1000 примірників може коштувати від 15 до 20 тисяч євро. Також від виробництва залежить як може чи не може бути втілена дизайн-ідея. Бо можна вигадати різні варіанти, але втілити не буде технологічної спроможності. Тому мені як видавчині заглиблюватися у ці процеси важливо.
Який важливий досвід Ви перейняли в ході подорожі?
Особливо цікаво було потрапити в American book center та познайомитися з верстатом, що може кожному на замовлення надрукувати 1 чи 2 примірники книжки. Це відбувається завдяки американській Betty the Book Machine. Це дуже зручно, адже людина абсолютно вільна надрукувати будь-що швидко та бюджетно.
Окремим інтересом у мене були простори, що куруються громадами та волонтерами. Серед таких є Huis De Pinto у центрі Амстердаму.
Які короткострокові або довгострокові цілі Вам вже вдалося реалізувати з часу поїздки?
Я думаю, що 90% від запланованих активностей я реалізувала. Так само як і більш довгострокову ціль – імплементувати отриманий досвід для створення «Мистецької бібліотеки» у Львові.
Розкажіть детальніше про концепцію бібліотеки.
Про «Мистецьку бібліотеку» ми кажемо так: це місце, що поєднує літери, сенси й людей. Бібліотека знаходиться у квартирі початку XX століття, яка є зразком львівської сецесії. На другому поверсі будівлі знаходиться артцентр «Я Галерея». Тобто інституції спільно притягують аудиторію та потужно вписуються в артистичний ландшафт міста.
Раніше у цьому приміщенні була квартира і нині ми теж кажемо, що хотіли перед усім зробити місце свободи та простору, де кожен міг би відчути себе як вдома. Ми з Настею Леоновою як кураторки проєкту зосередилися на формуванні мистецької колекції. Загалом артбуки, фотокниги, лімітовані зіни — це дорогі колекційні речі. У рамках бібліотеки ми хотіли зібрати їх разом, щоби зробити видимим цей медіум та наголосити, що художні образи можуть проявляти себе не тільки через живопис, графіку, об’єкти, рух, звук, а й через медіум книги.
Скільки коштів загалом треба на цей проєкт?
Ми все робили на волонтерських засадах. Тому бюджет був неактуальний. А всі питання щодо цього веде директор бібліотеки та міська рада.
З ким ви співпрацюєте в ході реалізації проєкту?
Ми як ГО IST Publishing співпрацюємо над проєктом з Львівською міською радою та Муніципальною бібліотекою Львова (системою публічних бібліотек, куди входять всі 49 філіалів).
А як щодо викликів? З чим довелося зіштовхнутися в межах проєкту?
Ми декілька разів переносили дату відкриття, бо процес реконструкції приміщення, дефіциту бюджету та комплектування колекції зайняв більш часу, ніж очікувалося. При цьому ми свідомі, що команді вдалося під час війни за півтора року змінити формат бібліотеки, зробивши всередині реставрацію, створивши новий інтер’єр, яким займався Влодко Костирко. З нашої сторони як кураторів, то ми упродовж року ми працювали над збором колекції, адже фінансування на закупівлю книг не було.
Ми їздили налагоджувати зв’язки з іноземними партнерами, оголосили open call про збір книжок. Ядром колекції стали книжки іноземних видавництв Park Books, Slanted, Valiz, Rooftop Press, Artists Nicc та інших. Це топові видавництва, що видають книжки про архітектуру, дизайн, мистецтво, урбаністику. Також ми склали список мистецьких видань, які можна придбати в Україні, і за кожної можливості закуповуємо їх. У такий спосіб розбудовуємо колекцію, підтримуючи й українських видавців.
Яких конкретних результатів очікуєте після реалізації свого задуму?
Ми хочемо, щоби колекція поповнювалася і загалом мистецьких видань було не менш ніж 10 000 у фонді. Також важливою складовою є публічна програма з лекціями, читаннями, дискусіями. Над цим активно працює вся команда «Мистецької бібліотеки»і ми бачимо регулярність цих подій. Ми хочемо, щоби відвідування бібліотеки стало частиною життя українців та українок. Щоби знання були тією інвестицією, щодо якої не виникає сумнів і щоби бібліотеки були тими просторами, у яких панує атмосфера, у якій народжуються нові ідеї.
EU4Culture — чотирирічний проєкт із загальним бюджетом у 7,85 мільйонів євро, який фінансується Європейським Союзом для підтримки культурного та креативного сектору з особливим акцентом на нестоличні міста в країнах Східного партнерства. Проєкт реалізується Goethe-Institut у партнерстві з Czech Centers, Danish Cultural Institute та Institut Français у Грузії.
Матеріал опублікований на умовах партнерства.
Читайте також: Джамала, «20 днів у Маріуполі», Ярина Чорногуз та інші: Шевченківська премія-2024 оголосила лавреатів
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: