Альбом Ти [Романтика] проєкту МУР, що вийшов 29 лютого, викликав бурхливу реакцію в українському культурному просторі. Пересічні слухачі та сучасні діячі культури поділилися на два табори: одні вважають альбом геніальним, інші ж — критикують.
Лонгплей складається з 17 композицій, усі треки зв’язані між собою сюжетом, переходять один в одного, і дають можливість слухачу «на власні вуха» стати свідком історичних подій. До створення альбому долучилися українські виконавці та культурні діячі: гурт Nazva, хейтспіч, Женя Янович, Сергій Жадан та інші.
З моменту виходу альбому редакція Лірум стежила за обговоренням, адже реліз став однією з найпомітніших та найбільш творчих подій року в українській культурі.
Випускова редакторка Лірум Яна Ільків вважає, що додатковий день в році варто було жити хоча б заради цього альбому:
«Від того, як сучасники говорять замість тих, кого вбила радянська влада, стає незручно. Ти дійсно стаєш учасником і свідком тих подій, бо це переконливо. Мені бракує слів, тому я просто наполягаю, аби ви включили альбом»
А менеджерка з партнерств Настя Денеж назвала лонгплей дуже сильною й щирою роботою, яка точно заслуговує на увагу.
Співзасновниця ГО Port of Culture Катя Тейлор пише, що коли автори позиціонують свою роботу як фіксацію історії, то реакцію на таку заяву можна порівняти з розігрітою сковорідкою. Що не кинь — все зашипить. Пояснює вона це тим, що у суспільства високі очікування від нас самих. На думку Каті, альбом Ти [Романтика] — це спосіб популяризувати поезію і зробити її зрозумілою молоді, щоб вона зазвучала на домашніх вечірках, і люди переспівували і начитували пісні паралельно вивчаючи історію.
«Якщо ми підбиваємо все під один стандарт — в даному випадку стандарт очікувань оголеного нерву українського суспільства, щоб він відповідав єдиній ідеї, єдиному способу репрезентації — це називається пропаганда, навіть якщо вона позитивна. Натомість можна дати трішки більше повітря тим, хто створює заради поліфонії думок і спроб відрефлексувати цю війну в різні способи. Розширити для них цю магістраль соціального прийняття, якщо ми погоджуємося з головним», — пише Катя Тейлор.
Письменник, музикант та журналіст Павло Коробчук критикує альбом, обґрунтовуючи це тим, що він дуже наляпистий, дуже швидкий, хаотичний, тексти начитки іноді дуже слабкі, більшість голосів начитки слабкі, місцями читці ледь втрапляють в темп. Також Павло акцентує на тому, що в тексті багато граматичних, пунктуаційних та наголосових помилок.
«Якщо проєкт зроблений для тих, хто не в темі, то тут просто відсутній бекграунд, який пояснює, що відбувається, про що ця чи інша сцена, хто ці люди. Якщо для тих, хто в темі, то це не варто було випускати з десятками помилок, це варто було трошечки підправити», — йдеться в пості Павла Коробчука.
Блогер та автор вечірнього розважального шоу «20:23» Женя Янович на альбомі Я [Романтика] виступає в ролі оповідача.
«Неймовірно тішать розбори текстів, рим, ритмів, пунктуації та чихів двадцятирічних юнаків від академічних вахтерів [диванний відділ соцмережі фейсбук, літературне крило]. Це ж яка хороша повинна бути розтяжка, аби зігнутись із висоти своєї інтелектуальної величі, та в притаманно-зверхньому [все ж який польот!] стилі дістати пару їдких зауважень. Це хоробро!», — пише Женя Янович.
Діма Хейтспіч поділився, що на етапі виготовлення йому не дуже подобався проєкт, особливо трек Бі Бо Бу, у записі якого він взяв участь. Але послухавши повноцінну роботу він змінив думку. Окремо він виділив, що йому сподобалося, що цією роботою МУР розкрили Павла Тичину більше, ніж зрадника народу.
«Спочатку крінжував з концепції прямих аналогій тодішніх та сучасних подій і воно місцями сильно стирчить, та загалом вийшло органічно», — пише Діма Хейтспіч.
А ось українська письменниця Тамара Горіха Зерня рекомендує альбом дивитися та слухати всім, показувати підліткам у примусовому порядку, навіть якщо вони відбиваються.
«Українців неможливо перемогти. Їхня незламність не у пунктах незламності, а у тому, що вони зминають матрицю. Простягають руку у часову дірку на сто років туди-сюди, не дивлячися на такі умовності, як смерть. Обсипають кулі на землю, хай навіть своїм тілом. Тіло наросте у наступних поколіннях, дух вічний», — пише вона на своїй фейсбук-сторінці.
Директорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта коментує, що кому не сподобався Ти [Романтика] — цей проєкт не для них. Вона називає альбом україномовною популярною культурою, про яку мріяли з часів Винниченка.
Софія Челяк, культурна менеджерка та членкиня Українського ПЕН, пише, що проєкт, як концепція, має право на життя, але їх хотілося б, аби творці його допрацювали.
Сценаристка та режисерка Наталія Ворожбит («Погані дороги», «Спіймати Кайдаша», «Кіборги») на своїй фейсбук-сторінці пише, що радіє тому, що в неї поганий смак. Адже після прочитання критики альбому від людей з хорошим смаком, вона не хотіла би бути на їхньому місці.
Керівниця літературно-драматичної частини Рівненського обласного академічного театру Ірена Богинська вірить, що ніхто з тих, хто послухав історичний альбом-мюзикл Ти [Романтика] від гурту МУР, не зможе змовчати. Їй альбом перегукнувся з театральною виставою «Зерносховище» режисера Максима Голенка.
«По музиці все так по-багатому, що у виставі, що в проекті МУРу. Взагалі не уявляю, як такі масштабні проекти може людина скласти собі в голові, а потім зреалізувати», — пише Ірена Богинська.
Найбурхливіше обговорення утворилося навколо поста української письменниці й поетеси Люби Якимчук, яка звинуватила авторів альбому в тому, що вони порушили авторські права. Вона пише, що в самому альбомі та лірик відео до нього використали цитати з ігрового фільму «Будинок “Слово”: Нескінченний роман» Тараса Томенка, який ще не був у прокаті. Любов пише, що про використання фрагментів фільму знав продакшн, але не знали самі автори, тому оцінити мистецьку якість альбому об’єктивно вона не може.
У коментарі для видання The Village Любов розповіла, що майнові права належать продакшну, та вона не має майнових претензій до МУРу. Її претензії стосуються авторських прав на сценарій, співавтором якого вона є.
«Які такі обставини непереборної сили завадили МУРу попросити в мене дозвіл — невідомо. Я би залюбки його надала й могла би допомогти не допустити тих історичних і мовних ляпів, яких вони припустилися у своєму проєкті. Тож Ти [Романтика] — цікавий енергійний проєкт популярної культури, але неекологічний і неетичний», — каже Любов Якимчук.
Режисер фільму Тарас Томенко написав, що з самого початку все було погоджено із студією-виробником.
«Це спільний проект. Саша Хоменко працює з нами в одній команді і навіть зробив чудовий трейлер, який скоро буде в ротації у кінотеатрах! Всі авторські права дотримані!», — коментує режисер.
Саша Кольцова, вокалістка гурту Крихітка, каже, що монополії на тлумачення поезії не існує. І хоч вона бачить нерівності в матеріалі, та вважає, що моментами можна було зробити краще, але думає, що цільова аудиторія альбому розчує, що треба.
«Якщо 100 000 підлітків знатимуться на біографіях поетів Розстріляного відродження й добре усвідомлять, що Тичина – це об’ємніший персонаж, аніж його подавали раніше в шкільній програмі, що російська культурна експансія дорівнює смерть української культури – це непоганий результат. Можливо, радше політичний, ніж літературний, але ми розуміємо, що культура визначає територію політичної держави», — коментує Саша Кольцова.
А ось що думають про альбом користувачі Х (раніше Twitter):
«Ця ваша Ти (Романтика) від МУР — один суцільний розйоб. По звучанню — десь є відлуння “стіни”, десь “Гамільтона”. По факту ж — неймовірна штука. Одне суцільне: “Михайль Семенко, суки”».
«Альбом Ти [Романтика] — це справжнє диво, втілення безцінності. Це щось неймовірне, фантастичне, чого ніхто не повинен упускати з уваги».
«Слухаю Ти [Романтика]. Ще ніколи підготовка до ЗНО не звучала так добре».
«Я не можу перестати переслуховувати альбом Ти [Романтика]. Це так гарно, так геніально, що думками потрапляєш у той час, час Червоного ренесансу. Відчуваєш життя та думки поетів, яких знищили фізично або морально. Від цього альбому йдуть мурашки по шкірі».
«Ти [Романтика] — хороший приклад того, як не треба працювати з матеріалом».
«Ти [Романтика] мені здається крінжом. Особливо на Семенка».
«Поряд із наявними проєктами, типу Арсеналівських треків чи альбому Пирога і Батога, воно видається взагалі знущанням. Дуже видно, що люди, які це втілювали, абсолютно не відстрелювали ні доречності, ні вайбу, нічого. Подекуди це, вибачте, “віримо в розстріляне відродження”».
Читайте також: Як звучала українська музика 10 років тому: екскурс альбомами 2014-го
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: