Пісня за піснею. Postman розповідає про альбом Still Life

17 листопада Postman презентував третій студійний альбом Still Life. Платівку Костя Почтар записував у Польщі протягом 2023 року у співпраці з Ігнацієм Грушецьким.

Спеціально для рубрики «Пісня за піснею» музикант розповів про кожен трек на альбомі. 

Для Кості цей альбом — новий етап у творчості.

«На самому початку сінгер-сонграйтер Постмен був моїм альтер его. На той момент (2015-2016) я грав у 5 Vymir та речі, які я робив сольно дуже контрастували з моїм амплуа у рок-групі. Згодом 5 Vymir розчинився (я спеціально вживаю це слово, бо формально гурт ніколи офіційно не розпадався), я поїхав з України й Постмен став просто моїм артистичним псевдонімом. Сьогодні я розумію, що два проєкти закривали різні творчі потреби й мали різні завдання. Насамперед Постмен з’явився через моє гостре бажання грати багато концертів і подорожувати світом. Останні роки я надактивно гастролював і напевно, як сінгер-сонграйтер досягнув наразі свого піку — як фізичних можливостей (96 концертів за рік, тут більше про тур), так і творчих. Тож новий альбом — теж результат цих метаморфоз» — розповідає виконавець.

Other Side

Ми записали її в тріо — Лесик Омодада на барабанах і перкусії, Ілля Вовк — рояль і синтезатори, я заграв на басу і гітарах. Ми написали цю пісню з Іллею, коли винаймали разом квартиру у Берліні в 2020 році. Тоді ми слухали багато Cocteau Twins і думали, що карантин закінчиться за тиждень. 

Fellini

Пісня, яку я написав для третього альбому 5 Vymir, що так і не вийшов, але яку ми вдало переаранжували і відрепетирували за один вечір з Лесиком Омодадою і Іллею Вовком. Це сонячна листівка з літніх канікул, пісня-курортний роман, ода тимчасовості.

Vagaries and Grace

Нуарна композиція про морських коників, кактус Сан-Педро і чорний шоколад. 

Blue Dots

Це пісня-випадковість. Я дивився, які семпли маю у новій драм-машинці, купленій на Olx. Чувачок, який мені її продав, не видалив свої бібліотеки. І там був прикольний звук, в якому я почав змінювати пітч, щось накрутив і от вийшло це. Ілля Вовк допоміг мені з текстом. Це пісня про баскетбол і дельтаплани. 

Paysage Intime

Ця композиція була натхненна роботою, що називається ‘Paysage Intime’, яку я побачив у музеї Brücke в Берліні. Текст пісні частково складається з описів картин з тієї ж експозиції. Саме з цього твору почався більш “мальовничий” період моєї творчості, тож в новому аранжуванні пісня з’явилась в альбомі, хоч і була написана і видана раніше.

Segundos Transparentes

Я слухаю багато бразильської музики й ця пісня є досить очевидним цього підтвердженням. З цією піснею була дуже смішна історія про те, як ChatGPT не допоміг мені написати цю пісню. Але замість неї хочу поділитися з вами плейлистом з бразильською музикою, який я регулярно оновлюю:

Nazare

Назаре — маленьке містечко у Португалії, де я вперше у житті побачив океан. У кожному альбомі я маю таку собі пісню вдячності для всіх, хто слухав мою музику і підтримував мене з самого початку цієї історії. Є люди, яким подобались Київські вулиці чи Порожні кімнати і їм не дуже відгукується моя теперішня творчість. Але якби не їхня підтримка на початку, всього цього в моєму житті не було б, тож я роблю такий собі “привіт” тим людям. Це завжди акустична україномовна пісня, часто присвячена якомусь місцю. В альбомі City Freak — це Якорі, в Змінилось багато. Змінилось нічого — Антарктида, у новому — Назаре. 

Common Memory

Цю пісню я написав навесні 2022 року. Вона про світ, який з багатогранного і неоднозначного перетворився у чорно-білий, де найактуальнішою парадигмою знову є боротьба добра і зла, без відтінків і напівтонів. 

Waving to the Sunrise

Nothing to add about these days.

---

Читайте також: «Вогник-вогник, жарко-жарко», warнякання, Пиріг і Батіг та Жадан і Собаки: нова українська музика третього тижня листопада