Шевченківський комітет оголосив імена номінантів на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка у 2024 році. Лавреатів визначатимуть у семи номінаціях: література, літературознавство й мистецтвознавство, публіцистика й журналістика, візуальні мистецтва, музичне мистецтво, театральне мистецтво та кіномистецтво. Публікуємо списки кандидатів на премію в кожній номінації.
Література
Катерина Бабкіна, «Мій дід танцював краще за всіх».
Василь Базін, «Убити Путіна».
Микола Боровко, «Пришестя Слова», «Розчахнутий голос».
Олександр Гунько, «Поклик до Спасу».
Василь Карасьов (Трубай), «Павутина».
Дмитро Лазуткін, «Закладка».
Анатолій Мазуткін, «Скарби».
Костянтин Мордатенко, «Усамітнення тиші».
Юлія Мусаковська, «Бог свободи».
Володимир Олійник, «Вогнемет».
Микола Павленко, «Кривавий грець на скрижалях історії».
Ігор Павлюк, «Танець Мамая».
Михайло Пасічник, «Двовійна».
Степан Процюк, «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника».
Петро Саноцький, «Герої», «Геноцид».
Владислав Стольников, «Розвій безсмертя».
Тетяна Тіховська, «Чужа реліквія».
Наталія Фурса, «Вернигора».
Сергій Чирков, «Я — той, хто скам’янів».
Ярина Чорногуз, «[dasein: оборона присутності]».
Анатолій Шкуліп, «Навпроти».
Володимир Шкурупій, «Останній поріг».
Літературознавство й мистецтвознавство
Михайло Андреєв, Олексій Данілов, Олена Шестакова, альбом «Марія Примаченко».
Валерій Бітаєв, Владислав Корнієнко, Юрій Мосенкіс, «Українське мистецтво та література в тисячолітній війні за ідентичність: нарис-розмисел».
Леся Воронюк, Володимир Щибря, «Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві».
Сергій Гальченко, «Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка».
Тамара Гундорова, «Леся Українка. Книги Сивілли».
Віктор Жадько, «Коли б то Бог дав мені притулитися до університету», «У всякого своя доля».
Ігор Небитович, «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький».
Людмила Тарнашинська, «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти».
Наталія Тихолоз, Богдан Тихолоз, цикл франкознавчих праць 2019-2023 рр..
Олександр Шокало, Тарас Миронюк, Мірча Гулковський, «Пісенний “Кобзар” Хорова Шевченкіана».
Фелікс Штейнбук, «Під “Знаком Саваофа”», або «Там, де… Ульяненко»;
Василь Яременко, «Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип».
Публіцистика та журналістика
Станіслав Аржевітін, «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України».
Валерій Бебик, Анастасія Устюжаніна, Віталій Суддя, «Антична історія України».
Олександр Бондаренко, 3 перші книжки із п’ятикнижжя «Україна під знаком кремлівського Молоха».
Олександр Зайцев, «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922-1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії».
Іван Коломієць (Вано Крюґер), «Розчахнута квітка».
Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко, серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя, зокрема, фільм «20 днів у Маріуполі».
Олександр Михед, «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення».
Іван Монолатій, «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина».
Олександр Панченко, «Незбагненна Лохвиця — Планета Українського Світу…».
Вадим Пепа, «Володар Грому».
Олег Романчук, «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу».
Георгій Філіпчук, «Напередодні “24”: світовідчування часу» та «”…24”: Ідентичність, Державність у вимірі війни».
Музичне мистецтво
Ганна Гадецька, Наталія Даньшина Наталія, проєкт Musica SacraUkraina.
Джамала, альбом Qirim.
Гурт Hudaki Village Band, концерт «Музика з серця України».
Юрій Курач, Олександр Тищенко, концерт «Свою Україну любіть, любіть її… Во время люте…».
Богдан Кривопуст, Руслана Лоцман, Михайло Пікульський, музичний проєкт «Коляда» для голосу та оркестру.
Володимир Кушпет, Сергій Захарець, українські народні козацькі думи.
Ярослав Музика, альбом «Україна козацька».
Ділявер Османов, Ельвіра Емір, Олександр Рудько, Світлана Євдокименко, «Симфонія Криму. Повернення».
Твори Кармелли Цепколенко.
Олександр Шимко, містерія «Вирій».
Твори Богдана Шиптура.
Візуальні мистецтва
Виставковий проєкт, «Марія малює. 100 творів Марії Примаченко».
Олена Гром, цикл фоторобіт «Мистецтво жити у критичній зоні».
Андрій Єрмоленко, серія робіт «Ukrainian resistance // Український опір».
Олександр Животков, виставка «Вівтар».
Юрій Нагулко, проєкт «Код нації».
Костянтин Чернявський, серія творів «Земля — Not for sale» у межах проєкту «Нескорені міста-герої».
Кіномистецтво
Художній фільм «Тарас. Повернення»Олександра Денисенка.
Документальний фільм «Пекельні обійми» Дмитра Ломачука.
Документальне кіно «Юкі» Володимира Мули.
Стрічка «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука.
Театральне мистецтво
«Для домашнього огнища», Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
«Зерносховище», «Зелені коридори» та «Саша, винеси сміття», режисер Максим Голенко;
«Енеїда», Київського академічного театру ляльок.
Imperium Delendum Est, Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
Театралізоване дійство (меса) «Слово — зброя» (виконавець — Анатолій Матвійчук).
Опера «Катерина», Олександра Родіна за Шевченком від Одеського національного академічного театру опери та балету.
Вистави «Конотопська відьма» та «Калігула», Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Шевченківська премія — найвища творча нагорода за внесок у розвиток культури та мистецтва в Україні. Премію вручають із 1961 року до дня народження Тараса Шевченка, який відзначають 9 березня.
Читайте також: Від хвороби помер режисер і співорганізатор фестивалю «Червона рута» Сергій Архипчук
Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee
Розповiсти друзям
Допитливим
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: