Головна
>
Кіно
>

«Фестивальний фотограф відмовився нас знимкувати»: як пройшла акція на підтримку України на кінофестивалі в Локарно?

«Фестивальний фотограф відмовився нас знимкувати»: як пройшла акція на підтримку України на кінофестивалі в Локарно?

З 3 по 13 серпня у Локарно (Швейцарія), відбувся 75-ий Міжнародний кінофестиваль. На ньому відбулася прем’єра польсько-німецької стрічки про Україну «Синдром Гамлета» Ельвіри Нєвєри та Пьотра Росоловського.

Команда фільму провела акцію на підтримку України. Однак на офіційному сайті фестивалю фото з акції не знайдеш — фотограф вирішив зберігати політичну нейтральність і відмовився фіксувати стейтмент.

Про акцію, реакцію організаторів та військову форму на червоній доріжці — читайте у нашій розмові з режисеркою стрічки Ельвірою Нєвєрою.

Міжнародний кінофестиваль в Локарно — один з найдавніших та найпрестижніших кінофестивалів світу, започаткований у 1946 році. Він вважається четвертим за важливістю європейським кінофестивалем після Канн, Венеції і Берліна.

У межах цього фестивалю документальний фільм про Україну «Синдром Гамлета» режисерів Ельвіри Нєвєри та Пьотра Росоловського отримав гран-прі «Тижня критики» як найкращий фільм. Також фільм також отримав премію незалежних швейцарських критиків «Boccalino d’Oro» за найкращий документальний фільм кінофестивалю.

Під час прем’єрного показу були присутні декілька героїв фільму, зокрема, акторка Оксана Черкашина (відома також за ролями у фільмах «Погані дороги» та «Клондайк») та один із головних героїв Ярослав Гавянець, який наразі служить у Збройних силах України.

Перед прем’єрними показами фестиваль запрошує знімальні групи кожного фільму на фотографування на червоному хіднику. Власне, під час фотосесії, група фільму й провела акцію аби привернути увагу до війни в Україні.

Ельвіра Нєвєра каже, що в умовах війни в Україні творча група не могла просто стояти та посміхатися, ніби нічого й не відбувається:

«Коли ми отримали запрошення на фотосесію на червоному хіднику, мені стало зрозуміло, що ми повинні використати цей момент, щоб привернути увагу до війни в Україні. Я вибрала слогани й залучила графічного дизайнера, який підготував для нас банери. Я постійно перебуваю в контакті з нашими героями на передовій і не з чуток знаю, яка там складна ситуація. Західні країни обіцяють багато, але не так багато військової техніки, особливо важкого озброєння, яка все ж потрапила в Україну. Про це треба говорити й привертати увагу, тому що люди на заході цього не знають або просто не цікавляться».

Відтак на фотосесію творча група прийшла з різними транспарантами на кшталт «Russia is a terrorist state» (Росія — терористична держава), «Arm Ukraine now» (Озброюйте Україну), «Stop bombing Ukraine» (Припиніть бомбити Україну). А також кілька хвилин кричали «Україна», щоб світ почув крик України про військову допомогу, яку Україна просила місяцями.

Про акцію заздалегідь повідомили пресу, радіо, телебачення. Тож на акції були присутні ведучі новин швейцарського телебачення, швейцарське радіо та кілька журналістів.

Однак, за словами режисерки, в цілому команді фестивалю така ідея не сподобалась:

«Але частина команди з нашої програмної секції Semiane de la critique підтримала наш протест і допомогла нам із контактами з пресою та телебаченням. Проте фестивальний фотограф відмовився фотографувати нас із плакатами під час акції, посилаючись на те, що хоче зберігати політичну нейтральність. Тому на сайті фестивалю ви можете знайти лише звичайні “гарні” фото команди. Ми були шоковані. На щастя, ми приїхали зі своїм фотографом, тож вони не заважали нам проводити акцію, а лише виставили себе на посміховище, бо фото все одно пішли у світ разом з інформацією та їхньою реакцією».

Газета Виборча

Ще один момент, який команда стрічки не врахувала — у Швейцарії заборонено носити військову форму будь-якої іншої армії світу, крім місцевої.

А один з акторів — Ярослав Гавянець — прийшов у формі ЗСУ на прем’єру також в знак підтримки та прояву своєї позиції.

«Оскільки нас знімало місцеве телебачення, то постало питання чи це допустимо, що він у формі, вони зв’язалися з місцевими військовослужбовцями та стало зрозуміло, що це заборонено. Тож після показу та спілкування з глядачами Ярослава забрали до поліційного відділку для “спілкування”», — розповіла режисерка.

«Синдром Гамлета» — це портрет покоління молодих українців, народжених після розпаду Радянського Союзу, сформованих Майданом 2013 року, натхнених силою політичних змін та зранених війною.

Ельвіра каже, що фільм розповідає про війну як про дуже особистий досвід кожного з наших героїв. Тож на цьому емоційному рівні глядачі цілком можуть співпереживати їхній долі та відчувати, що такі історії це про мільйони українців сьогодні.

На прем’єрному показі фільму було близько 800 осіб. За словами режисерки, глядачі розходилися зворушені, а багато з них плакали.

Про фільм: За кілька місяців до повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році п’ятеро молодих людей беруть участь у створені унікальної театральної постановки, яка намагається пов’язати їхній досвід війни з шекспірівським «Гамлетом». Для кожного з них сцена стає платформою для вираження своїх переживань та травм через можливість поставити самим собі запитання «бути чи не бути» на тлі дилеми, яка є в житті кожного з героїв. Головні герої борються з розчаруванням, безсиллям і гнівом, намагаючись навести лад у своєму житті, часом занурюючись у болісне минуле: Славік, який пройшов пекло війни та полону, бувши солдатом-кіборгом; Катя, яка прагне вибачення матері за те, що пішла воювати; Родіон, який втік з Донбасу, проте й далі стикається з гомофобією, яка зростає; Роман, який досі бореться з травматичними спогадами свого військового досвіду у якості фельдшера на полі бою, та Оксана, яка просто хоче забути та виїхати з країни.

Напружені репетиції вистави поєднуються зі сценами з життя героїв, створюючи потужний портрет покоління, яке намагається подолати травму війни, що після вторгнення Росії не лишається у минулому, а стає їх сьогоденням і майбутнім.


На цьому фестивалі також відбулася прем’єра українського фільму «Як там Катя?» Крістіни Тинькевич. Стрічка отримала дві нагороди кінофестивалю. Фільм нагородили спеціальним призом журі Ciné+. А виконавицю головної ролі Анастасію Карпенко відзначили у номінації «Найкраща акторська робота».

Нагадаємо, що соціальна драма розповідає історію лікарки швидкої допомоги Анни, яка шукає справедливості у недосконалому світі і є повнометражним дебютом режисерки.

На фестивалі фільм брав участь у конкурсній програмі Concorso Cineasti del presente («Конкурс кінематографістів сьогодення»).

Крістіна Тинькевич із нагородою

Читайте також: Відео дня: дивимося трейлер фільму «Снайпер. Білий ворон»

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Музика
Від The Maneken до sucilna_nevdacha.exe: як звучить Донеччина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
22 хв. тому
Анонси
Гід сценами фестивалю V`YAVA Єднання: плейлісти усіх локацій
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
1 день тому
Новини
Як звучить Харківщина: плейлист від Люка та Ліруму
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
25 Квітня, 2024