Пісня за піснею: ba.latskii про дебютний альбом «Ти»

25 серпня інді-поп гурт ba.latskii випустили дебютний альбом Ти. Вісім треків на альбомі розповідають про те, як цей світ відчувають виконавці. Там про зраду, самотність, втрати, щире кохання та прийняття себе. 

Спеціально для рубрики «Пісня за піснею» один з учасників гурту Юрій Балацький розповів детальніше про кожен трек альбому.

ba.latskii (балацький) — український інді-поп гурт, до складу якого входять Юрій Балацький, Роман Краснобай, Назар Ніколайчук та Артур Кожевніков. Назва гурту — частинки прізвищ двох учасників, які і є «ядром» колективу (наголошений склад «ба» у прізвищі Романа та «лацький» у Юрія). Хлопці грають разом понад 10 років, та лише нещодавно почали розвивати спільний музичний проєкт. За два роки колектив випустив 6 синглів, а тепер презентують і дебютний альбом.

«Наш дебютний альбом “ти” — це про те, як ми живемо, як відчуваємо цей світ. Про знайомі всім емоції та відчуття: зраду, самотність, втрати, щире кохання та прийняття себе. Деякі рядки з пісень можна побачити на стінах будинків Києва, саме містом і його людьми ми надихалися», — розповідає Юрій Балацький.

Балацький додає, що вони не намагалися зробити альбом навмисно концептуальним чи розкрити в ньому якийсь один чіткий меседж.

Інтро 

Відкриває цей альбом Інтро про різноманітність підходів до життя та несумісність людей через це. Хтось надає великого значення навіть дрібницям, для когось ти — ціле життя. А для когось все що відбувається — це рутина, в якій однаково буденно сприймається щоденне миття брудного посуду та секс. 

Не побачу 

Ця пісня з реальною історією. Коли сидячи в соціальних мережах натикаєшся на пост, що твого друга вже немає і єдине що в тебе зараз в голові «я тебе більше не побачу», а потім «скільки б він всього міг ще зробити». Про безстрашність та готовність, не дивлячись на усі ризики, поїхати на фронт заради кращого майбутнього, своєї коханої, сімʼї та друзів.

Останній раз

Пісня про зраду. Думаю, кожен стикався з такими ситуаціями у себе чи близьких. Коли часто пробачаєш і продовжуєш виправдовувати людину, хоча цього робити не треба, бо кінець завжди однаковий. Надихнувся на цю пісню, поки читав «Інтернат» Жадана. 

Театр тіней

Пісня була написана 2014 році, коли я працював звукорежисером на студії й намагався зрозуміти, для чого це все робиться. Чому я їжджу на роботу, для чого посміхаюсь людям, які мені неприємні? Багато людей лицемірять один одному, це прикро.

Космос

Концентрована емоція самотності. Коли довгий час живеш сам і відчуваєш себе паскудно.

Тремтиш

Тоді мені хотілося віддавати любов, а не переконувати у своїх почуттях постійно. Не хотілося грати в цю гру, яку грають люди. Емоційні гойдалки, ігнорування, гордість, егоїзм. Як на мене, це все нездорова фігня, але такі чомусь правила гри.

Ти так мало говориш

Це пошук себе, що супроводжується спогадами про людину, з якою ви розділяли гарні моменти та кайфували від простих речей. Це про знайомство на вулиці, на яке ти так давно чекав. Про спонтанну прогулянку, яка привела до приємного і неочікуваного досвіду. Хотілося звернути увагу слухача, що є люди, які відчувають цей світ так само як і ти.

---

Читайте також: Radiohead, Blink-182 та непальська музика: детально про саундтрек до «Ми не згаснемо»