З 2021 року три українські міста у співпраці з проєктом EU4Culture працювали над розробкою Стратегій розвитку культури.
До участі в програмі потрапили Одеса, Вінниця та Рівне. Культурні інституції та недержавні організації мали дослідити та спланувати, як можуть розвиватися їхні міста у галузі культури.
Стратегія розвитку культури Вінницької міської територіальної громади розроблена до 2025 року. Перший заступник директора департаменту культури Вінницької міської ради Олексій Циганков розповів, чому Стратегія міста вважається адаптивною, як живе місто в умовах війни та що мають знати про Вінницю люди, які ніколи не бували тут раніше.
Коли вперше у Вінниці почали вести розмову про затвердження стратегії розвитку?
Досвід роботи над стратегічними документами розвитку міста почався з 2010 року. Запит на створення окремої галузевої стратегії культури особливо з’явився в ковідний період. Пандемія показала, що надання культурних послуг вимагає переосмислення, нових методів і форматів. У 2021 році, ми знайшли програму EU4Culture подали заявку та отримали можливість створити власну “культурну” стратегію.
А як відбувався процес розробки, кого до цього залучали?
Активна робота над розробкою Стратегії почалася після оголошення результатів програми EU4Culture, тоді ми вперше сформували робочу групу. За досить короткий час ми провели велику роботу з максимальним залученням небайдужих до цього питання мешканців громади. На момент 23 лютого 2022 року у нас вже були визначені «ескізні» стратегічні напрямки майбутньої стратегії.
Подальші обставини вимагали від нас швидкого та ефективного прийняття рішень щодо адаптації вже отриманої інформації та її інтеграції у стратегічний документ. Спільно ми дійшли згоди, що наша стратегія буде адаптивною, з огляду на зовнішні вимоги та зміни.
Можна конкретніше дізнатися про ці дослідження? Які напрямки вони охоплювали?
ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій» було проведено комплексне дослідження стану галузі культури. Понад 3000 вінничан долучилися до цього дослідження у різному форматі.
Основні респонденти — представники різного віку, соціального статусу та професійних сфер, мешканці міста і навколишніх сіл. Ми проводили опитування як онлайн, так і через безпосереднє спілкування з людьми віком від 16 до 65 років. У рамках роботи над документом було провели цикл фокус-групових обговорень за 10 напрямками, зокрема: експертних панелей та засідань робочої групи на яких було визначено мету, актуальність, SWOT-аналіз, основні стратегічні напрямки та сформовано поля розвитку.
Якщо говорити про сильні та слабкі сторони міста — які переваги має Вінниця порівняно з іншими містами?
Однією з головних переваг є географічне положення регіону — це своєрідний «золотий перетин» між північчю і півднем, заходом та сходом, що робить його великим транзитним вузлом та місцем зустрічі різних культурних традицій з цікавими культурними та архітектурними пам’ятками. Цікавим кейсом є робота та співпраця з приватними ініціативами колекціонерів, які з часом створюють культурні простори, а ті, своєю чергою стають туристичними магнітами Віннниці. Прикладами цього можуть слугувати «Музей моделей транспорту», музей-кав’ярня «Пан Заваркін та Син», «Музей марки ім. Якова Балабана».
Є також інші унікальні проєкти, як-от музей моделей та транспорту, музей української марки, а також музеї, присвячені авто, вело, фото і телерадіотехніці.
Важливим є також міжінституційний діалог та співпраця, що відкриває нові можливості для розвитку культури.
Унікальним, на наш погляд, є ініціатива місцевих істориків, яка за «еволюціонувала» від громадської організації до комунального підприємства «Центр Історії Вінниці», а згодом стала повноцінним культурним закладом в історичній будівлі, «Садибі Боруха Львовича» — «Музей Вінниці». Нині цей заклад поряд з пошуковою та фондовою роботою активно реалізовує освітні та культурно-мистецькі проєкти різного формату.
Місто також славиться своїм фестивальним рухом. Поряд з традиційними масштабними культурними подіями до Дня Європи, Дня міста Вінниці, Різдвяних свят, топовими на фестивальній мапі залишаються такі фестивалі, як: фестиваль військово-історичної реконструкції «Вінниця – столиця УНР», фестиваль ленд-арту «Міфогенез», мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва «Air Fest Vinnytsia», «VINNYTSIA JAZZFEST», хореографічний фестиваль «DanceHub», фестиваль хорового мистецтва ім.В.Газінського та інші.
На жаль, через війну, з безпекових міркувань, переважна більшість з них, нажаль, не проводиться. Але ми віримо, що після — ми обов’язково повернемось.
А як проявив себе культурний простір у контексті «культура-бізнес» після початку повномасштабної війни?
Це поки один зі слабких векторів. Але в цьому контексті існують чудові бізнес-ініціативи, особливо у форматі культурних просторів. Під час війни ми спостерігаємо позитивний розвиток цього напрямку. У Вінниці продовжує свою діяльність приватна галерея сучасного мистецтва «Галерея ХХІ» — один із найвідоміших культурних просторів.
28 жовтня 2023 року, у Вінниці відкрили артпростір «Етно Чари», який поєднує в собі гончарну майстерню, локацію для майстер-класів, кав’ярню, крамницю кераміки та виставкову залу.
У січні цього року у центрі Вінниці відкрили книгарню «Герої» на честь Миколи Рачка — журналіста і 27-річного воїна, який загинув у бою влітку 2022 року. Про відкриття книгарні мріяв сам Микола. І цю його мрію втілили його батьки та старша сестра Антоніна.
Варто згадати й про успішний розвиток культурного простору «Піч» за ініціативи ГО «Плай», що з початком війни року став своєрідним артпритулком для релокованих митців. На сьогодні це важливий простір у культурному житті громади.
Ще однією подіє стало відкриття за ініціативи вінницьких митців простору MŌNTAЖ.
А як самі вінниччани відгукуються про культурне життя в місті? Як оцінюють дозвілля, можливості для культурної реалізації?
Погляди дуже різні, бо у нас є проблема з просторами. Особливо після 14 липня 2022 року, коли внаслідок російської атаки був зруйнований Будинок Офіцерів, і місто залишилося без повноцінного концертного залу.
Також гостру нестачу просторів відчуває сучасне, експериментальне мистецтво. Але місцеві жителі часто самі стають ініціаторами того, щоб на якихось закинутих просторах відбувалося «культурне відродження».
Наразі Вінниця активно працює над пошуком можливостей створення центру сучасного мистецтва, залучаючи до співпраці митців, місцеву владу, громадський сектор, науковців бізнес. Це стратегічне партнерство між цими ключовими групами допомагає знаходити спільну мову та просуватися у напрямку розвитку необхідних культурних просторів.
Наскільки ефективно взаємодіють органи місцевої влади з громадським сектором і митцями.
У нас не виникало значних проблем у співпраці з громадським сектором. Існують ініціативи, які, звичайно, очікують на більшу підтримку від місцевої влади, але часто обмежені ресурси не дозволяють її надати, на додаток, коли кошти акумулюються на допомогу Збройним Силам України. Та все ж, ми знаходимо альтернативні способи співпраці, зокрема через ресурсну підтримку ініціатив. Громадськість має більше можливостей, особливо під час війни, коли сфера культури стає відома завдяки його зусиллям. Це пов’язано з тим, що спільнота має доступ до бізнес-фінансування і більше можливостей у грантових програмах, на відміну від органів місцевого самоврядування, яке здебільшого залежить саме від місцевого бюджету.
Мистецьке об’єднання «Плай» реалізовує проєкт «Platform of Action: розвиток Території SUN» у рамках програми EU4Culture. У результаті дослідження потреб аудиторії та професійних резиденцій за напрямками екологія/ландшафт, ревіталізація/урбаністика, туризм та культурні/креативні індустрії буде напрацьована концепція розвитку стратегічного об’єкта у місті Вінниця.
Колишній дитячий санаторій ім. М. Коцюбинського у 2019 році за ініціативи ГО «Мистецьке об’єднання “Плай”» і ряду інших громадських організацій та за підтримки Вінницької міської ради став експериментальним майданчиком для різних подій.
А як щодо співпраці з іншими містами? Наскільки вона ефективна, на прикладі, скажімо проведення фестивалів чи обміну досвідом?
Зовнішня співпраця нашої громади в галузі культури має цікаві кейси позитивного досвіду. При проведенні культурних подій у «доковідний» період та до початку повномасштабного вторгнення постійно залучались культурні дієвці з закордону. Постійними учасниками були митці з міст-побратимів Вінниці.
Війна ще більше актуалізувала питання співпраці. Минулоріч в рамках підписання угоди про побратимство між Вінницею та німецьким містом Карлсруе було створено символічний мурал вінницькою художницею з зображенням всесвітньовідомого вінниччанина Миколи Леонтовича. Також проводились обмінні мистецькі проєкти з містами Мюнстер (Німеччина), Кельце (Польща), Венспілс (Латвія). Ширшою стає співпраця і громадського сектора з міжнародними партнерами.
В рамках проєкту EU4Culture на постійній основі відбуваються заходи, які спрямовані на взаємодію міст-учасників проєкту. Це і воркшопи, і тренінги з інтернаціоналізації, і конференції для український міст мережі проєкту, і Міжнародні мережеві конференції. Тобто, найбільший акцент робиться саме на різноформатну співпрацю.
Так, з метою обміну досвідом та потенційного партнерства з 11 по 13 травня до нашого міста завітали культурні дієвці з м.Рівне, зокрема, заступник міського голови Рівненської міської ради, представники управління культури та туризму, закладів культури Рівного та ГО «Агенція сталого розвитку міста». В рамках цього візиту відбулась розширена комунікаційна платформа стейкхолдерів «Вінниця-Рівне.Культура» під час якого було презентовано культурне життя міст та обговорено можливості співпраці у програмах проєкту EU4Culture.
Така співпраця є, хоч вона могла б бути значно ширшою, якби не війна. Ми також зацікавлені у співпраці з іншими містами західного регіону, як-от Трускавець чи Івано-Франківськ.
Що має знати про Вінницю людина, яка приїздить вперше?
Вінниця — це не лише місто фонтанів. Вони, звичайно, є чудовою візуальною родзинкою, але насправді місто також має багату локальну історію, величезний потенціал і є справжнім «магнітом».
У 2018 році створили мобільний додаток для подорожі містом «Два дні у Вінниці». Його особливість — у тому, що з його допомогою можна самостійно вирушити на екскурсію. Мобільний гід допомогає скласти оптимальний маршрут, підказує заклади харчування, відпочинку та яким транспортом крaще скористaтися. Також розповідав про визнaчні міста Вінниці — зaвдяки унікaльній опції додaтку — «Розмовa з пaм’ятником».
Місто відрізняється своєю швидкою еволюцію. Зі звичайного провінційного міста ХІХ століття, вже у 1919 році стала столицею Української Народної Республіки. Сьогодні Вінниця є інноваційним містом, де почалися такі ініціативи, як прозорі офіси, які тепер розповсюджені по всій Україні. А також ідея міста трамваїв з можливістю Wi-Fi підключення, що більше десяти років тому була справжньою новинкою, яка викликала захоплення.
А як взагалі триває нарощення культурної привабливості міста? Маю на увазі, зараз, коли зростає міграція, і місто відвідує багато нових людей.
Департамент туризму та маркетингу міста активно працює над розвитком туристичного напрямку та промоції міста Вінниці. На мою думку, важливою подією стало відкриття нового КП «Офіс туризму». Сьогодні розробляються нові екскурсійні маршрути, проєкти та програми для ВПО. Враховуючи статус Вінниці як важливого медичного центру та столиці військової авіації сучасної України, зростає попит на медичний туризм.
При кожному організованому заході у культурній сфері, незалежно від обставин, ми залучаємо фахівців із туризму. Це важливо для маркетингу, адже таким чином ми формуємо позитивний імідж Вінниці для зовнішнього туриста.
Минулоріч, Вінниця стала членом Європейської федерації Шляху святого Якова. Подільський шлях святого Якова (Camino Podolico) офіційно прийняли до Європейської федерації Шляху святого Якова на генеральній асамблеї організації 29 червня 2023 року в іспанському місті Потес.
Подільський шлях святого Якова — це культурно-пізнавальний та паломницький маршрут з Вінниці до Кам’янця-Подільського через Бар на зразок Шляхів святого Якова, які проходять через усю Європу та ведуть до міста Сантьяго де Компостела в Іспанії. Маршрут поєднує 13 точок Вінницької та Хмельницької областей. Він дозволяє спланувати пішу або веломандрівку з необхідною інфраструктурою для харчування та ночівель кожних 20–25 кілометрів. Унікальність Camino Podolico полягає в тому, що він проходить найбільш мальовничими місцями східного Поділля. В першій його частині мандрівники мають можливість пройти вздовж мальовничих берегів річок Південний Буг та Рів, а в другій наблизяться до Товтр. Маршрут популяризує громади у Вінницькій та Хмельницькій областях як туристичну атракцію серед внутрішніх та іноземних туристів та створює необхідні умови для розвитку місцевого бізнесу. Його довжина становить 252 кілометри.
Повертаючись до Стратегії: які кроки вже були здійснені в контексті поставлених цілей, і як взагалі вони адаптовані до викликів сьогодення?
Стратегія є інструментом, що реагує на виклики сьогодення: забезпечення ціннісного функціонування культурного простору в умовах війни та повоєнної відбудови (матеріальне, сенсове і смислове наповнення). Основною метою нашої адаптивної стратегії є виявлення та маркування пріоритетних напрямків розвитку культури Вінницької міської територіальної громади на період до 2025 року.
Основним напрямком роботи є тісна взаємодія між владою, громадою, бізнесом та науковцями. Серед важливих проєктів 2023 року — створення дизайн-концепції Вінницької вежі – візитівки нашого міста. Донедавна всередині вежі розміщувався музей воїнів-інтернаціоналістів. Нині вежа передана на баланс “Музею Вінниці”, що дозволить залучити нові значення та ідеї до головного символу міста.
Значну увагу приділяємо визначенню ідентичності Вінниці та її мешканців. Ми організували освітню сесію «Культурний код Вінниці: в пошуках вінницькості». Під час неї науковці вишів поділилися своїм баченням формування вінницької ідентичності в різні історичні періоди: у 19 столітті, на початку 20 століття, під час радянської епохи та в період незалежності України. Ми сподіваємося систематизувати отримані дані та створити публікацію, яка б стала своєрідним “путівником” з ідентичності Вінниці для її мешканців.
Значну увагу зосереджуємо на розвитку музейної справи, у 2023 році у Вінниці відбувся Музейний форум, що зібрав багато спікерів і представників різних музеїв усієї України.
28 жовтня 2023 року Вінниця відзначила 110-ту річницю з дня заснування міського трамвая, перетворивши його не лише на засіб пересування, а й на культурну платформу. З цієї нагоди відбулося багато культурних заходів: екскурсійні маршрути на історичних вагонах та культурно-мистецький форум з участю представників з Львова, Рівного, Одеси. Цього року відзначається 160-та річниця з дня народження Михайла Коцюбинського, тож заплановано багато заходів у межах проєкту «Рік Коцюбинського». Також організовуємо фестиваль рогозоплетіння (традиційне ремесло, яке полягає у плетінні різноманітних предметів із рогозу — рослини, що зростає біля водойм, — прим.ред.) для популяризації цього виду національної нематеріальної спадщини. Паралельно працюємо над стратегічним документом, що визначатиме культурні орієнтири міста до 2030 року.
EU4Culture — чотирирічний проєкт із загальним бюджетом у 7,85 мільйонів євро, який фінансується Європейським Союзом для підтримки культурного та креативного сектору з особливим акцентом на нестоличні міста в країнах Східного партнерства. Проєкт реалізується Goethe-Institut у партнерстві з Czech Centers, Danish Cultural Institute та Institut Français у Грузії.
Матеріал опублікований на умовах партнерства.
Над створенням цього матеріалу працювала команда із шести людей.
Допоможи нам продовжувати працювати на цьому ж рівні — задонать Ліруму на Buy Me a Coffee
Розповiсти друзям
Допитливим
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: