УІК провів дослідження читацької поведінки: переказуємо головне

Український інститут книги провів дослідження щодо читацьких вподобань українців. Метою було вивчити динаміку читання серед українців та порівняти їх з результатами досліджень, проведених у 2018-2020 роках. Йдеться не лише про читання книжок, а й про інші джерела інформації для читання.

Дані збирали серед різних вікових категорій та різними шляхами: під час особистих та телефонних опитувань та у форматі інтерв’ю. Вікові категорії опитування — діти від 6 до 17 років та дорослі від 16 років. Опитування охопило мешканців усіх областей України, окрім окупованого Криму. Найбільша кількість респондентів була опитана в Дніпропетровській області, а також у Києві та Харківській області. В дослідженні взяло участь 55% жінок та 45% чоловіків.

За результатами дослідження УІК сформував звіт, а ми коротко переказуємо, про що в ньому йдеться.

Популярність читання

Дослідження показало, що читання набуває більшої популярності як спосіб проводити дозвілля. Зокрема, частка респондентів, які читають щось цікаве в інтернеті, збільшилася удвічі: з 22% у 2020 році до 43% у 2023 році. А щоденне читання книжок, включно з прослуховуванням аудіокнижок, зросло більше ніж удвічі: з 8% у 2020 році до 17% у 2023 році. Водночас, частка респондентів, які ніколи не читають книжки, залишається на стабільному рівні — близько 30% вже третій період дослідження поспіль.

На тлі цих показників зростає динаміка читання у діджитал-середовищі, тоді як перегляд телебачення втрачає популярність.

Ще один результат дослідження свідчить, що схильність читати на дозвіллі значно корелює із освітнім рівнем респондентів. Серед респондентів, які читають щодня, найвища частка людей із вищою освітою (45%), а серед нечитачів — найнижча (19%).

Щодо видів джерел читання, то найбільше українці читають друковані книжки. 10% респондентів щоденно читають такі книжки, 11% — кілька разів на тиждень і 14% — кілька разів на місяць. Водночас, читання електронних книжок залишається менш уживаною практикою серед респондентів. 71% вказали, що ніколи не читають таких книг. Подібна ситуація з аудіокнижками — 73% респондентів ніколи не слухали їх.

Та в умовах війни електронні книжки все ж почали «витісняти» паперові видання.

Саме серед читачів електронних книжок і слухачів аудіокнижок спостерігається зростання щоденних читачів. Так, частка споживачів лише електронних форматів зросла більше ніж удвічі (з 5% до 12%), тоді як частка споживачів лише друкованих форматів знизилася також майже удвічі (з 39% до 21%). В УІК кажуть — культуру «запаху книги і шурхоту сторінок» поступово змінює культура доступності й зручності.

Серед причин, які спонукають читати, респонденти називали любов до читання (42%), для самовдосконалення та саморозвитку (41%), відпочинок (28%), та прагнення дізнаватись нове (22%).

Респонденти, які читають або слухають книжки, читають близько 9 книжок на рік. Загалом, з урахуванням читання у різних форматах однією людиною, читаючий українець читає 15 книжок на рік в середньому.

Як українці купують книжки

62% респондентів сказали, що не придбали жодного примірника впродовж останнього року. 22% респондентів придбали від однієї до чотирьох книжок і 12% — від п’яти до дванадцяти книжок.

При цьому, електронні та аудіокнижки українці майже не купують.

Найбільш активно купують друковані книжки представники двох вікових груп: 20‐29 та 30‐39 років, що відповідає тенденціям вікової купівельної спроможності.

20% опитаних зазначили, що купують нові книжки. У бібліотеках книжки майже не беруть. Лише 7% опитаних зазначили, що бібліотеки для них є джерелом отримання нової літератури.

«Натомість нерегулярні читачі частіше читають книги з домашніх бібліотек. Це може свідчити про практики повторного прочитання — перечитування однієї книги кілька разів. У сучасному світі ця практика відмирає, і одним з факторів, який це спричиняє, є екранізація літературних творів. Перечитування книг було пов’язано з бажанням ще раз отримати емоції, які давав текст», — зазначають у дослідженні.

15% респондентів сказали, що домашня бібліотека в них практично відсутня, тобто вдома вони мають менше 10 книжок.

В середньому, на купівлю книжок респонденти витрачають від 301 до 1000 гривень. Частіше її вказували люди, в яких є діти від 6 до 18 років.

Наразі в Україні в межах промоції читання просуваються практики книгодарування. Люди, які читають книжки частіше, також частіше отримують їх у подарунок.

Щодо призначення куплених книжок дослідження показало, що 38% опитаних купували книжки для домашнього господарства. Це вдвічі більше за тих, хто купує книжки для дозвіллєвого читання.

Найчастіше книжки купують у книгарнях, на сайтах видавництв та неспеціалізовані магазини.

УІК проаналізував, що в Україні значно нижча кількість книгарень порівняно з європейськими країнами. До повномасштабної війни в Україні було близько 200 книгарень, тобто 1 книгарня на 200 000 населення. Тоді як у Європі цей показник — приблизно 1 книгарня на 20 000 населення. Зараз, під час повномасштабної війни, налічується лише 130 книгарень.

Що читають українці

Опитаних попросили назвати останню книжку, яку вони прочитали або послухали. Найчастіше респонденти називали Стівена Кінга, Дена Брауна, Ґреґорі Девіда Робертса, Марґарет Мітчелл, Агату Крісті, Михайла Булгаков та Джоан Ролінг.

Серед українських авторів згадувались класики Тарас Шевченко та Леся Українка. А серед сучасників: Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков, Катерина Бабкіна та Андрій Любка.

Щодо жанрів, то найчастіше респонденти вказували, що прочитали сучасні романи (15%), фантастику й фентезі (14%), книжки з психології та саморозвитку (10%).

Порівняно з попередніми роками, зросла кількість читачів, які читають українською мовою. Закономірно, що внаслідок цього зменшується популярність російської. Люди, які спілкуються вдома українською, обирають українську і як зручну для читання мову (76%). Респонденти, які у повсякденному домашньому вжитку користуються як українською, так і російською мовами, казали, що їм все одно, якою мовою читати (59%).

Найбільша частка читачів суто російською залишається серед сімей, де російська є переважною мовою спілкування (43%).

Як читають діти

Частка дітей, які читають книжки, зросла в усіх сегментах — щоденних, тижневих і щомісячних читачів. Частка дітей, які ніколи не читають на дозвіллі, знизилася з 18% до 15%.

Щоденно читають 18% дітей віком 6‐9 років і лише 15% дітей віком 14‐17 років. А от частки дітей, які не читають на дозвіллі ніколи, становлять рівно протилежні значення: 18% серед дітей 14‐17 років і 15% серед дітей 6‐9 років.

Серед усіх дітей частка тих, хто читає для задоволення, становить 39%. Якщо порівнювати дані опитувань 2020 і 2023 років, то видно зростання частки дітей, яких змушують читати (з 17% в 2020 році до 28% у 2023 році). Любов до читання дітям найбільше прививають батьки і вчителі. Водночас, кожна четверта дитина з числа опитаних каже, що полюбила читати самостійно.

Переважна частина дітей читає саме друковані книжки. Та серед дітей також зростає частка тих, хто читає електронні видання, а частка дітей, які слухають аудіокнижки, зросла вдвічі порівняно з показниками 2020 року.

Частка дітей, яким батьки купували книжки, зросла майже в півтора рази — з 41% у 2020 році до 63% у 2023 році. Також збільшилася частка дітей, яким книжки дарують (з 19% до 31%), та частка дітей, які купують книжки самостійно (з 9% до 15%).

Нагадаємо, що схоже дослідження нещодавно проводило видавництво #книголав. Видавництво провело 200 глибинних інтерв‘ю та опитало 15 130 респондентів щодо їхніх книжкових вподобань та покупок. Дослідження провели, аби знайти відповіді на дев‘ять запитань про поведінку покупців, частоти придбання книжок, популярності видавництв, тематики літератури тощо.

---

Читайте також: Радіодиктант національної єдності писатимуть за текстом Катерини Калитко