Головна
>
Кіно
>

«Як там Катя?». Чому дебют Крістіни Тінькевич — це кращий «жіночий погляд» у сучасній українській соціальній драмі

«Як там Катя?». Чому дебют Крістіни Тінькевич — це кращий «жіночий погляд» у сучасній українській соціальній драмі

25 січня в український прокат вийшла соціальна драма «Як там Катя?» — дебютна робота режисерки Крістіни Тінькевич. Світова прем’єра фільму відбулася у 2022 році в Локарно, де фільм здобув спецприз журі Ciné+, а виконавицю головної ролі Анастасію Карпенко відзначили за найкращу акторську роботу.

Кінокритик Ігор Кромф подивився стрічку і спеціально для Лірум розповідає, чому це одна з найяскравіших соціальних драм української нової хвилі.

Сюжет фільму насправді досить простий. На київській Лівобережці живе лікарка швидкої допомоги Анна. Їй під сорок. Здебільшого життя в неї — це тягуча рутина: скажений темп роботи, мати з деменцією, сестра-дармоїдка, кредит на квартиру й одружений коханець, який, звісно, ніколи не піде від родини. Головна радість, мотивація та натхнення в житті Анни — її 11-річна донька Катя. Все, чого намагається досягти Анна, це щоб її донька мала краще життя.

Однак раптово доньку збиває мажорка, а згодом Катя помирає. Життя Анни перетворюється на пекло. Спершу вона оббиває лікарняні пороги, занурюючися в борги, де всі «забили» на порятунок її дитини. Згодом зіштовхується з полі(мілі)цейською системою, де таких справ у слідчого пів шафи й щось робити заради справедливості у випадку, де донька бізнесвумен збила доньку якоїсь лікарки, йому просто неохота. Відвертається від Анни і її коханець, у якого «ну ти ж розумієш сім’я», а згодом і рідні, які зрозуміли, що на смерті Каті можна заробити грошей.

У фіналі Анна знову зустрічається з вбивцею своєї доньки. Вона може врятувати її, але не робить цього. Щоправда, навіть така старозавітна ситуація «око за око» не приносить катарсису.

Фото: кадр з фільму «Як там Катя?»

Однією з важливих рис української нової хвилі є те, що жінок у режисерському кріслі не менше, ніж чоловіків. Насправді це дійсно цікавий гендерний феномен, якщо порівнювати з новими хвилями інших країни. Однак, попри наявність великої кількості режисерок в українському кіно, саме «жіноча історія» та «жіночий погляд» в українському кінематографі представлений, скажімо, не настільки широко, як можливо цього б хотілося.

«Як там Катя?» — це дуже «жіноча історія» про нашу соціальну несправедливість, про складність переживання втрати найближчих, про депресію та втому від життя. І чесно кажучи, нехай би всі дебюти в українському кіно були такими якісними та продуманими, як у Крістіни Тінькевич.

Сценарій до фільму писали Сергій Касторний, Наталія Блок та Юлія Гончар. Прекрасна історія про життя, мрії та тривоги простих людей, яких щодня можна зустріти в маршрутці, супермаркеті та, власне,навіть якщо подивитися в дзеркало. В цій історії немає місця надмірним та пафосним діалогам, герої фільму говорять простою і живою мовою.

Сценарну роботу доповнює дуже якісна операторська робота Влада Вороніна. Ручна камера, яка ніби слідкує за життям Анни постійно, фіксуючи її в тьмяних кольорах, наповнених жовтуватим світлом електроламп чи синім світлом телеекранів, або ж взагалі використовуючи природне освітлення. Простота та динамічність цих візуальних рішень наближає це кіно до соціальних драм італійського неореалізму чи нової радянської хвилі періоду «відлиги».

Фото: кадр з фільму «Як там Катя?»

Але,звісно, головна окраса, яка зшиває ці сценарні, режисерські та операторські напрацювання — це виконавиця головної ролі Анастасія Карпенко. На жаль, але в українському кіно нової хвилі не так багато сильних та цікавих жіночих образів, тим паче в головних ролях. Тому роль Карпенко особливо потужно виглядає в українському кіно. Акторка будує цей образ жінки, яка з тягот щоденної рутини переходить у пекло бюрократичної несправедливості, депресії та непроханих порад на німій міміці непроговореного болю.

У фільмі є щонайменше дві сцени: танців на дискотеці, куди Анну заволокли подруги, «щоб розвіяти»і розмови двох матерів Анни та Ірини (матері убивці Каті), які вартують того, щоб бути в топі кращих сцен українського кіно.

Єдине слабке місце у «Як там Катя?» — це фінал. Сюжет фільму вибудований максимально просто, але водночас реалістично та логічно. І раптом глядачеві пропонують розв’язку в стилі програми «Сімейні мелодрами». Так, очевидно, що в ній уся суть, адже вона підводить до головної ідеї стрічки — екзистенційного морального вибору в житті й того, що помста не позбавляє болю. Однак, настільки спрощений та «прямо в лоб», що повірити у фінал стрічки можна дуже-дуже умовно.

Фото: кадр з фільму «Як там Катя?»

В сухому залишку, «Як там Катя?» — це один із кращих зразків соціальної драми в новій хвилі українського кіно. Тонка історія про переживання втрати, яка глибоко пов’язана контекстом українського бюрократичного пекла. Історія про людину, яка лишалася сам на сам, що репрезентує «жіночий погляд» в українському кіно.


Оцінка критика 9.5/10


Читайте також: У Києві відбудеться Підсумковий Зорепад Релізів та вручення «Золотої Зорі Лірум»

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Культура в регіонах
Від Onuka до Foa Hoka: як звучить Чернігівщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Від Wellboy до Re-read: як звучить Сумщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Музика Дніпропетровщини (Січеславщини): плейлист від Ліруму та Dnipropop
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
12 Червня, 2024