12 найкращих пісень гурту Воплі Відоплясова – за версією LiRoom

Щодня ми розповідаємо нашим читачам про нові проекти, прослуховуємо сингли та передивляємось кліпи, в надії знайти найцікавіших та найперспективніших музикантів. За усіма цими масивами подекуди можна забути про тих зірок, які вже давно сяють на нашій сцені. Саме для того, щоб не забувати корифеїв, редакція LiRoom вирішила збирати та радити найкращі треки відомих українських артистів, за версією редакції. 

Другими героями нашої рубрики «12 пісень» став гурт Воплі Відоплясова. Команда Олега Скрипки на сцені так довго, що годі й рахувати – їх перші гастролі українськими та європейськими містами почалися ще наприкінці 80-х. Із тих пір вони випустили кілька альбомів, значно вплинули на сучасну українську музику та отримали статус культових в українській рок-музиці.

Читайте також: 12 найкращих пісень гурту Океан Ельзи – за версією LiRoom

Послухати плейліст можна на стрімінгах:
Apple Music
Google Play
Deezer

Олексій Бондаренко

Були Деньки
Альбом: Були деньки

Так склалося, що до музики ВВ я дістався набагато пізніше, ніж було варто. Пам’ятає, в інтерв’ю Ткаченкові Олег Скрипка одного разу сказав, що люди нічого окрім Весни і не зможуть наспівати: «Усі інші 70 пісень можна вважати, що я їх написав в стіл». Так було і в мене, запеклого шанувальника ОЕ.

А потім я почув Були деньки. Вона вразила мене якимось напрочуд дивакуватим бриджем з оцим “були-були-були”. Трек про «Рідне місто Херсон» набагато краще показує те, якою насправді є музика ВВ. Це справжній фрікуватий панк із рок-н-рольним корінням.

Музіка
Альбом: Музіка

Мої пошуки по дискографії ВВ привели мене до треку Музіка однойменного альбому. Я ввімкнув його і в мене одразу перед очима пронеслася «Аризонська мрія», Горан Брегович та Іггі Поп зі своєю In A Death Car. Музіка – ще одна дивна та злободенна річ в активі гурту. Екзистенційна історія про нудьгу та пошуки сенсу, яка закінчується бравадою та п’яними танцями. Один із найбільш драматургійно яскравих треків в українській музиці.

День НароDJення
Альбом: Хвилі Амура

Окрім того, що ВВ формували звучання андеграундного українського року, їм вдавалося писати справжні хіти. Звичайно, Весна залишається номер один. Але для мене наряду з нею завжди йшли День нароDJення та Були на селі. Сила Олега Скрипки у його мультиінструменталізмі. Якщо Весну наповнює собою акордеон, то День народження – труба. Почувши цей рефрен одного разу, його неможливо забути.

А ще саме ця пісня цього року грала під час мого сету у барі «Хвильовий», коли ми зустрічали День незалежності України. Звісно на роль гімну вона не претендує, але чому й досі не стала альтернативою всіляким «Дням рождения» Аллегрової я, чесно кажучи, не розумію. Скрипка завжди знав як змусити святковий стіл танцювати.

Катерина Ятель

Зоряна Осінь
Альбом: Мамай EP

На відміну від Льоши, який довгий час нічого крім Весни й не знав, в моєму дитинстві музика ВВ лунала фактично нон-стоп. Потім з’явився фестиваль «Країна Мрій», відвідування якого стало щорічним сімейним ритуалом. Можливо саме тому мейнстримові хіти на кшталт Танці чи Країна Мрій вже давно перестали входити у ранг улюблених, але точно засіли на підкірках мозку. Мої три треки будуть про зовсім іншого Олега Скрипку.

Скільки б музики я не слухала, але Зоряна Осінь для мене одна з найкращих українських пісень евер. У ній довершене все – гітарний риф, пронизливий програш перед кульмінацією треку і головне слова. Я досі не впевнена, що достеменно розумію про що ця пісня, але в ній однозначно збережено усі правила трьохактної структури творення сюжету. Фраза «осінь по карнизах танцює в стриптизах» має майже верленівський мелодизм та метафоричність. Неймовірна композиція, яку я і досі мрію почути хоча б один раз наживо.

Таємні Сфери
Альбом: Любов EP

Таємні Сфери – одна з тих пісень, яка відкриває інтимну лірику ВВ з зовсім іншого боку. У ній немає місця народним образам чи сільським гулянням, натомість з’являється перепрочитання любові через призму божественності та космічності. Звідси і образи сфер, зеленого світла та комет.

Та й якщо вже зовсім чесно, я досі не знаю нічого романтичнішого та більш вражаючого, ніж обіцянка позбутись фізичного тіла та зайнятись вогнем між зоряним дощем. Бажаю кожному хоч раз відчути почуття, що можуть породити такі емоції.

Юра
Альбом: Музіка

Юра – це Юрій Гагарін, перша людина у космосі. Чому це важливо? Та тому що пісня про нього увійшла до платівки Музіка, яку вже інший космонавт – Леонід Каденюк – взяв з собою у космос. Я щиро сподіваюсь, що коли-небудь саме під крик «я» з цієї пісні будуть гудіти двигуни усіх космічних кораблів України. Мріяти не шкідливо, як відомо.

Якщо повернутись до самої пісні, то мені здається, що ВВ періоду Музіки набагато краще характеризують жорсткі, агресивні і дещо сюрреалістичні треки, як Юра чи Кроков’як Рок, ніж Весна та Їхали козаки з того ж альбому. Саме в них Олег Скрипка майже-що кривляється, нагадуючи атаманшу з радянських «Бременських музикантів», особливо підкреслюючи свою унікальну манеру співу.

Артем Рісухін

Колискова
Альбом: Були деньки

Колискова – неймовірно харизматичний трек. І своїм електро-блюзом, і вокальною подачею Олега Скрипки, який доводить свій манеризм до максимуму. Пригадую, як впеше побачив кліп на цю пісню. Перше відео ВВ, де головні ролі виконують не музиканти, а пластилинові персонажі. Химерне, зачаровуюче відео. Мабуть, найдивніше з усього, що робили ВВ.

Весна
Альбом: Музіка

Очевидний вибір. Це не тільки ключова пісня для ВВ – вона започаткувала новий музичний етап гурту. Подалі від стьобу, ближче до ліричності та глибини. Весна про ностальгію за батківщиною – Скрипка написав цю пісню у Франції. Між нудьгою Парижу та музичною невизначенністю творчості в Україні – ВВ на той момент фактично розпались. Яскравий, пронизливий трек.

Гармонія
Альбом: Музіка

Моє перше знайомство з ВВ. Трек з того ж самого альбому, що і Весна. Іронічно, але саме гітарна гармонія і є найбільш цікавою рисою цієї пісні. Напівакустика, красивенне гітарне соло і несподіваний ритмічний малюнок. «За горами, за лісами ходить, блудить різний зміст. Я дивлюсь телевізора, в його хвилях втрачаючись». В цій образності тексту було стільки самотності та безвиході, що не відучувати її не можливо. Навіть крізь роки, слухаю цей трек – до мурашок.

Лєра Пірус

Є-є
Альбом: Хвилі Амура

Гурт ВВ, напевно, слухаю з пелюшок. Любов до нього передалася від батька, який ще у ‘88-му ходив на перші концерти хлопців у палац культури КПІ, університету, який закінчив Скрипка. Тато багато розповідав про ті часи. Для мене ВВ і до сих пір залишається еталоном української рок-сцени.

Було складно вибрати всього три пісні, адже, на мою думку, абсолютно всі заслуговують уваги. Але це суб’єктивний топ-12, тому я обрала ті композицій, які викликають в мені особливі почуття.

Пісня Є-є з альбому Хвилі Амура 2000 року – одна з моїх улюблених. У дитинстві я не дуже розуміла, про що йде мова, але мелодія та особливо приспів чіпляли за живе. Мелодійний куплет, з народно-ліричною гітарною партією переходить у роковий приспів, далі продовжується робертплантовським скримом, потім містичним речитативом, закінчується народним акордеоном і після цього хочеться видихнути.

Вже пізніше я звернула увагу на текст – він виявився дуже гоголівським, такий собі екскурс у нічні жахи. Мені задалося, що це своєрідна варіація на тему «Вій».

Любов
Альбом: Хвилі Амура

Одна з найпопулярніших і найнеординарніших композицій гурту. Була видана в якості максі-синглу в 1998 році, потім увійшла до того ж альбому Хвилі Амура.

Перше, що впадає в око – складний ритмічний малюнок пісні – змінний розмір. Він часто зустрічається у творчості, наприклад, Стравінського. Коли послухати Любов ВВ в оркестровому аранжуванні, можна подумати, що це класичний твір.

Тут, знову-таки, відчувається містика у тексті й мелодії. Образ Любові показаний, як щось печальне і невідворотне. Це все підхоплює соло Скрипки на трубі. Одна із найдивовижніших пісень гурту.

Розмова з Махатмою
Альбом: Хвилі Амура

Так сталося, що всі пісні я обрала з одного альбому. Хоча Розмову з Махатмою складно назвати просто піснею. Це і мантра, і притча, і віровчення. Її презентували ще у ‘87-му, де ВВ з успіхом дебютували на фестивалі Київського рок-клубу.

Очевидно, що до написання композиції Скрипку надихнуло його захоплення індійською культурою, яку він пропагує і до сих пір. Тут чується і вплив Джорджа Харісона, і Моррісона, і багатьох зірок Вудстоку 60-х, записи яких можна було не без зусиль дістати у Совку 80-х.

У ранньому виконанні етнічні інструменти імітувались гітарами, пізніше вже підключилися сітар і перкусія.

Розмова з Махатмою – пісня-діалог з мудрим Гуру, який своїми відповідями просвітив героя розповіді. Геніальна композиція, яка не входить ні в які рамки музичних стилів та разом з усієї творчістю ВВ претендує на почесне місце у Залі Слави українського рок-н-ролу.

Фото: Facebook

Послухати плейліст можна на стрімінгах:
Apple Music
Google Play
Deezer