KAZKA: “У музиці все вирішує менеджмент”

Проект Kazka народився минулого року як дует Саші Заріцької та Нікіти Будаша. Перший же сингл Свята потрапив в ротацію одразу декількох українських радіостанцій, а відео на YouTube наразі має майже 8 млн переглядів. Згодом гурт взяв участь у шоу «Х-Фактор», де дійшов до 5 ефіру. Місяць тому Kazka випустили дебютний альбом, а 1 червня запланована його презентація у клубі Atlas.

Фронтвумен гурту Саша стала відомою широкому загалу після участі в шоу «Голос країни» чотири роки тому, де вона потрапила до команди Ані Лорак. Нікіта був одним із учасників гурту Dead Boys Girlfriend, про який ми неодноразово писали. Нещодавно до проекту приєднався третій учасник – Дмитро Мазуряк.

Напередодні першого сольного концерту ми зустрілися із гуртом, послухали пару пісень на репетиції та розпитали про роботу із продюсерським центром mamamusic.

Ви починали як дует, а нещодавно стали тріо. Дмитре, розкажи про себе.

Діма: Я Дмитро, гуцул, викладач музики. У гурті відповідаю за автентику, різні народні інструменти. Граю на багатьох інструментах та колекціоную їх – в мене їх уже більше п’ятдесяти.

Я до речі помітив на репетиції, що ви навіть не брали гітару. Вона буде на концерті?

Саша: Можливо, ми зіграємо декілька акустичних пісень. Може навіть зіграємо їх не з гітарою, а з цимбалами.

Нікіта: Гітара в принципі зайва у цій музиці. Але інколи я беру її в руки (сміється).

Хто прописує всі аранжування?

Саша: Аранжування ми робимо на студії Iksy Music. За нього відповідають власники студії та за сумісництвом автори музики до наших пісень – Сергій Ранов та Андрій Ігнатченко, а також Нікіта.

Розкажи, будь ласка, яка була хронологія появи гурту, участі в «Х-Факторі» та підписання контракту з продюсерською компанією mamamusic та Юрієм Нікітіним?

Саша: Спочатку ми підписали контракт з mamamusic. Пісня Свята – наша перша спільна робота. Потім вже ми взяли участь у шоу «Х-Фактор».

Як ви познайомилися із mamamusic?

Нікіта: Коли я ще був учасником гурту Dead Boys Girlfriend, ми планували випустити пісню разом із Вєркою Сердючкою (також співпрацює із mamamusic – прим.ред.). Пісня так і не вийшла, але знайомство залишилось.  До «Х-фактору» в нас була пісня і продакшн, а вже на шоу ми сформувалися як гурт.

Андрій Уреньов мені розповідав, що на початку пісня Свята звучала зовсім інакше.

Нікіта: Там все було інше: і текст, і звучання. Але основний мотив залишився як у демо-версії.

Яку роль лейбл бере на себе?

Нікіта: Лейбл бере не себе повну відповідальність за все – і менеджмент, і творчість.

Оскільки я беру одне з перших інтерв’ю, ще можу поставити це питання. Звідки назва KAZKA?

Саша: Це всі питають, так.

Нікіта: Це назва, яка має дуже велике асоціативне навантаження та підходить під концепцію. Дівчина, яка виглядає нестандартно для поп-сцени, починає співати – це ж казка?

Ви доволі швидко набрали популярність, на вас звернули увагу і слухачі,і критики. Як вважаєте, внаслідок чого?

Саша: Ми – представники сучасної української музики. Але ми інакші, зі своїм баченням і підходом. Такого максимального міксу [народної та електронної музики з поп звучанням] ще не було і через це людям подобається.

Ви кажете про унікальне звучання. Але вам не здається, що ви йдете стежкою, яку зробила ONUKA?

Саша: Ні, мені так не здається. У нас сильно відрізняється контент. Я вважаю, що у нас різні напрямки. Можливо, у нас є спільний слухач, але ми – інші.

Нікіта: ONUKA – це більше трекова музика, а не пісенна. А у нас більше пісень – у яких є сюжетна лінія. Тобто ми більш класичний поп-гурт, аніж ONUKA. Можливо у нас є спільний слухач, але ми – масовіші.

Мені здається що ви, Саша і Нікіта, прийшли із різних світів. Нікіта грав у Dead Boys Girlfriend, які позиціонували себе у цілковитому андеграунді і навіть останній альбом випустили виключно на вінілі. Саша прийшла з мейнстримового шоу. Яким чином ви знаходите спільну мову?

Нікіта: Та ми не розмовляємо просто (сміється).

Саша: Насправді, ми часто сваримося, але ніколи не ображаємося одне на одного.

Нікіта: Не знаю, що додати. Мені ок.

Саша, в одному із інтерв’ю ти казала, що хотіла б заспівати з Леонардо, який зараз Leo Mantis. Ти продовжуєш слідкувати за музикантами, з якими брала участь у «Голосі»?

Саша: Я не дивлюся телевізор, тому слідкую за ними лише на фейсбуці, бо ми дружимо у соцмережах. Я до сих пір спілкуюся з Лео, з Удовго Анянею і ще парою людей. І я не беру свої слова назад, я б із задоволенням заспівала б з Лео.

З тренером своїм спілкуєшся? (тренером Саші була Ані Лорак – прим.ред.)

Саша: Ні. Ми кардинально різні люди. Навіть коли я була на «Голосі» мені не подобалося бути в її команді. Я завжди хотіла в команду Вакарчука. До того ж мій тато – його фанат. Я пам’ятаю як познайомила його з Вакарчуком і тато був у шоці.

Саша, в одному із інтерв’ю на «Х-Факторі» ти розповідала, що твої батьки не хотіли, щоб ти співала і відмовляли тебе від цього. Чи змінилося ставлення зараз?

Саша: Так, змінилося. Мама мене дуже підтримує. Тато – людина старих порядків. Він адвокат, дуже суворий. Для нього головне – це достаток, щоб людина знайшла своє стабільне місце. І він вважає, що музика – це не те, що може приносити стабільні гроші. Я йому неодноразово пояснювала, що це моє життя, і мій сенс життя. Але все одно для нього музика  – не робота. Тому він мене то підтримує, то не підтримує. Він за те, щоб я працювала нотаріусом або адвокатом і паралельно співала.

А зараз музика для тебе – основна діяльність?

Саша: Звичайно. Зараз я окрім діяльності в гурті нічого не встигаю робити. Ми цілими днями зайняті, готуємося до концерту. Я вже навіть хочу поїхати кудись відпочити, але поки що не можу.

Навіщо ви взагалі пішли на національний відбір Євробачення цього року?

Нікіта: Ми якраз планували випускати другий сингл (після участі в «Х-факторі») і він підходив під формат Євробачення. Тому ми вирішили спробувати. Мабуть, це потяглося з «Х-Фактору»: ми звикли брати участь у якихось телепроектах.

Які ваші плани після концерту? Будете шукати ще якісь телепроекти чи як?

Нікіта: Ми плануємо виступити на багатьох літніх фестивалях, а восени, можливо, поїдемо у всеукраїнський тур.

Як ви вважаєте, чи реально досягти успіху в Україні не використовуючи телебачення?

Нікіта: Чому тільки в Україні? У всьому світі це неможливо.

Але ж є зірки SoundCloud, Spotify, YouTube.

Нікіта: Я думаю, що там теж все не так просто. Все можна купити. У сучасному світі гроші – це спосіб спілкування. Це те, від чого залежить все. А в музиці все вирішує менеджмент. Менеджмент не буває безкоштовним. Якщо у тебе немає менеджменту – можеш не починати.

Подивися на лайнап світових фестивалів. Це все гурти, які просто ще досі не розпалися. Ось тобі й приклад менеджменту. Наприклад, гурт Slayer. У них в кращому випадку три відомі пісні. А вони вважаються топовими хедлайнерами.

Останні років десять всі говорили про інді-музику, у якій як такого менеджменту нема.

Нікіта: Так інді й заробляє небагато. Ти можеш грати інді і бути програмістом хоч все життя.

Де проходить лінія між фолком та шароварщиною?

Нікіта: Між нами з Сашею (вказує на Дмитра).

Дмитро: Шароварщина – це використання примітивізму в зображені культури певного народу. Приїжджають, наприклад, туристи, йдуть на Андріївський узвіз, і перше, що бачать, – це вареники, бабка-солоха з хусточкою і виріз аж по пупа. Шароварщина – у представлені України у вигляді п’яного козака із чубом. А насправді все не так. Все набагато глибше і набагато цікавіше. Моя місія – показати це у звучанні народних інструментів.

Що стосується автентичної культури – я нею дуже цікавлюся. Я працюю у музеї Гончара. Це і моя робота, і хобі, і зацікавлення. Хотілось би привертати увагу саме традиційною культурою, а не шароварщиною.

Ви бачите своєю метою розвиток української культури в глобальному сенсі?

Саша: Хотілося б.

Нікіта: Це залежить від вас (музичних критиків – показує на Олексія). Але я ніколи про це не думав. Якби поп-музика могла розвивати культуру, це було б дуже круто.

Ну в Америці так і відбувається. Їх фолкова музика, тобто кантрі, зараз і є поп-музикою.

Нікіта: Але ж Америка це не нація. Там все запозичено.

Ви не боїтеся стати гуртом одного хіта?

Саша: Теж популярне питання.

Нікіта: Не боїмося, бо в нас їх уже як мінімум три.

Саша: З виходом нових пісень люди почали помічати, що ми ростемо. Пишуть, що гурт росте, що пісні глибші, музика професійніша.

Фото: Женя Люлько