У період літнього затишшя ми нарешті змогли дослухати всі релізи, які виходили навесні: у квітні й травні. В окремих матеріалах ми розповімо про альбоми, а тут виділили головні кліпи й сингли, на які хочеться звернути увагу. Оскільки матеріал виходить із значним запізненням, можна прослідкувати історію успіху чи невдачі релізів. Багато синглів та кліпів так і не подолали позначку в 10 тисяч переглядів. Натомість Jerry Heil встигла стати всеукраїнською зіркою за ці два місяці. Та й таке.
Кліпи
Olive Taud – Краща
Льоша Бондаренко
Раніше Olive Taud виступала під іменем Олдскульний Ніндзя і встигла заслужити хорошу репутацію в колах шанувальників українського хіп-хопу. Зараз вона поховала старий проект і дебютувала з новим звучанням та кліпом на трек Краща.
Отримуємо alyona alyona без яскравого образу та вірального кліпу. Трепове аранжування в дусі всієї нової школи хіп-хопу з доволі цікавим текстом, не позбавленим відсилок. Але напрочуд одноманітний та нецікавий відеоряд уже на середині треку вбиває бажання додивитися його до кінця. Це хороша заявка на майбутній успіх, та поки що перехід від олдскулу до ньюскулу вийшов надто тьмяним.
O.Torvald – Два Нуль Один Вісім
Читайте у нашому матеріалі про вихід одразу двох кліпів O.Torvald
Univz – All I Want
Льоша Бондаренко
Якщо робиш стилізацію під 90-ті, у тебе є два шляхи: або вплітати культурні патерни того періоду в сучасну творчість, або ж розважатися на повну. Univz – діджейка з Києва, яка до цього випускала відео в зовсім іншій манері. Вона образа другий шлях.
All I Want вийшло навдивовижу стильним. І візуальний ряд, і музика, і відчуття якоїсь психоделічності навколо – все зійшлося. Одразу захотілося передивитися кліпи легендарних рейверів Турбо-Техно-Саунд з Івано-Франківська, які колись були героями Території А. Або хоча б В стиле техно від Камалії.
Останні Романтики – Панди: пісня про любов
Льоша Бондаренко
Ми не змогли пройти повз трихвилинне відео, у якому панди роблять якісь милі речі.
MONATIK – LOVE IT Ритм
Льоша Бондаренко
У рамках підготовки до грандіозного (реально грандіозного) шоу на стадіоні Monatik випустив кліп на пісню, яка дала собою назву як альбомові, так і концерту. LOVE IT Ритм – чергова робота, яку знімала не Таня Муіньо, яка колись підштовхнула популярність Дмитра кліпом на Кружит. Це вже дев’ята спільна робота режисерки та Монатіка.
Яскраве відео із чіткою, продуманою постановкою, хореографією та прекрасною кольорокорекцією. Monatik замахнувся на небачений до цього масштаб і через це використаний пафос (співати на крилі літака, масштабність та кількість локацій) повністю виправданий. Разом із тим не обійшлося й без самоіронії, яка є напрочуд важливою для щирого образу цього артиста.
LOVE IT Ритм – потужна і яскрава поп-музика світового рівня, яка стала останнім пазлом у великому плані Монатіка.
Space Of Variations – F*ck This Place Up
Українським альтернативним гуртам часто не вистачає чи то креативності, чи то бюджетів, чи то натхнення на те, щоб посміятися над собою. Не будемо говорити про кліпи де “рок-група ортодоксально грає на гітарах посеред лісу”. Навіть у більш неочевидних роботах часто відчувається протест проти самої ідеї знімати відеокліп.
У відео Space of Variations все також не ідеально, але це неординарна, яскрава й незвична робота, яку хочеться додивитися до кінця. Це той випадок, коли кліп спонукає зазирнути у творчість гурту, а згодом розгледіти в них потужних артистів. Так, вони давно відомі серед шанувальників українського андеграунду, але такі роботи – можливість вийти на принципово ширшу аудиторію. Кліп дивний, стильний і з чудовим сарказмом стосовно того, як відбувається більшість свят в Україні. Прекрасна робота.
Тонка – Чоботи
Артем Рісухін
Дебютна робота Олени Карась та Ярослава Татарченко – Тонка – про атмосферність. Усе відбувається між дюнами та міським бетоном, між гральними майданчиками та вуличною естетикою. Чоботи з перших тактів засідають у голові завдяки характерному вокалу Олени Карась та динаміці поп-треку.
Неможливо не помітити вплив музики Івана Дорна на проект Тонка. Це, загалом, нормально. Бо, навіть із очевидними паралелями, Чоботи освіжають, хоча відео й не запам’ятовується через перенасичення образами. Це сильний дебют та чудове продовження музичної кар’єри для Олени та Ярослава.
Антитіла – Hello
Артем Рісухін
От за що фанати Антитіл повинні дякувати гурту – так це за кінематографічність більшості їхніх музичних відео. Антитіла не просто візуалізують тексти, а знімають міні-кіно. Hello – з його апокаліптичністю, емоційністю – один из найкращих кліпів Антитіл за останні роки.
СТАСІК – Ніж
Артем Рісухін
Українській музиці часом не вистачає хоча б спроби вийти за шаблонність та поринути в експерименти з аранжуванням та візуалізацією. А ще українській музиці часом не вистачає харизматичної людини, яка б змогла все це зробити яскраво і талановито. Настя Шевченко з її роботою Ніж – це пронизливо, еклектично та щиро. Стасік заграє з фолктронікою та хіп-хопом, щоб донести чорно-білий меседж: біль – це лише етап.
Kolonas – Холодним вітром
Артем Рісухін
Як і у випадку зі Стасіком, гурт Kolonas за основу своєї музики бере почуття та відштовхується від емоцій. Кліп Холодним вітром не сприймається як візуал для треку, навпаки – образність відео доповнюється чуттєвою, напівакустичною музикою гурту та вокалом Олександра Шкрабака. Воїн, який вже ніколи не повернеться до своєї матері, оживає на мить у Холодним вітром. Сильна робота.
YOURA – GRUZOVIK
Артем Рісухін
Якщо проаналізувати всі проекти, до яких Юрій Бардаш мав стосунок (Гриби, Quest Pistols, Метель, тощо) то можна помітити, що їх поєднує доступність слухачеві. Це може бути якісний хіп-хоп продакшн, сирість пост-панк емоцій або поп-хітовість – всі треки створені для звичайних людей, вони оперують доступними образами та меседжами.
Сольний проект YOURA – це танцювальна електроніка для пролетаріату. І відео “GRUZOVIK” цю тезу підтверджує. За сюжетом робітники змушують держслужбовців працювати на будівництві. “GRUZOVIK” не про аранжування, і навіть не про продакш – це про кач. І в цьому Бардашу є мало рівних на українській сцені.
Бумбокс feat. Кароль Безодня
Лєра Пірус
От кого я не очікувала побачити в дуеті з Бумбоксом, так це Тіну Кароль. Здавалося б, як зможуть гармонійно поєднатись два самостійні виконавці, які заповнюють собою весь навколишній музичний простір?
Виявилося, ніяк. Незважаючи на те, що пісня Безодня – напрочуд сильна, написана в найкращих традиціях Бумбокса, в дуетному плані – не виграла. На мою думку, замінивши дует на сольне виконання, композиція не втратила б ані емоційності, ані музичного забарвлення. Ба більше, зникло б відчуття батлу з етапу нокаутів «Голосу Країни», яке виникає наприкінці пісні.
Так і з кліпом – складається враження, що артистів знімали окремо, настільки не відчувається зв’язку між ними. Незважаючи на невдалий дует, Безодня – потужна та майстерна пісня, яка однозначно заслуговує уваги.
Alina Pash, Alyona Alyona – Падло
Лєра Пірус
А от у цій колабі все круто – довгоочікуваний тандем головних хіп-хоп зірок української сцени останніх двох років. Реп-маніфест із футуристичними декораціями. Повноцінна історія, яку можна дивитися, як короткометражку. Подобається все: від затишного голосу Ніни Митрофанівни Матвієнко, костюмів із етнічними елементами, гармонійної взаємодії виконавиць до синопсиса відео та потужної композиції – однією з найцікавіших на альбомі.
Вова зі Львова – Братику, розкрутись
Лєра Пірус
Нова робота ветерана українського хіп-хопу Вови зі Львова – ніби відкриття другого дихання виконавця. Після довгої перерви, Вова повернувся з кліпом на пісню Хавай Радість і вже встиг презентувати нову роботу – Братику, розкрутись. Літня, легка композиція з ненав’язливим, навіть фоновим кліпом, приємним бітом і нетривіальним текстом. Загалом, цікаво спостерігати за роботою Вови. Круто, що повернувся.
ЯЦИШИН – Квіти
Лєра Пірус
Той випадок, коли палицю наївності, автотюну та студентського lo-fi не перегнули, і робота вийшла справді смішною та милою. Одразу хочеться підтанцьовувати та підспівувати виконавцю. Єдине питання: чи віддав Яцишин гроші тітоньці за квіти, а Кайлі Міноуґ – роялті?
Braii – A Girl Who Wasn’t There
Ярослав Муха
Ідея, постановка, світло — так добре, що нібито ні до чого прикопатись. Якби не можна було перестрибувати весь кліп у чотири кліки, не втративши зміст та деталі. Хтось скаже, що це навіть добре. Але в таких історіях інтимність та напруження мають йти в ногу з піснею, не даючи шансів відволіктись чи пропустити погляд героїв.
Сингли
Льоша Бондаренко
Jerry Heil – Охрана отмєна
Льоша Бондаренко
Говорити про цей трек як про новий через два місяці після його виходу видається дивним. Це вже хіт. Настільки масштабний, що встиг прозвучати в “Голосі країни”, а сама Jerry Heil – дати купу інтерв’ю та навіть зробити кавер-версію на саму себе для реклами Rozetka.
Це цікавий кейс, бо Jerry Heil з’явилася не вчора й не позавчора. Вона – доволі відома блогерка, яка довгий час робила хороші кавери на українські пісні. Її помітив The Maneken і вони разом випустити дебютний альбом на лейблі VIDLIK. Це була якісна, проте невиразна поп-музика.
І от із іронічним хітом, у якому обігрується мем-фраза Охрана Отмєна, вона за місяць стала суперзіркою. Мені здається, що цей трек потрібно порівнювати з першими роботами Бумбокса, на кшталт “Супер-Пупер” або “Зцапала-Злапала”. Самоіронічний текст із легкими вплітаннями суржику та сленгу на злободенну тему. Це колись стало відправною точкою для Хливнюка, а тепер запустило кар’єру Яни. Допомогло й саунд-продюсування Morphom, який традиційно залишається залаштунковим кардиналом процесу.
Zhadan&Fima – З шепоту і жаги
Льоша Бондаренко
Жадан любить співпрацювати з музикантами з рідного Харкова. Черга дійшла одного з найталановитіших клавішників України Фіми Чупахіна. Трохи раніше Чупахін став композитором фільму “Дике поле” за мотивами роману Жадана “Ворошиловград”. Тепер під його мелодію Сергій Вікторович зачитав свої вірші.
Мені важко бути об’єктивним – коли я чую поезію Жадана в його виконанні, я ціпенію й не можу нічого робити. Так сталося й тут – на чотири хвилини я випав із життя й просто вслухався у цей мелодекламаційний твір.
Мало – Просто Дібіл
Льоша Бондаренко
Мені дуже імпонує щирість та простота Мало. Завдяки цим якостям у його піснях легко впізнати себе. Якщо Lucas Bird, виконуючи лоуфайний інді-фолк, намагається загравати зі стилями та шукати щось нове, то Максим Рубан просто співає за жізнь. І робить це так, що хочеться ділитися його піснями з друзями.
Loud Silence – Себе шукали
У мене є певна емпатія до рок-гуртів із жіночим вокалом. Це щира спроба зробити якісну україномовну поп-музику, хоч і в дусі умовних Paramore. Звучить поки що сиро, але в цьому точно є потенціал. Хочеться слідкувати за Loud Silence далі.
LUKA – 7.9
Льоша Бондаренко
Суперфіналіст п’ятого сезону “Голосу країни” з команди Вакарчука (так, ще з тих часів) та серійний учасник реаліті-шоу Андрій Лучанко продовжує шукати свою форму. Після “Голосу” він пробував себе в україномовному ліричному поп-році. Нещодавно випустив не найяскравіший кавер на одну з улюблених пісень Вакарчука Ой, чий там кінь стоїть. І от нарешті видав трек, у якому можна відчути власний стиль виконавця.
7.9 – це вміло спродюсований легкий альт-рок не без претензії на амбітність. Аранжування відсилають до другого та третього альбому 30 Seconds To Mars, а акцент навіть не заважає слухати трек. Якби ця пісня потрапив мені в добірку від Spotify, я б із радістю додав його до медіатеки, не розбираючи з якої країни артист.
Sheetel – Fever
Льоша Бондаренко
Антон Шитель – людина створена для сцени. Коли він грає, він вмирає та живе. Це відчувається і наживо, і в записі. Fever – приклад треку, який було прожито та вимучено. Музично Sheetel шукають нові форми, порівняно із попереднім проектом MYOPIA. У складі гурту з’явився бас-гітарист, а в пісні грає саксофон. Лишилося головне – відчай та надрив. І через певну затягнутість треку цей нерв трохи згасає.
У Шителя є все, щоб бути справжньою рок-зіркою, образ якої в житті і в музиці нерозривно пов’язаний. Він вміє сублімувати свої емоції в треки. Проте творчості Sheetel не вистачає форми. Не вистачає концентрації на головній емоції так, щоб слухач залишався з захопленим подихом від першої до останньої секунди треку.
ЦеШо – Рейв
Артем Рісухін
У соціального рейв-бенду ЦеШо багато спільного з іншими проектами Влада Троїцького (зокрема, Dakh Daughters). Це і театральність, і формат. Але ЦеШо – про виклик, про людей в музиці, а не навпаки. І саме за рахунок цього, цей гурт чіпляє слухача.
Рейв звучить так, як мали б звучати 20 Fingers, зробивши фіт із Morphine після смерті Марка Сендмана. І це чудово. Із ламаною динамікою, із ритмом, що пульсує, та танцювальністю, Рейв звучить, як гімн молоді, яка вривається на вихідних на вечірці, щоб хоч на мить забутись.
VOVK – Something
Артем Рісухін
Про гурт VOVK хочеться писати хоча б тому, що хлопці дійсно намагаються відходити від напрочуд легкої схеми “робити, як у інших”, якою користуються надто багато українських рок-гуртів. Звісно, Something не звучить як нове слово в прогресів-року, або мат-року. Їм не вистачає цілісності, але це той випадок, коли саме пошук і зацікавлює. Something затягує динамікою, незважаючи на всі свої недоліки та сирість.
Kill me, ACE! – Opera De Sauvetage
Лєра Пірус
Пісня Opera De Sauvetage чернігівського ван-мен гурту Kill me, ACE! сподобається середньостатистичному слухачеві інді. У ній все за канонами: гаражне звучання, абразивний рівний бас, нойзова гітара на фоні й лінивий вокал, який настільки ледве чути, що мимоволі хочеться підкрутити баланс.
Ця композиція – ніби збірний образ свого жанру, однак через своєрідну танцювальну прямолінійність ритм-секції та приспіву, який легко запам’ятовується, Opera De Sauvetage може стати бажаним гостем на студентських вечірках.
Твій Бог Сьогодні П’яний – Футбольчик
Ярослав Муха
Ми змогли в клауд-реп. Низькоякісно, пошло, оманливо просто. Твій Бог Сьогодні П’яний регулярно штампують треки й викарбовують власну марку. І коли ця зараза стане вірусом — начувайтесь на нових мовних паразитів зі Львівщини.
Хмарно з проясненнями – Те
Ярослав Муха
Емоційнійність і вразливість давно не в моді, і треба мати яйця, щоб заявити про себе світові з такою музикою. Хмарно з проясненнями стали на цей шлях, ще й захопивши з собою дрім-поп меседж: що, як сни реальніші за картинку телебачення? І якщо питання старе, як саме телебачення, то в поєднанні з журливим поп-роком, цей меседж звертає на себе увагу.
YUKO/ P.Pat. — Bliad (Hrushka)
Ярослав Муха
У пісні відбувається стільки всього, що збагнути головну задум треку неможливо. Танці під хаус? Чи провокація приспівом? Чи концертний гітарний розвал? Незважаючи на хаотичне різноманіття, трек бере найкраще від колабораторів і не дає забрати ковдру комусь одному. Та й не до неї зараз — літо надворі, час вриватись.
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: