Уже п’ятий рік редакція LiRoom їздить на угорський фестиваль Sziget, який проходить на Острові Свободи в Будапешті. Раніше ми поділилися своїми враженнями від фестивалю. А тепер хочемо показати, яким фестиваль побачила наша фотографка Женя Люлько.
Це був мій п’ятий рік в ролі акредитованого фотографа на Sziget. Здавалося б, що нового уже можна знімати і чекати від фестивалю? Але, з кожним роком я відкриваю для себе нові “ачівки” роботи фотографом на такому масштабному міжнародному фесті.
Хотіла б я просто поїхати на Sziget тусити і не працювати? Ні. При всьому розвитку української музичної індустрії і зростанням рівня артистів на наших фестивалях, досвід роботи на Сігеті вважаю безцінним. Отримуючи акредитацію на український фестиваль, тобі ніби роблять послугу, ти повинен відпрацювати вартість квитка, відразу в боргу перед організаторами за те, що вони тобі дали можливість познімати концерти. Тут же – ти стаєш частиною команди. Це відчувається і в налагодженості роботи з фотографами (чіткі правила зйомки, список артистів, у яких особливі вимоги до акредитованій пресі, що постійно оновлюється), і по ставленню до людей у прес-центрі, які завжди раді тобі допомогти, підказати і самі зацікавлені в тому, щоб тобі було комфортно працювати.
Ще один з плюсів – доступ до артистів. Якщо більшість українських фотографів забивають портфоліо кадрами тих же українських артистів і вважають нереальним везінням, що їм “дозволили” знімати умовних Бумбокс або Океан Ельзи (обидві групи фотографувала і вважаю їх дуже крутими на сцені). За тиждень на Sziget ти знімаєш по кілька топових світових груп і якщо робиш це добре – у тебе краща візитка концертного фотографа. Цього року, наприклад, у мене виповнилося дві мрії – менеджмент гуртів і доступ до зйомки лайвів Foo Fighters і Florence and the Machine. Якщо ти молодий фотограф, то особливо раджу їхати і перевіряти себе на європейських фестивалях, а не гнатися за визнанням українських організаторів.
Робота на такому фестивалі вчить тебе поважати артиста на сцені, колег, які стоять з тобою у фотопіті й команду, з якою ви разом стаєте частиною фестивалю. А ще, що особливо важливо, – отримувати кайф. Кайф від роботи і від музики. Від людей навколо і відчуття самого себе. Тому що важливо любити, що ти робиш, або не робити зовсім.
Женя Люлько
Читайте також:
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: