Сучукршось. Гурт banned society про улюблені українські фільми, книги та музику

Головна

Статті

Катерина Ятель

Статті

Катерина Ятель

•

17 Грудня, 2019

У грудні у гурт banned society презентував новий чілл-хоп альбом I was stupid, now I’m not. Як розповідають музиканти, «Ми написали близько 30 пісень, може й більше. Десь намагалися зробити спеціально модно, так як зараз заведено. Але потім просто викинули їх та лишили лише ті 15, які були чесними, написаними від щирого серця. Над альбомом, окрім Діми Мальцева та Лоли Колосовської, також працювали барабанщик Міша Бірченко та музикант Lucas Bird. Реліз вийшов на лейблі Mnogo Vody. Послухати можна на всіх стрімінгових сервісах.

Спеціально до виходу нового альбому banned society ми попросили учасників гурту – ідеолога Діму Мальцева та Лолу Колосовську – розповісти про свої улюблені українські фільми, книги та музику для нашої рубрики «Сучукршось».

Українські фільми

Про бекграунд

Лола Колосовська: Я не слідкую сумлінно за прем’єрами в кіно, але іноді трапляється щось, що торкається мої душі. Перші стрічки, які я почала дивитися, були фільми-опери «Запорожець за Дунаєм», «Ніч перед Різдвом», «Тарас Бульба». Потім чогось потягнуло на модерн, і я подивилася фільм із Сергієм Бабкіним та Богданом Ступкою «Отторжение», мене тьохнула ця картина та чим – не можу сформулювати.

Зараз я більше по театру – мене вразила «Антигона« від театру Дах. Мене цікавлять всі їхні проєкти. Нещодавно слухали і бачили ЦеШо та DakhDaughters на ГогольФесті – це дуже потужне видовище: народ із індустріального Дніпра витріщився на мистецтво. Таке не кожен день побачиш в локальному шоубізі, запевняю. Думаю, «музично-драматичний» жанр – це найліпше що породила українська культура. Також із Дніпра цікавить такий театр : Герць.

Що дивитися?

Лола Колосовська: Якщо спробувати пригадати, то напевно «Гуцулка Ксеня», «11 дітей з Моршина», «Таємний щоденник Симона Петлюри», «Нескорений» та «Дике поле».

> Читайте також: В Україні ніяк не вдається зняти хороший мюзикл. Що з ними всіма не так?

Чого не вистачає в українському кіно?

Лола Колосовська: Із моїх шкільних років створилося просто скажене число крутого, тому думаю, що Україна взяла нормальний такий темп. Мені не вистачає розслаблених, не історичних фільмів, а таких, що з українським флером оповідають повсякденне життя освічених людей. Моя тітка – заступник директора у музеї-заповіднику Садиба Кочубея в Батурині, її син – живе у Штатах, а пів сім’ї – у Німеччині. Отаких історій не вистачає в кіно.

Я б хотіла побачити римейк французького фільму «Лашкаво прошимо» (Bienvenue chez les Ch’tis, 2011), але про кольорову мову Заходу. Такий римейк вже зняла Італія, ходили чутки про американську версію з Віллом Смітом. Хай Україна випустить теж.

Українська література

Лола Колосовська: Не слідкую за новинками, хоча й дуже про це шкодую. Просто не вистачає на це сил.

Із книг, що сподобалися, одразу пригадала «Роксолану» Павла Загребельного. Я думаю ця книга має стільки ознак крутості, що навіть складно перелічити. Розмаїття психологічних портретів, історична основа, метафоричність образу Хюррем Султан як уособлення українського ухабистого шляху до незалежності – ця книга й досі актуальна! Це взагалі талмуд по вмінню вчитися швидко виживати у нелюдських умовах. Це Біблія самоповаги. Мені здається зараз вона б називалася : «Як навчитися поважати себе, якщо з тебе силою зробили повію та забрали особистість: посібник».

Цікава фігура й Богдан-Ігор Антонич, зокрема його збірки «Привітання Життя», «Три перстені», поезії «Різдво», «Коляда».

Також раджу усім поринути у творчість Сергія Жадана, у тому числі і його гурту. Він відтворює реальність 2010-х в Україні та світосприйняття українського творця.

> Читайте також: Ска-панк з іконами і присмаком похмілля. Рецензія на альбом «Мадонна» гурту Жадан і Собаки

Щодо перекладів, то я дуже зраділа, знайшовши «Прислухайтесь до свого організму» Роба Найта та Брендана Бюлера. Дуже заспокійливо та ржачно вийшло.

Мені не вистачає в Україні хорошої наукової фантастики.

Українська музика

Про підйом в українській музиці

Діма Мальцев: Ще декілька років тому поле української музики було доволі пустим, на мій погляд. Але й мій погляд тоді був вузьким. Зараз я бачу, як втілюються мрії людей, як люди роблять щось нетипове для України, поле збагачується. Щось нове росте.

Я часто думаю про те, що коїться в українській музиці, та приходжу до висновку, що система рухається, заходяться свіжі ідеї та на нас ще чекає багато топової музики.

Ми, до речі, теж хочемо написати пісні українською.

Що послухати?

Діма Мальцев: По-перше, мої хоуміз Lucas Bird та Helldrummy. Вони роблять стиль. Чекніть трек To A Dance у Лукаса, там історія про свеггера, який ссить познайомитись з дівчиною.

Слідкую за Constantine і J Scope. З останнім ми записали трек для I was stupid, now i’m not, але я не зміг його вчасно доробити, тому відклав на потім.

Latexfauna завжди в моєму полі зору. Як мінімум, я угораю з Діминих відосів.

Також я слідкую за дніпровською сценою. Вона змінилася. Я люблю гурт Тайна Третьей Планеты. На жаль, вони більше не активні. Цікавлюся проєктами Monotonne та DZ’OB. І, звісно, проєкти моїх найближчих бро – Выставка Дисторшн та Blue Kella Ashes. Раджу вам дочекатися альбом Виставки та послухати його, коли вийде.